Минулої п’ятниці люди, які прийшли на прийом в поліклініку при Рівненській обласній клінічній лікарні, обурювалися тим, що о 9-й годині лікарі не розпочали прийом пацієнтів.

Тим часом паталого-анатомічна конференція, на яку зібралися лікарі і яка зазвичай вкладається в рамки 30 хвилин, тобто до початку робочого дня, була відкладена майже на годину. Адже адміністрація обллікарні, скликавши зі своїх робочих місць ще середній та молодший медичний персонал, провела збори, головна тема яких — звільнення головного лікаря обллікарні Мирослава Семаніва. Збори швидше нагадували політичне шоу, оскільки на підтримку М. Семаніва прибули його колеги-однопартійці по фракції УНП в облраді. З урахуванням їх виступів, збори тривали близько години.

За палкими промовами обласні депутати забули про людей, які чекали в чергах на прийом у поліклініці, та пацієнтів, що очікували на медиків у палатах відділень. Якщо врахувати, що після цих стихійних зборів відбулася ще й анонсована раніше паталого-анатомічна конференція, то чекання на медичну допомогу дещо затягнулося.

Не переповідатиму витоків конфлікту, початок якому поклав лист групи лікарів у вищі інстанції з приводу проблем, що склалися у колективі лікарні. Людей, які скористалися своїм конституційним правом на звернення та на захист честі і гідності, почули. І з Києва прибула комісія фахівців, щоб перевірити факти, викладені у листі, а також роботу лікарні. Враховуючи лист Міністерства охорони здоров’я України від 11 грудня 2006 року № 11-03-03/766, довідку про перевірку Рівненської обласної клінічної лікарні від 1 грудня 2006 року, лист управління охорони здоров’я облдержадміністрації від 12 січня 2007 року № 12-12, голова Рівненської ОДА Віктор Матчук видав розпорядження про дострокове розірвання контракту між РОДА і головним лікарем обллікарні Мирославом Семанівом та звільнення його з посади.

Мирослав Семанів оскаржив розпорядження голови РОДА у Рівненському районному суді і той призупинив дію документа. Схоже, у перспективі — ще не один суд.

Зрештою, це і є цивілізований спосіб розв’язання проблеми в юридичній площині, а не галас, що здійняли навколо відставки свого однопартійця його колеги. Тим паче що навіть міністри залишали свої посади тихіше. Зрештою, лише суд може бути арбітром у цій конфліктній ситуації, через яку, твердо переконана, не повинні терпіти навіть найменші незручності хворі. Вони тут до чого?