Отець Матті з Вааси

За вікном, десь зовсім близько, хлюпоче море, сміються на березі діти, а тут, у канцелярії православного храму святого Миколая, кипить робота. Енергійний, із веселими вогниками в очах, симпатичний отець Матті сидить за комп’ютером і оформляє папери для майбутнього обряду — хрестин. Одночасно відповідає на запитання батька новонародженої дівчинки Софії-Зоряни. Зокрема, про те, що обряд у православній церкві здійснюватиметься безплатно. Однак з умовою — якщо подружжя стане парафіянами. Хрещеними батьками для доньки можна брати парафіян-лютеран чи з іншої християнської конфесії. Проте хоч один із майбутніх родичів (так у Фінляндії називають кумів) повинен бути православним. Жінкам до церкви можна приходити з непокритою головою і в одязі, в якому вони почувають себе комфортно. Адже головне — не те, у що вбраний, а те, що в душі...

Завершивши формальності, отець Матті дарує для Софії-Зоряни срібного хрестика, нагадує, що дівчинку на хрестини потрібно одягнути в білу довгу сукенку. Потім охоче розповідає про себе і про церкву. Йому 44 роки, діди-прадіди його походять із Карелії. За освітою він — учитель початкових класів. Коли працював у школі, викладав і Слово Боже. Згодом відчув покликання присвятити себе служінню Творцю. Навчався у Чехії, США. І ось уже десять років, як стоїть на чолі православної парафії у Ваасі.

— Православ’я у Фінляндії автокефальне, — докладно вів далі отець Матті. — Наш патріархат безпосередньо підпорядкований Вселенському патріархові. У країні проживає один відсоток православних, решта — лютерани. У Ваасі мешкає 250 парафіян Свято-Миколаївської церкви. Наприкінці вересня храм святкуватиме 140-річчя з дня свого заснування, і я запрошую вас на ці урочистості, — з люб’язністю завершив отець Матті і запропонував оглянути храм.

Старовинна висока будівля з округлими банями стоїть неподалік узбережжя Ботнічної затоки. Трохи далі — ще грандіозніша споруда лютеранської церкви. Це центр Вааси, столиці шведськомовної провінції Остерботтен із населенням 45 тисяч жителів.

Усередині Свято-Миколаївський храм просторий і скромно опоряджений: вівтар, престол, кілька образів. Відчувається вплив стриманого стилю західноєвропейських християнських церков. Служителі святого дому розмовляють шведською мовою, нею ж ведеться і служба у храмі. Утім, якщо парафіянами будуть фіни, то отець Матті правитиме фінською. Настоятель знає п’ять мов. Крім названих — англійську, німецьку і чеську.

До речі, поговорили зі священиком-поліглотом і про мовну політику. У країні дві державні мови — фінська й шведська. В Остерботтені всюди звучить шведська мова. Однак влаштуватись на службу у державні структури чи в органи місцевого самоврядування без знання фінської — неможливо. Так само на підприємства чи у сферу обслуговування. Тут навіть у дрібних крамничках покупцеві кажуть «дякую!» двома мовами. Словом, швед має свободу не вивчати фінську, однак без доброго її знання він не матиме у Фінляндії навіть найменшого шансу отримати хоч якусь роботу.

...Сонце вже піднялося високо, коли вийшла з храму на яскраві від веселкових квітів вулиці Вааси. Попрощалась з отцем Матті.

Ненадовго — до хвилюючого дійства, хрестин Софії-Зоряни, маленької українки, народженої у добрій, спокійній Фінляндії...

Київ—Вааса—Вйора—Оравайс—Гельсінкі—Київ.

На знімку: отець Матті, настоятель православної церкви святого Миколая у Ваасі.

Фото автора.