Споживчі ціни у січні, за повідомленням Держкомстату, зросли на 0,5 відсотка — найпомірніше за всі роки незалежності.

Нагадаю лишень, що від 2001 року інфляція у січні не опускалася нижче за 1 відсоток, 2000-го сягнула 4,6 відсотка. До такої міри вражаючий результат на старті нинішнього року одразу став предметом іронічних реплік з боку багатьох фінансових експертів, які очікували, що на січневому ціновому індексі позначиться відкладена інфляція грудня минулого року. Утім, не позначилася. За версією Держкомстату, продовольча інфляція становила 0,4 відсотка, непродовольча — 0,3, у сфері послуг — 1,2 відсотка.

Пояснень такому, справді, феномену на тлі фронтального зростання тарифів на житлово-комунальні послуги може бути кілька. По-перше, не можна не зважати на той факт, що ціни на товари, які займають найбільшу питому вагу у споживчому кошику, тривалий час зберігають тенденцію до зниження. Найбільш яскравий приклад — м’ясо або цукор. По-друге, потужний антиінфляційний вплив справила стабільність на ринку нафтопродуктів. По-третє, зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, поза сумнівом, позначилося на оборотах торгівлі, яка через це втрачала стимули для підвищення споживчих цін. По-четверте, частину інфляційного навантаження абсорбувала підкріплена імпортом товарна пропозиція. І нарешті, неабиякий вплив на стримання цін справили курсова стабільність та фіскальна стриманість уряду. Але чи вистачило усього разом для одержання оптимістичних «піввідсотка», відповідь знає лише Держкомстат. З того, що маємо, випливає щонайменше два висновки: січневий показник цілком вписується в урядовий прогноз річної інфляції у 7,5 відсотка, який закладено у Держбюджет; для громадян вимальовується поки що примарний шанс врятувати свої доходи цього року від істотного знецінення. Нагадаю, темпи їх зростання торік саме через інфляцію скоротилися з 23,9 відсотка до 16,1.

Нарешті про ще одну загрозливу тенденцію. Ціни виробників промислової продукції у січні зросли на 15,6 відсотка. У виробництві та розподілі води, електроенергії та газу — на 29,4 відсотка, у виробництві будматеріалів — на 28,2 відсотка, у металургії — на 20,2... Отже, окрім тиску тарифів залізничних і житлово-комунальних споживчу інфляцію провокуватимуть і високі ціни виробників.