4. Із Ядерною зброЄю авторитет у свІтІ не завойовують

Наступні два роки — 1994 і 1995 — Україна продовжувала поліпшувати свій імідж на міжнародній арені. Й насамперед завдяки проголошенню курсу на без’ядерний статус держави. Однак усередині країни затягнулася економічна криза — задекларовані ринкові реформи загальмувалися, гіперінфляція, спад виробництва, падіння життєвого рівня населення, загострилися проблеми на Кримському півострові та відносини з Росією через Чорноморський флот.

Відсутність Конституції і чіткого розмежування повноважень між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів і Президентом мало не призвели до політичної кризи. Та й зрештою двоє виборів — спочатку парламентські (повторні відбувалися ще кілька разів), а потім і президентські істотно спустошили бюджет країни. Щоправда, у новорічному привітанні Президент України Леонід Кравчук наголосив, що, попри всі випробування та негаразди, державі вдалося зберегти три великі цінності: мир, хліб і демократію. І запропонував винести на всенародний референдум під час виборів закон про владу: що має робити виконавча влада, судова, і законодавча.

12 січня відбулося засідання комісії з розробки нової Конституції за участю голів облрад, міських рад міст — облцентрів, представників Президента в областях, містах Києві та Севастополі, керівників політичних партій, вчених... Наголошувалося на необхідності чітко врегулювати повноваження всіх гілок державної влади.

Курс на роззброєння

14 січня в Криму президенти України, США та Росії підписали угоду про ліквідацію ядерної зброї. Наша офіційна сторона зазначала, що завдяки активній позиції представників України вдалося досягти оптимальних домовленостей, які обіцяють нашій державі значні економічні вигоди, гарантуватимуть її безпеку і добре ім’я у міжнародному співтоваристві.

30 січня в Криму відбулися вибори президента. Ним став Юрій Мєшков — відверто проросійський політик.

3 лютого Верховна Рада України схвалила постанову про без’ядерний статус.

8 лютого глава українського зовнішньополітичного відомства Анатолій Зленко взяв участь у церемонії підписання в Брюсселі рамкових документів, пов’язаних з участю нашої держави в програмі «Партнерство заради миру». Україна перша з держав СНД приєдналася у бельгійській столиці до проекту, який передбачає її широке співробітництво з Північноатлантичним альянсом.

Вибори

Країна готувалася до виборів. На 450 місць у парламенті — майже шість тисяч претендентів. А президентські вибори глава держави Леонід Кравчук запропонував «скасувати чи пересунути на невизначену перспективу». Іноземним агентствам пояснив так: не можна проводити президентські вибори тоді, коли дуже велика вірогідність того, що нова Верховна Рада або не буде обрана, або тільки почне свою роботу і не повною мірою опанує ситуацією в країні.

4 березня у Вашингтоні президенти Леонід Кравчук і Білл Клінтон обговорили гарантії безпеки України та дійшли згоди щодо важливості таких гарантій. Сторони зробили з цього приводу спільну заяву.

24 лютого парламентарії прийняли закон про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад.

27 березня — вибори народних депутатів, які були визнані демократичними. Пасивною виявилася молодь. Голосували представники старшого покоління, схильні до цінностей «лівизни».

10 квітня — другий тур виборів. Голова ЦВК Іван Ємець наголошував: вибори відбулися і відзначалися високою активністю. Особливістю виборчої парламентської кампанії стало те, що завершення її збігалося в часі з початком передвиборних президентських перегонів. За підсумками голосування ЦВК визнала повноваження і зареєструвала 338 народних депутатів.

11 травня відкрилася перша сесія Верховної Ради. Народні депутати без зайвих дискусій сформували органи першої сесії, обрали президію. (І згодом сформувалися фракції і групи, серед яких, зокрема, «Комуністи України — за соціальну справедливість і народовладдя», Народний рух, Соціалістична фракція, «Центр», Аграрники України, «Реформи», «Єдність», «Державність», Міжрегіональна депутатська група та інші).

18 травня обрали Голову Верховної Ради. Реальні шанси мали тільки двоє претендентів — Василь Дурдинець і Олександр Мороз. За результатами таємного голосування переміг Олександр Мороз (із 322 парламентаріїв віддав голос 171 депутат).

20 травня на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради відбулося попереднє обговорення змін і доповнень до Конституції.

20 травня ВР Республіки Крим прийняла Закон «Про відновлення конституційних основ державності Республіки Крим», яким відновлено положення Конституції Республіки Крим у редакції від 6 травня 1992 року. Це був крок до виходу Криму зі складу України. Того ж дня Верховна Рада України зупинила дію цього Закону.

25 травня Верховна Рада обрала Першим заступником Голови ВР Олександра Ткаченка, а заступником Олега Дьоміна.

31 травня обрали голів постійних комісій. Голова ВР Олександр Мороз, виступаючи з трибуни, підкреслив, що вдалося зробити крок до принципово іншої, демократичнішої структуризації ВР з урахуванням фактичної багатопартійності у політичній сфері суспільства.

1 червня Леонід Кравчук подав на розгляд ВР конкретні пропозиції щодо врегулювання ситуації в Криму на основі непохитної позиції: Крим був і повинен бути невід’ємною складовою частиною України.

2 червня Верховна Рада ухвалила постанову «Про виконання Постанови ВР від 24 лютого 1994 року «Про статус Автономної Республіки Крим відповідно до чинної Конституції та законодавства України» та Постанови ВР від 20 травня 1994 року «Про зупинення дії Закону Республіки Крим «Про відновлення конституційних основ державності Республіки Крим». Верховна Рада постановила, що Постанова від 20 травня 1994 року в частині зупинення — дії Закону Республіки Крим «Про відновлення конституційних основ державності Республіки Крим» є чинною.

Того ж дня з’явилася постанова ВР «Про послання Президента України Верховній Раді щодо перенесення строків виборів Президента України, депутатів та голів місцевих рад, призначених на 26 червня 1994 року». Парламент відмовив главі державі в перенесенні виборів.

16 червня затвердили 65-річного Віталія Масола на посаді прем’єра і доручили внести на розгляд Верховної Ради план невідкладних заходів щодо стабілізації соціально-економічного становища в країні та запропонувати необхідні зміни в складі уряду. Прем’єр висловився за те, щоб глава уряду очолив виконавчу гілку влади, також висловився за необхідність розмежування функцій між центром і регіонами.

26 червня — вибори Президента. Серед претендентів: Володимир Лановий, Олександр Мороз, Іван Плющ, Леонід Кравчук, Валерій Бабич, Петро Таланчук, Леонід Кучма. Ніхто не одержав більше половини голосів виборців. У другий тур вийшли Кравчук і Кучма.

10 липня — другий тур президентських виборів.

14 липня новому главі Української держави Леоніду Кучмі було вручено офіційний документ про обрання його на пост Президента.

19 липня на урочистому засіданні новий глава держави присягнув на вірність українському народові. Президент, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр роблять спільну заяву про рішучі кроки для вдосконалення системи відносин центральних органів державної влади з місцевими органами, завершення формування цілісної системи виконавчої влади на чолі з Президентом.

24 липня обирали 112 депутатів.

26—27 липня в Москві проведено переговори парламентських делегацій України та Російської Федерації з широкого кола питань. Комюніке про переговори підписали О. Мороз, Голова Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації В. Шумейко, Голова Державної Думи Федеральних зборів Російської Федерації І. Рибкін.

Кримська карта

11 вересня Президент Криму Юрій Мєшков зранку оголосив низку указів, датованих 9 вересня. Одним зупинив на території республіки діяльність Верховної Ради Криму та місцевих рад народних депутатів, анулював мандати депутатів ВР Криму і депутатів рад усіх рівнів. В указі «Про референдум з проекту Конституції Республіки Крим» ідеться про створення Конституційної ради при Президенті РК для підготовки проекту нової Конституції.

12 вересня Президія Верховної Ради України ухвалила заяву Верховної Ради України з цього приводу.

15 вересня Верховна Рада 303 голосами скасувала рішення Севастопольської міської ради про російський статус міста Севастополя.

Цього ж дня кримський парламент не прийняв звіт уряду і висловив недовіру. ВР вимагає від Президента Криму відставки уряду.

22 вересня Верховна Рада ухвалила постанову «Про політико-правову ситуацію в Автономній Республіці Крим, в якій погодилася з оцінками щодо ситуації в Автономній Республіці Крим, які містяться в Заяві Президії ВР від 12 вересня. Депутати звернулися до Президента з пропозицією вжити заходів щодо приведення актів органів виконавчої влади у відповідність з Конституцією і законами України. А ВР АРК мала до 1 листопада привести Конституцію і закони АРК у відповідність з Конституцією України.

16 листопада Верховна Рада України ухвалила закон «Про приєднання України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р». (В іншому разі нашу державу чекала політична та економічна ізоляція, наголосив міністр закордонних справ Геннадій Удовенко). Україна, яка перебувала на той час на третьому місці у світі за володінням ядерною зброєю... добровільно проголосила про своє прагнення бути без’ядерною державою. (На початку грудня в Будапешті Україна, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки в особі президентів і глави уряду Великобританії підписали меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Після чого український парламент ухвалив відповідну постанову).

Навколо повноважень трьох гілок влади

28 листопада відбулося перше засідання Конституційної комісії нового складу, співголовами якої були Голова Верховної Ради Олександр Мороз і Президент України Леонід Кучма. Президент пояснив, що чіткий принцип поділу влади спонукав його ініціювати прийняття Конституційного закону про владу — своєрідну угоду гілок влади про співробітництво на перехідний період.

22 грудня почали розгляд проекту Конституційного закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні», який 28 грудня прийняли в першому читанні.

17 березня 1995 року перебіг подій довкола ситуації в Криму отримав логічне завершення. Народні депутати України визначили статус АРК, скасували її Конституцію, яка суперечила Основному Законові нашої держави, ліквідували й посаду президента півострова.

30 березня Леонід Кучма заявив: якщо ВР Криму своїми діями й надалі нагнітатиме обстановку, можливий розпуск кримського парламенту. Після цього Сергій Цеков дав дві прес-конференції і заявив, що ініціюватиме прийняття звернення до світового співтовариства з приводу «незаконних рішень офіційного Києва, котрі ускладнили ситуацію в Криму», і додав: «Росія не сказала свого останнього слова».

4 квітня вперше вищому законодавчому органу подана щорічна економічна доповідь Президента. Леонід Кучма наголосив на здійсненні державно-політичної реформи. Він назвав збанкрутілою ідею соціальної зрівнялівки, підтвердив свою рішучість проводити ринкові реформи.

6 квітня депутати прийняли держбюджет-95, оскільки кредити були під зривом, а через великі зовнішні борги на Україну чекав колапс. Верховна Рада розробила і затвердила «Основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період».

13 квітня Верховна Рада прийняла звернення до Державної Думи Російської Федерації. Парламент закликав не розігрувати кримську карту — утриматися від кроків, здатних викликати напругу у відносинах між нашими дружніми країнами.

14 квітня голова кримського парламенту Сергій Цеков виступив у Держдумі Російської Федерації і закликав російських парламентаріїв узяти участь у врегулюванні україно-кримського правового конфлікту.

18 квітня народний депутат Юрій Кармазін зачитав звернення 50 народних обранців ВР Криму, які відмежувалися від виступу С. Цекова у Державній Думі Росії і звернулися з прохання до ВР України розпустити Верховну Раду Республіки Крим, а її повноваження передати ВР АРК.

19 квітня закон про державну владу і місцеве самоврядування закінчили розглядати постатейно. Його було схвалено в цілому за винятком деяких розділів та пунктів. І відправлено на друге повторне читання.

20 квітня на закритому вечірньому засідання прийнято Заяву Верховної Ради з приводу звернення значної частини депутатів ВР АРК.

26 квітня — Постанова Верховної Ради про звернення ВР до парламентів країн Європейського союзу та «великої сімки» щодо розв’язання проблем ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

11—12 травня в Києві відбулася урочиста церемонія зустрічі Президента США Білла Клінтона біля Маріїнського палацу. Особливу увагу під час переговорів президенти надавали питанням економіки та безпеки. Візит Б. Клінтона до Києва дав великий імпульс для розвитку широких двосторонніх контактів.

17 травня ВР Криму прийняла звернення до голів обласних рад народних депутатів України з пропозицією розглянути на найближчих сесіях і підтримати законодавчу ініціативу кримчан щодо проведення всеукраїнського референдуму з питаннями у бюлетенях «Чи ви за створення економічного і політичного союзу трьох держав — Білорусі, Росії та України?» і «Чи підтверджуєте ви Конституцію Республіки Крим від 6 травня 1992 року, скасовану в односторонньому порядку Верховною Радою України 17 березня 1995 року?».

18 травня Верховна Рада постановила прийняти закон «Про державну владу і місцеве самоврядування» з поправками.

31 травня — президентський указ про проведення 28 червня всеукраїнського опитування про довіру до ВР і Президента. Наступного дня О. Мороз заявив, що два пункти Указу Президента суперечать Конституції. Ситуація нагніталася і загрожувала політичною кризою. Стало зрозуміло, що ініційований Президентом закон народні депутати не приймуть.

Перемога дипломатії

8 червня Президент і Голова Верховної Ради в Маріїнському палаці підписали Конституційний договір про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Таким чином напруження було знято.

11 жовтня на сесії новий глава уряду Євген Марчук у присутності Л. Кучми представив нову програму: реформи мають бути продумані, а не будь-якою ціною. Програму схвалили.

31 жовтня український парламент ухвалив закон про приєднання України до статусу Ради Європи.

1 листопада парламент Криму ухвалив Конституцію автономії.

23 листопада відбулося чергове засідання Конституційної комісії. Було висловлено чимало критичних зауважень до тексту проекту, зокрема стосовно відсутності проведення в Конституції принципу розподілу влад. Досить спірними виявилися питання про створення двопалатного парламенту.

10 грудня — повторні вибори народних депутатів України.