Акторка Алла Ковнір
— слідчий із серіалу «Повернення Мухтара» — багато в чому відповідає своєму екранному образу. «Молода симпатична дівчина з вольовим характером». Але будні Олени Бруснікіної здаються їй дещо нудними: «Кохання хотілося б побільше! Але цього немає в сценарії».—
Я особисто пишаюся, що знімаюся в єдиному дитячому серіалі, що у нас іде, — зізнається Алла. — Разом з дітьми його дивляться батьки, бабусі і всі-всі-всі, кому хочеться доброго, щирого кіно. У нас немає чорнухи, і жодна мама не скаже дитині: вимкни це! Навпаки, дивися, як треба дружити, ставитися і до людей, і до тварин!—
Із собакою важко зніматися?—
Знаєте, Вася (він же Мухтар) нас дуже любить! Складно в якому плані — собака швидко стомлюється. Це люди можуть цілодобово працювати: кави випив — і вперед! Собаці не поясниш, що десь камера трохи зламалась, світло погасло, і потрібен третій дубль. Він не розуміє — навіщо повторювати те, що вже двічі бездоганно зроблено.—
Ви не збираєтеся за прикладом Сашка Волкова взяти на виховання щеня Мухтара?—
У нашому будинку в Підмосков’ї вже живе кавказька вівчарка. Точніше, у дворі. У будинку прописаний кіт, який почувається абсолютним господарем і не сприймає жодних собак.—
Родина дивиться ваш фільм?—
Звичайно! Найбільший наш фанат — це тато. Коли йде серіал, він припиняє лекцію і дозволяє своїм студентам його подивитися. Він навіть узяв собаку і назвав його Мухтар. Надто важлива для мене думка чоловіка. Він дуже талановита людина, композитор, абсолютний авторитет для мене. Тому що він ніколи не скаже «добре», якщо це погано.—
А що кажуть самі співробітники міліції?—
Коли в центрі іноді зупиняє ДАІ, завжди просять автограф і дякують «за те, що навіть наші діти по-іншому почали до нас ставитися». «Мухтар» — це така «казка про те, якою має бути міліція».—
Знімаючись у Києві, за домом не сумуєте?—
Я не почуваюся тут, як у засланні. Усе найсвітліше пов’язано в моєму житті з Україною. Тато родом з Полтавської області, де до 23 років я проводила в бабусі кожне літо. Хочу ось устигнути випустити тут альбом українських народних пісень, які вона мені співала. Я не стомлююся освідчуватися в любові Києву — це місто у мене на першому місці, і тільки на третьому — Москва.—
А на другому?—
Селище, в якому я живу. У Москві всі біжать — і дивляться вниз, щоб не впасти. А у Києві можна гуляти, Хрещатик на вихідні перекривають. У нас це просто нереально: перекрити Тверську, щоб хтось там гуляв.—
Читачі цікавляться: що буде далі з героями серіалу? І які плани у самої Алли Ковнір?—
Я з 10 років працювала в театрі. Коли закінчиться «Мухтар» чи буде перерва, обов’язково до цього повернуся. Я просила мене «вбити» і вивести у такий спосіб із фільму. Щоб глядач плакав і довго мене згадував. Три роки все-таки знімаюся... Але продюсери не погодилися. Кажуть, усе рівно доведеться тебе «оживити».На знімку: Алла Ковнір та її чоловік Олегом із собакою Соломоном.