Віхи українського парламентаризму — у цифрах і фактах

1 лютого розпочався страйк шахтарів. У Донецьку 120 шахт страйкують, 100 припинили відвантаження вугілля, 250 виявляють солідарність із страйкарями. Соціальне напруження в країні зростає. Під парламентськими стінами дедалі частіше стоять страйкарі. У парламенті комуністи та соціалісти пропонують оголосити надзвичайний економічний стан, а Президента й голову його адміністрації «за геноцид проти українського народу притягти до кримінальної відповідальності».

12 лютого на вимогу російської сторони було роз’єднано енергосистеми України та Росії. Причина — робота теплових електростанцій нашої країни на рівні потужності менше 30 відсотків від установленої. На межі зупинки опинилися блоки атомних станцій. Усіх закликають економити. Кризова ситуація склалася й у сільському господарстві. Сільгосппідприємства заборгували лише банку «Україна» понад 14 трильйонів карбованців. Незораними лишилися 4 мільйони гектарів ріллі. Не досіяно 700 тис. гектарів озимих, заготовлено пального на 15-18%, насіння — 20%, техніка в робочому стані на 50-60% від необхідного.

11 березня Конституційна комісія передає проект Основного Закону із зауваженнями та пропозиціями на розгляд Верховної Ради. У проекті зазначалося, що держава визнає і гарантує місцеве самоврядування. Статус Криму пропонувалося визначити як автономію зі статутом, а не Конституцією.

21 березня у першому читанні прийнято проект Конституції Криму. У цей же день обговорювався проект Держбюджету на 1996 рік, який ухвалили 22 березня, а заразом і постанову «Про організацію попереднього розгляду проекту Конституції».

25 березня парламент установив нову межу малозабезпеченості у сумі 6,8 млн. карбованців на місяць.

У Росії в цей час тривають президентські перегони. До свого логічного завершення наближається й поділ Чорноморського флоту. ВМС України вже отримали від ЧФ 27 кораблів і суден. На 17 з них 27 березня було піднято прапор ВМС України. На другому етапі Україна мала отримати ще 54 кораблі та судна. Загальна кількість плавзасобів ВМСУ має становити близько 150 одиниць.

4 квітня у другому читанні було ухвалено проект Конституції Автономної республіки Крим. Верховній Раді автономії рекомендовано привести її положення у відповідність до чинного законодавства України. Після цього Верховна Рада мала ухвалити проект у другому читанні остаточно.

17 квітня Верховна Рада почала розгляд проекту Конституції. Особливо гостра дискусія точилася навколо розділів, які стосуються місцевого самоврядування, двопалатного чи однопалатного парламенту, функцій палат, повноважень Президента та функцій Верховної Ради України.

5 травня створено тимчасову спеціальну комісію з опрацювання проекту Конституції і затверджено її персональний склад.

З 25 квітня набули сили закони «Про освіту» та «Про режим іноземного інвестування». Останній зрівнював в умовах вітчизняного та іноземного інвесторів.

23 травня «Голос України» друкує проект Конституції, схвалений (із зауваженнями і пропозиціями) Конституційною комісією 11 березня 1996 року. А також проект Основного Закону, поданий членами тимчасової спеціальної комісії з опрацювання проекту Конституції від фракції Верховної Ради України «Комуністи за соціальну справедливість і народовладдя».

27 травня Президент звільнив Євгена Марчука з посади Прем’єр-міністра. Через те, як сказано в заяві прес-служби глави держави, що «не забезпечив, як того вимагає ситуація, ефективне і стабільне функціонування уряду та формування власного іміджу».

28 травня опубліковано проект Конституції, доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією, створеною 5 травня.

29 травня сесія розпочала розгляд проекту Конституції у першому читанні. Однак через гарячі суперечки щодо способу обговорення і голосування проекту (зокрема те, що під час процедури другого читання фактично не можна внести жодних змін до проекту) розгляд питання перенесли на засідання 4 червня. На ньому проект Основного Закону й було схвалено у першому читанні.

19 червня народні депутати подали на розгляд у другому читанні проект Конституції.

26 червня денне та вечірнє засідання, під час яких тривало постатейне обговорення проекту Конституції, відбувалися в інтер’єрі двох інших подій: засідань Ради безпеки і Ради регіонів при Президенті. На цих засіданнях главі держави рекомендували винести на Всеукраїнський референдум проект Конституції, поданий Конституційною комісією у березні. Референдум призначено на 25 вересня.

27 червня вранці у парламенті зібралася рада фракцій, яка обговорила ситуацію навколо конституційного процесу. Було прийнято рішення продовжити роботу над проектом нової Конституції. Для цього створили робочі групи щодо мови, символіки, власності, організації влади та Автономної Республіки Крим. Пленарне засідання проводилося спочатку у закритому, а згодом у відкритому режимі. І тривало цілу ніч.

28 червня о 9 годині 20 хвилин 315 депутатів схвалили Конституцію України. Це було свято єдності українського народу, свято його духу. 28 червня 161-а стаття Конституції проголосила державним святом — Днем Конституції.

1 липня Президент скасував указ від 26 червня про проведення Всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової конституції України.

10 липня Верховна Рада дала згоду на призначення Павла Лазаренка Прем’єр-міністром України. За кандидатуру нового прем’єра було віддано 344 голоси.

12 липня п’ята сесія завершила свою роботу. Вперше в історії нашої держави депутати склали присягу на вірність Україні. Текст зачитав найстаріший депутат Верховної Ради — Ігор Юхновський. Після закриття сесії Президент України Леонід Кучма та Голова Верховної Ради Олександр Мороз у Маріїнському палаці підписали закон України про прийняття Конституції і введення її в дію.

Гривня змінила купонокарбованці

2 вересня в країні проведено грошову реформу. В обіг введено національну валюту — гривню.

3 вересня розпочала роботу шоста сесія Верховної Ради. Найперше обранці схвалили постанову «Про державні символи України». Урядові було запропоновано до 1 грудня провести конкурс на Державний герб і текст Державного гімну і представити Верховній Раді ці пропозиції.

20 вересня Президент заявив про свій намір балотуватися на пост глави держави на другий термін.

3 жовтня таємним голосуванням Віктора Мусіяку було обрано заступником Голови Верховної Ради. Парламент також заповнив свою квоту в Конституційному суді. «Прохідний бал» отримали чотири претенденти із необхідних шести (за кілька днів до цього Президент призначив шістьох суддів КС відповідно до своєї квоти. З’їзд суддів також обрав шість кандидатур).

18 жовтня відбулося приведення до присяги суддів Конституційного суду. Цього само дня на спеціальному пленарному засіданні КС головою суду обрано Івана Тимченка. КС отримав виключне право тлумачити Конституцію і визначати відповідність нормативних актів і дій суб’єктів влади змісту Конституції. Цього само дня сесія прийняла заяву з приводу ухвалення у першому читанні Держдумою Російської Федерації проекту закону «Про припинення розподілу Чорноморського флоту». У заяві зазначалося, що Держдума робить спробу поширити юрисдикцію Російської Федерації на Севастополь. Верховна Рада розцінила вчинок Держдуми як грубе порушення основоположних норм міжнародного права, зазіхання на суверенітет України та чергове висування територіальних претензій до України.

13 листопада сесія протягом одного дня ухвалює у першому й другому читанні та остаточно закон «Про тимчасову заборону стягнення з громадян пені за невчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Значущість цього документу переоцінити було важко, адже соціально-економічна ситуація в країні перебувала не в найкращому стані.

6 грудня на пленарному засіданні було прийнято Заяву Верховної Ради щодо прийнятого 5 грудня 1996 року Федеральними Зборами Російської Федерації пакета документів стосовно міста Севастополь та розподілу Чорноморського флоту. У відповідь українські парламентарії повідомили: Верховна Рада вносить на обговорення у парламент проект закону про виведення російських військ із території України. І звертається до міжнародних інститутів з приводу посягань на український суверенітет.

11 грудня парламент продовжив термін одержання майнових сертифікатів і житлових чеків до 31 грудня 1997 року.

Старт розвитку місцевого самоврядування

4 лютого відкрилася сьома сесія Верховної Ради. Перший пленарний день проходив під акомпанемент шахтарського пікетування урядового та парламентського будинків. Олександр Мороз, вийшовши до страйкарів, пообіцяв, що Верховна Рада робитиме все від неї залежне для схвалення податкового законодавства, соціального захисту населення та розв’язання інших питань, що входять до її компетенції.

5 лютого Верховна Рада вдруге дала згоду на призначення Віктора Ющенка головою Національного банку України. Сесія також визнала незадовільною роботу уряду з ліквідації заборгованості з виплати зарплати й пенсій. І зобов’язала КМ 15 лютого подати до парламенту відповідний механізм компенсації заборгованості.

6 лютого Верховна Рада схвалює постанову, відповідно до якої рівень мінімальної заробітної плати (15 гривень) збільшувався до 70,9 гривні.

1 квітня парламент прийняв закон «Про місцеві державні адміністрації».

5 квітня епіцентром протистояння на владному олімпі стало прийняття держбюджету. Парламент та його голова наполягали на прийнятті головного фінансового документа на основі існуючої податкової бази, а глава держави наполягав на прийнятті кошторису на новій податковій основі.

10 квітня у парламенті проходять парламентські слухання з проблем свободи слова.

24 квітня сесія 279 голосами ухвалила закон «Про місцеве самоврядування», робота над яким тривала майже рік.

27 червня було ухвалено Державний бюджет на 1997 рік. Доходна частина становила 22.418.813,5 тис. гривень, видаткова — 28.122.934,5 тис. гривень. Дефіцит бюджету мав покриватися лише на беземісійній основі.

2 липня Павла Лазаренка звільнено з посади Прем’єр-міністра.

9 липня Президент України та Генеральний секретар НАТО у Мадриді (Іспанія) підписують Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Текст підписали також 16 лідерів країн-членів НАТО. Відповідно до документу Україна та країни-члени НАТО продовжуватимуть виконання угод щодо роззброєння, нерозповсюдження ядерної зброї та контролю над озброєннями та заходів зміцнення довіри і безпеки, сторонами яких вони є.

15 липня парламент ратифікував Європейську хартію місцевого самоврядування.

16 липня парламент дав згоду на призначення Валерія Пустовойтенка Прем’єр-міністром України.

Новий подих виборів

23 вересня сесія ухвалила з пропозиціями Президента три закони, пов’язані з діяльністю засобів масової інформації: «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

24 вересня народні обранці затвердили змішану систему виборів до парламенту, ухваливши закон про вибори народних депутатів на мажоритарно-пропорційній основі. Однак Президент, на думку депутатів, побоюється виборів на змішаній основі, бо в парламенті може сформуватися потужне опозиційне крило. Врешті остаточний варіант закону з пропозиціями глави держави було ухвалено 15 жовтня.

3 листопада сесія ухвалила закон «Про Центральну виборчу комісію» (остаточний варіант закону з пропозиціями Президента було ухввалено 17 грудня).

12 листопада сформовано Центральну виборчу комісію.

13 листопада Центрвиборчком таємним голосуванням обрав зі свого складу голову комісії. Ним став Михайло Рябець.

14 листопада постанова ЦВК проголосила старт виборчих перегонів.

9 грудня ратифіковано Рамкову конвенцію про захист національних меншин.

17-21 грудня у Страсбурзі відбувається засідання правового комітету ПАРЄ, на якому обговорюється українське питання. Правовий комітет запропонував асамблеї Ради Європи не визнати повноважень делегації Верховної Ради України на наступній сесії, яка мала розпочатися 26 січня, через те, що Україна не виконала зобов’язань, взятих під час вступу до цієї організації, зокрема тих, що стосуються скасування смертної кари. Як зазначив народний депутат, член делегації у ПАРЄ Василь Костицький, для вирішення цього питання слід було б зробити два кроки: скасувати гриф «державна таємниця» на інформації про утримання і поховання страчених і заявити про запровадження мораторію на страту офіційно і водночас підготувати відповідний законопроект. Щоправда, спеціальній делегації українського парламенту таки вдалося дещо пом’якшити погляди ПАРЄ на цю проблему. Остаточне рішення Бюро ПАРЄ мало ухвалити на останньому передсесійному засіданні 16 січня.

На останок, 30 грудня, вперше(!) за роки незалежності України головний фінансовий документ було ухвалено до початку бюджетного року. Доходна частина — 21,10 млрд. грн., видаткова — 24,481 млрд. грн. Граничний дефіцит — 3,380 млрд. грн. Попереду були вибори...