Двох Конституцій бути не може

Лідер фракції «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко зазначив, що «парламентська більшість та уряд узяли курс на остаточне встановлення диктатури». За його словами, на «узурпацію влади» спрямований не лише прийнятий закон про Кабінет Міністрів, а й низка зареєстрованих у парламенті інших законопроектів про внесення змін до чинних законів та Конституції. Зокрема, проект змін до закону про Раду національної безпеки та оборони передбачає ліквідацію посади секретаря РНБО і всього апарату ради. Зареєстровані у Верховній Раді зміни до закону про Конституційний Суд пропонують заборонити розгляд цим судом законів про внесення змін до Конституції України. А розроблені зміни до Основного Закону передбачають скасувати всенародні вибори Президента чи взагалі посаду глави держави.

Натомість Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, коментуючи виступ депутата, наголосив: якщо закон про Кабінет Міністрів проголосовано в парламенті, та ще й 366 голосами, й опубліковано, то він — не «так званий закон», а чинний. Інша річ, якщо КС визнає його неконституційним, але цього, переконаний О. Мороз, не буде. А проект змін до закону про Конституційний Суд, за словами Голови Верховної Ради, передусім стосується необхідності прискорення розгляду питань, зініційованих Президентом або народними депутатами: пропонується обмежити терміни розгляду таких питань — не більш як три місяці. «Усі зміни в законодавстві відбуваються для приведення його у відповідність до чинної Конституції, — підкреслив О. Мороз. — Двох Конституцій у державі бути не може».

Прагнення «перетягнути ковдру» владних повноважень між Президентом і урядом засвідчило й обговорення в парламенті двох проектів законів про державне регулювання в енергетиці та про орган державного регулювання в енергетиці Україні. У проекті депутата Володимира Броннікова (Партія регіонів) відповідальність за діяльність Національної комісії регулювання енергетики України (НКРЕ) покладається на Кабмін — саме він призначатиме членів комісії і контролюватиме її діяльність. НКРЕ отримає право встановлювати граничні розміри тарифів на електричну та теплову енергію. Однак під час обговорення депутати висловлювали стурбованість, що надання ще більших повноважень НКРЕ у встановленні тарифів може перетворити цю структуру на централізованого монстра-монополіста. На переконання багатьох депутатів, НКРЕ має бути незалежним органом і до його формування та до контролю за його діяльністю обов’язково має бути причетний парламент.

Другий законопроект в авторстві депутатів Олексія Кучеренка («Наша Україна») та інших передбачає надати НКРЕ статус не «органу виконавчої влади», а «державного органу зі спеціальним статусом». Доповідач О. Кучеренко наголосив, що Верховна Рада повинна впливати на формування тарифів на енергоносії та житлово-комунальні послуги. Згідно із законопроектом, НКРЕ, що працює за колегіальним принципом, підконтрольна Президенту України та підзвітна Верховній Раді. Голову і сім членів НКРЕ призначає Президент. Проте під час обговорення на адресу авторів цього законопроекту також лунали закиди, адже для надання НКРЕ нового статусу необхідно вносити зміни до Конституції. Хоча всі депутати були єдині в тому, що нарешті потрібно навести лад на енергетичному ринку, визначити функції держави та владних інститутів на ринку електроенергії. Зрештою, у першому читанні було прийнято законопроект В. Броннікова (247 «за»), а для подальшого доопрацювання законопроекту й урахування всіх корисних пропозицій профільний комітет планує провести низку «круглих столів», а всі свої засідання проводити відкритими.

З інформацією про участь постійної делегації Верховної Ради під час роботи чергової сесії ПАРЄ виступив її керівник Віталій Шибко. За його словами, українська делегація внесла на сесії кілька істотних пропозицій. Зокрема, посилити у законодавстві країн, де працюють багато українців, соціальний захист найманих працівників-мігрантів, а до декларації ПАРЄ про захист свободи слова додано пункт про посилення розслідування справи щодо вбивства російської журналістки Анни Політковської. В. Шибко також зауважив, що ознайомлення з висновками доповідачів ПАРЄ по Україні свідчить: наша держава є і надалі цікавою для європейської спільноти в її намірах євроінтеграції. Однак у європарламентаріїв викликає занепокоєння і навіть розчарування, що не виконано обіцянки, які було дано на Майдані, досі не завершено розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, що шкодить міжнародному іміджу України.

Під час засідання глава парламенту Олександр Мороз оголосив про входження народного депутата Павла Солтуса до складу фракції Партії регіонів та до антикризової коаліції.

Розглянувши за скороченою процедурою, депутати також ухвалили в першому читанні зміни до деяких законодавчих актів стосовно органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх, зміни до деяких законів щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно ЗМІ та схвалили основні напрями економічного, соціального та природоохоронного розвитку України до 2020 року.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.