Курорт європейського рівня планують створити у Трускавці на Львівщині нові власники ЗАТ «Трускавецькурорт». Чи знайдеться на ньому місце для відпочивальників за путівками профспілок?..

«Нафтусю» засватав багатий інвестор

Мораторій Верховної Ради про заборону продажу майна профспілок, прийнятий наприкінці грудня 2006 року, для колишніх санаторіїв «Укрпрофоздоровниці» у Трускавці виявився запізнілим. Приблизно за місяць до того усі сім профспілкових оздоровниць ЗАТ «Трускавецькурорт» перейшли до рук приватного інвестора. Новим генеральним директором товариства обрано Петра Сєрова.

Для довІдки

П. Сєров родом із Донеччини, 1939 року народження, закінчив Донецький політехнічний інститут, за фахом інженер-механік. На початку 90-х працював у Кабміні, потім упродовж семи років в апараті Верховної Ради. Пізніше обіймав посаду заступника гендиректора ДП «Нафтогаз України». Тепер, каже, його команді доручили перетворити убогі профспілкові оздоровниці на сучасну базу відпочинку. Якщо конкретніше, — створити у Трускавці курорт європейського рівня.

Перший крок у цьому напрямку уже зроблено: наприкінці грудня 2006 року у місті відкрито європейського зразка реабілітаційно-діагностичний СПА-центр «Мед-палас», у створення якого вкладено 90 мільйонів гривень. Нині завершується демонтаж головного корпусу санаторію «Каштан». На його місці, за словами співрозмовника, через півтора року виросте чотиризірковий готельний комплекс. Поруч збудують медичний центр, для якого вже придбано обладнання. Отже, в одному місці, у центрі Трускавця, з’явиться комплекс із трьох названих споруд. За словами пана Сєрова, його збудовано для заможних людей. «Ми хочемо, щоб ті, хто нині їде на лікування до Баден-Бадена чи Карлових Вар, змінили свої маршрути, — каже співрозмовник. — Адже вода «Нафтуся» не має аналогів у світі. Європейці не лікуються нею лише тому, що жахаються наших умов».

А що залишать профспілкам?

Новий гендиректор стверджує, що й надалі «Трускавецькурорт» тісно співпрацюватиме з Фондом соціального страхування. Втім, загальну кількість путівок для профспілок уже зменшено: торік їх було виділено 40 тисяч (використано 37 тисяч), а на 2007-й передбачено 25 тисяч. Співрозмовник каже, що в Києві ніяк не можуть визначитися з тендерними умовами. Нібито їх мають замінити іншою методикою. Але якою саме, поки що не відомо. Тому ЗАТ «Трускавецькурорт», аби не зірвати сезон, залишив на перший квартал для ФССУ 5,5 тисячі путівок за ціною минулого року — 90 гривень на добу. На нинішній рік орієнтовна ціна перебування у санаторії протягом дня за профспілковою путівкою становитиме 126 гривень. Від таких путівок ЗАТ має лише два відсотки рентабельності, каже співрозмовник. Це очевидні збитки. Однак позбвляти людей можливості лікуватися за пільговими путівками «Трускавецькурорт» не буде.

Тим часом напередодні минулого року вартість путівок зросла на 35 відсотків. До того ж тепер до комерційних путівок входить лише вартість проживання та харчування. За медичні процедури треба платити окремо. Наприкінці січня путівки подешевшали на 10 відсотків. У товаристві пояснюють це запровадженням сезонних цін. Тому путівки ФССУ стали ще привабливіші. Бо їх власники додатково не сплачують за лікування, процедури для них — безкоштовні. Однак всі вони змушені потерпати від побутових незручностей: їх поселяють, без перебільшення, у найгірші номери — зі старими меблями, без належного ремонту. У санаторії «Рубін», для прикладу, таких кімнат — майже 40 відсотків. Нові власники запевняють, що з часом ситуація зміниться на краще.

— Ми плануємо капітально відремонтувати два санаторії-тисячники, — каже П. Сєров, — «Кристал» і «Алмаз». Перший з них зупинимо на ремонт у липні нинішнього року. Реконструюватимемо їх за проектом однієї з турецьких фірм, яка проектувала схожі заклади відпочинку в Анталії, Москві, Санкт-Петербурзі. Умови проживання у названих санаторіях після реконструкції відповідатимуть стандартам тризіркових готелів. Ще два санаторії — «Рубін» і «Янтар» — також відремонтуємо, у них відпочиватимуть ті, хто лікуватиметься за путівками профспілок.

— Таким само привабливим має стати і місто, його дороги, тротуари, паркова зона, — каже П. Сєров. — Поки що про це можна лише мріяти. За рахунок податку на курортний збір міськрада не може самотужки розв’язати проблеми благоустрою. Тому гендиректор вносить пропозицію про надання курорту статусу національного. Тоді, на його думку, можна буде залучати державні кошти. Без них Трускавець не змінить свого обличчя на краще. Інвестор допомагає владі, як то кажуть, латати діри. Але він не може робити це постійно, наголошує пан Сєров. Особливо за умов, коли в розвиток курорту вкладають чималі кошти. Як стверджує П. Сєров, на нинішній рік планували витратити трохи більш як 60 мільйонів доларів, а робіт уже набралося на всі сто мільйонів «зелених».

За воду доведеться платити

Ще одна новинка, що з’явилася в Трускавці, навряд чи потішить тих, хто приїздить на лікування. Наприкінці минулого року у приміщенні бювету №1, або, як його називають відпочивальники, — нижнього бювету, встановили два електронні автомати для розливу води. Поки що вони не діють. Але неважко здогадатися, що за воду невдовзі доведеться платити. Це підтвердив головний радник з наукових програм ЗАТ «Трускавецькурорт» професор Степан Івасівка. «Ніде в світі так недбало не ставляться до води, як у нас, —каже пан Івасівка. — В Європі введено жорсткий контроль за витрачанням мінеральних вод. Нам треба робити те саме. За прикладом деяких західних курортів, ми й встановили платні автомати». Таку ідею у Трускавці виношують ще з 1998 року. Тоді (як експеримент) апробували спеціальне обладнання. Але пілотний проект не вдалося втілити в життя з низки причин, головна з яких — відсутність коштів. Тепер НВО «Джерело-Автоматика» розробило спеціальний електронний автомат нового покоління, який відпускатиме воду за безконтактними картками. За словами пана Івасівки, їхня вартість входитиме у вартість путівки. Але тільки для відпочивальників санаторіїв системи ЗАТ «Трускавецькурорт». Мешканці інших санаторіїв, а також туристи чи ті, хто приїздить на лікування і мешкає у приватному секторі, за воду платитимуть.

Скільки коштуватиме така картка, поки що не відомо. Але до її вартості планують закласти затрати, пов’язані з добуванням води та її подачею у бювет. Із жодної з наших свердловин вода не йде самовитоком, стверджує професор Івасівка. Її подають насосами по мінералопроводах, протяжність яких становить 8 кілометрів. Усе це виливається в немалі затрати. Нині один літр води коштує 1,2 гривні. Щодо запасів «Нафтусі», то, за словами професора Івасівки, їх вистачить більше як на сто років. Цифру взято з досліджень фахівців місцевої гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції. Тут з 1949 року, відколи створено станцію, проводять дослідження цілющої води. До речі, її хімічна формула, стверджують фахівці, упродовж усього часу також залишається незмінною.

Фото автора.

Трускавець Львівської області.

На знімку: Петро Сєров: «Курорт Трускавець потребує статусу національного»