Аналіз товариського матчу в Тель-Авіві

Товариським поєдинком з ізраїльською національною командою збірна України стартувала в сезон 2007 року. Нічия. Хоча, як на мене, шанси на перемогу мали і господарі, і гості. Та про це дещо пізніше. Насамперед скажемо про те, що порадувало. У складі нашої команди окреслюється досить цікавий і боєздатний дует в центрі оборони у складі Дмитра Чигринського та Андрія Русола.

Гадаю, що настрою Олегові Блохіну додав також рівень гри і можливостей крайнього оборонця Олександра Романчука, котрий нещодавно повернувся з «Арсеналу» до «Динамо». На цій позиції останнім часом безальтернативно виступав Андрій Несмачний. Тепер, слава Богу, можливі варіанти.

Не знаю, як тренерам збірної і вболівальникам, а мені сподобалася гра Євгена Левченка. Цей півоборонець, котрий має відмінні фізичні дані (чемпіонат Нідерландів, в якому він виступає, йде повним ходом), зіграв дуже надійно, рівно і виконав чималий обсяг роботи.

А тепер про саму зустріч. Як і очікувалося, вона почалася активними діями господарів. Одразу стало помітно, як не зовсім упевнено на виходах діє Богдан Шуст, котрому цього разу тренери віддали перевагу перед досвідченим Олександром Шовковським. Це, як на мене, правильне рішення. Що там перевіряти Шовковського, його рівень і можливості всім добре відомі. Інша річ — молодий воротар. Де, як не в таких поєдинках, набувати досвіду, шліфувати майстерність.

На жаль, оте хвилювання Шуста, про яке ми згадали, згодом негативно позначилося на результаті. Він невпевнено відбив м’яча кулаком прямісінько на Бадіра. І той блискавично пробив у порожні ворота. До честі Богдана, він швидко оговтався і надалі вже не помилявся.

Хоча перед тим, як відзначилися ізраїльтяни, могли забити наші. На 9-й хвилині потужно пробив Анатолій Тимощук. Ават парирував той удар, та, на жаль, на добивання не встиг жоден з українців. У першому таймі були нагоди забити в Андрія Вороніна, Максима Калиниченка, Олега Гусєва. Шкода, але з реалізацією не вийшло.

Великою мірою на підсумок зустрічі вплинули вдалі заміни, які зробив Блохін у другому таймі. Саме Руслан Ротань, один з тих, хто з’явився на полі після перерви, заробив пенальті. Його взявся реалізувати Калиниченко. Удар Максима Ават парирував. М’яч відскочив у стійку воріт, а від неї — знову потрапив до нашого півоборонця. Повторний постріл був невідпорний.

Якщо щиро, то в час, що залишився, господарі були ближчі до успіху. Слушні моменти змарнували Туама та Балілі. Однак це не вплинуло на оцінку гри Олегом Блохіним. Загалом діями підопічних він задоволений. Вважає, що за вищої реалізації збірна України мала виграти. Взагалі українські футболісти здивували його пристойним рівнем гри і готовності в лютому, коли національний чемпіонат ще не відновився (в Ізраїлі національна першість — у розпалі). І це найбільший сюрприз для нього. Проте грати треба ще краще.