Ефективний діалог з владою — запорука успіху

Голос тих, хто створює робочі місця та забезпечує розвиток економіки, повинен бути вагомим під час ухвалення державних рішень стосовно економічної та підприємницької діяльності. Так вважають промисловці, підприємці та роботодавці. Діалог влади й бізнесу через розвиток інституцій громадянського суспільства — громадських організацій — в Україні стрімко розвивається. Про це та інше розповідає президент Українського союзу промисловців і підприємців та голова Федерації роботодавців Анатолій КІнах.

— Діалог влади і бізнесу: як нині він допомагає діловій спільноті?

— Сьогодні громадські організації — повноцінні складові громадянського суспільства, які вивіряють кроки влади на адекватність інтересам бізнесу, економіки, держави загалом. УСПП, виборюючи права та інтереси ділової спільноти, став надійною опорою для кожного підприємця в його протиборстві чи то з бюрократами, чи то з рейдерами. УСПП координує свої дії та зусилля з Федерацією роботодавців України, яка захищає інтереси роботодавців у сфері економічних, соціально-трудових відносин, сприяє розвитку соціального діалогу в країні. Нам вдалося змусити владу дослухатися до нас та враховувати нашу точку зору стосовно вдосконалення правового і нормативного поля, визначальних для подальшого розвитку держави пріоритетів — формування збалансованої податково-бюджетної політики, поліпшення інвестиційного клімату, продовження регуляторних реформ та законодавчої підтримки підприємництва, зміцнення безпеки бізнесу, невпинного руху країни до вступу в СОТ.

— Нині Федерація роботодавців України активно готується до чергового з’їзду.

— Черговий з’їзд пройде у жовтні 2007-го. На форумі обговорюватиметься накопичений досвід з розвитку соціального діалогу в країні, шляхи вдосконалення діяльності організації, її подальші перспективи, налагодження механізмів стосунків у форматі «роботодавці — профспілки — уряд». Йтиметься і про зміни та доповнення до статуту Федерації — вони потрібні з огляду на сучасну соціально-економічну ситуацію, міжнародні норми і стандарти.

Федерація робить свій потужний внесок у розвиток соціального партнерства в країні заради зміцнення стабільності і миру в державі, створення ефективних умов розвитку економіки, підвищення рівня життя людей. У цієї діяльності головне — партнерство. Саме про це йшлося на моїх нещодавніх зустрічах з Прем’єр-міністром України Віктором Януковичем, лідерами профспілок. Дуже важливо: у сторін є розуміння, що лише спільні погоджені зусилля допоможуть розв’язати нагальні соціально-економічні проблеми. Партнери усвідомлюють, що соціальний діалог — це можливість вирішувати державні проблеми на основі професійних прагматичних дискусій, а не методами соціальної напруги чи дестабілізації.

Якщо говорити про невідкладні завдання... Треба докласти більших зусиль для доопрацювання та підписання Генеральної угоди на 2007 рік, про що ми будемо просити сторону профспілок. Переговори з підготовки угоди на новий термін затягнулися — вони тривають вже більше року.

Настав час зробити прорив у роботі з підготовки проекту Трудового кодексу. На квітень запланований візит парламентської делегації України до штаб-квартири Міжнародної організації праці в Женеві, де відбудуться чергові консультації стосовно законопроекту. Будемо робити все, щоб в обговоренні була поставлена крапка, і проект було одразу розглянуто в парламенті в другому читанні.

Федерація роботодавців покладає великі надії на активізацію діяльності тристоронньої ради соціально-економічного партнерства, перше засідання якої планується провести у березні поточного року. Тристороння рада сприятиме виробленню єдиної консолідованої позиції роботодавців в економічній та соціально-трудовій сферах.

Хочу зауважити, що в період активної розбудови сучасної правової держави, становлення цінностей європейської демократії роль громадських організацій роботодавців суттєво зростає. Цілком очевидно, що вони стають самодостатнім і впливовим гравцем на полі розбудови громадянського суспільства. На жаль, саме через це почастішали спроби втягнути організації роботодавців у політичне протистояння, зробити їх «кишеньковими» задля реалізації певних корпоративних або політичних інтересів і амбіцій. Нагадаю, політизація є неприпустимою з точки зору «чистоти» боротьби роботодавців за власні інтереси, а також стандартів міжнародної практики діяльності. ФРУ гідна адекватно відповісти викликам часу. Вона не допустить порушення єдності організації та її нейтралітету, зради базовим принципам соціального діалогу на всіх рівнях.

— Відомо, що Федерація роботодавців запропонувала Раді національної безпеки та оборони розглянути проблему використання і розвитку трудових ресурсів в Україні.

— Нас до цього спонукав дещо спрощений підхід в обговоренні питань соціальних стандартів громадян. Нині Україна дуже істотно поступається в конкуренції за трудові ресурси на світових та європейських ринках. Ми дискутуємо з приводу мінімальної місячної зарплати на рівні 70—80 доларів США, тоді як в Польщі вона становить — 350, у Португалії — 570 доларів, у країнах Балтії з 1 січня 2007 року вона затверджена на рівні 250 доларів. Середня заробітна плата в Україні становить 151 євро, в РФ — близько 800 євро. Таким чином, у наших сусідів — країнах ЄС, Балтії, в Росії сформовано дуже потужні соціальні стимули для залучення кваліфікованих трудових ресурсів.

До чого це призводить? Нині близько 4 млн. кваліфікованих українців працює за кордоном. Майже половина українців працездатного віку бажає працевлаштуватися за межами держави. А в країні в багатьох галузях спостерігається дефіцит трудових ресурсів. Сьогодні в Службі зайнятості офіційно зареєстровано 2 млн. заявок на вільні робочі місця, з яких лише у 6 відсотків місячна заробітна плата перевищує 1000 грн. Отже, в країні створена ситуація, коли кваліфіковані й молоді трудові кадри вимушені шукати собі долі за кордоном, одночасно звільнюючи місця для некваліфікованої робочої сили з країн третього світу. Поглиблення вказаних тенденцій в об’єктивно непростих демографічних умовах призводить до «розмивання» нації по світу, напряму загрожує безпеці держави.

Тому мова повинна йти не про вжиття популістських заходів, а про те, щоб держава розробила чітку політику подолання бідності, зростання вартості кваліфікованої робочої сили, зниження навантаження на фонд оплати праці, поглиблення пенсійної реформи для створення робочих місць в Україні, формування європейських стандартів вартості робочої сили.

— Чи можете назвати головне досягнення ділової спільноти у площині відносин «влада—бізнес»?

— У забезпеченні прозорості прийняття органами влади рішень стосовно розвитку економіки і підприємництва відбулися відчутні позитивні зміни. Нарешті в країні є Закон «Про засади державної регуляторної політики», передбачено порядок, згідно з яким проекти нормативних актів перед їх прийняттям слід оприлюднювати та обговорювати, а самі акти мають супроводжуватися аналізом регуляторного впливу. У такий спосіб створено дійовий механізм для громадського контролю за чиновницькою «нормотворчістю».

Ми знайшли «живі» форми діалогу влади і бізнесу, ці механізми відомі й добре відпрацьовані. Представники Федерації роботодавців, УСПП репрезентовані сьогодні у складі практично всіх державних та міжвідомчих колегій, у радах та всіх рівнях владної вертикалі. Спільно з міністерствами й відомствами, зокрема Державною податковою адміністрацією, Антимонопольним комітетом, Державною агенцією з питань залучення іноземних інвестицій, міністерствами праці та соціальної політики, промислової політики створено низку робочих груп. Народні депутати від промисловців, підприємців і роботодавців є у складі Верховної Ради України.

— Налагодження ефективного діалогу з владою — це ініціатива лише бізнесу?

— На щастя, ні. Сьогодні усвідомлення того, що ключ до успіху соціально-економічних перетворень — у співпраці влади і бізнесу, ефективній координації дій між ними на всіх рівнях державного управління — є як в одної, так і в другої сторони.

Вважаю, що розумна влада має бути вдячна своїм критикам і опонентам лише за те, що вони є. Тисячолітня історія людства засвідчила, що тільки дискусія навколо протилежних позицій народжує правильну відповідь, дає змогу прийняти конструктивне рішення і поділити відповідальність за його втілення в життя між усіма учасниками суспільного процесу.

Виважена, позитивно налаштована влада має лише вітати критичну аргументацію, доведену протилежну точку зору. Більш того, вона має створювати всі умови для плідного обговорення позицій на етапі підготовки рішень — від широкого оприлюднення проектів документів, організації громадських обговорень до публічного визнання, що та чи та норма прийнята помилково, і її скасування.

До речі, Федерація роботодавців України, Союз промисловців і підприємців ніколи не дозволяли собі критику заради критики, не займали позицію «що гірше, то краще». Навіть у найгостріші політичні моменти ми називали біле білим, а чорне — чорним і закликали до цього своїх прихильників та опонентів. Ми й далі будемо підтримувати усі конструктивні, виважені кроки з боку владних структур і критикувати негатив: і ручне управління, і фіскальний тиск, і недоцільне адміністрування.