До уваги віце-прем’єр-міністра України Д. Табачника і київського міського голови Л. Черновецького

З 1997 року апарат Національної спілки фотохудожників розміщується в цьому (див. фото) непривабливому і непрестижному будинку № 25-Є по вул. П. Сагайдачного на Подолі. Та, зважаючи на те, що це приміщення розташоване у дворі такої відомої вулиці, треба ще бачити підхід до нього. Сором і ганьба! Перед приїжджими фотомитцями із регіонів, не кажучи вже про їхніх іноземних колег — гостей-митців.

А вселилася сюди спілка після того, як тодішній віце-прем’єр-міністр І. Курас зобов’язав Київську міськдержадміністрацію виділити їй належне приміщення. Виділила, хоча й курям на сміх...

Цікаво, як спілка отримувала ту завалюху довоєнної забудови. Ключі від неї представники її власника — комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» передали голові спілки Миколі Селюченкові лише після того, як він підписав договір про оренду. Тобто змусили його «купити» кота в мішку. А та споруда всередині виявилася такою, що в неї просто зайти неможливо було. Навели такий-сякий лад і до 2005 року жили більш-менш спокійно, справно сплачуючи плату орендодавцю. Та наприкінці 2003 року Київська міська рада рішенням від 11 листопада внесла цей нежилий будинок до переліку тих, які підлягають реконструкції. Намір виправданий. Споглядати таку занедбаність майже в центрі столиці далі не можна. Але там розміщено названу спілку і її фотофонд, в якому зберігається цінна колекція українських фотохудожників. Однак про їхнє переселення ніхто і не збирався подбати.

І ось у жовтні 2005 року спілка отримала листа нового власника будинку ТОВ «Атік-М», визначеного розпорядженням Київміськдержадміністрації від 7 липня 2005 року, з вимогою звільнити зайняте приміщення. Куди тільки не звертався М. Селюченко і до цієї вимоги, і після неї з проханням про надання спілці нового приміщення! Його підтримували тодішні міністр культури і туризму І. Ліховий, віце-прем’єр-міністр В. Кириленко. Та й їхні зусилля були марні. Мало того, заступник міського голови І. Лисов у січні 2006 року запевнив письмово: спілка може користуватися наявним приміщенням «на умовах попереднього договору оренди та без будь-яких обмежень — до моменту переселення в інше приміщення».

До якого моменту, коли новий власник вимагав звільнити приміщення через 10 днів після направлення ним листа спілці — ще до 17 жовтня 2005 року?

Розглядаючи позов ТОВ «Атік-М» до Національної спілки фотохудожників, господарський суд міста Київ 26 липня 2006 року ухвалив: виселити її. У жовтні минулого року Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу спілки залишив без задоволення.

Та певну тимчасову заспокоєність керівників спілки багатообіцяючою й нечіткою відповіддю пана Лисова цими днями порушила постанова Державної виконавчої служби у Подільському районі. Про відкриття нею провадження з примусового виконання ухвали господарського суду. Тобто: якщо спілка до 31 січня ц. р. не забереться геть, то рішення суду буде виконане в примусовому порядку. Зі спілки стягнуть ще й виконавчий збір в сумі 340 грн.

На завершення — прохання до пана Черновецького

Леоніде Михайловичу, підкажіть, будь ласка, куди перевезти своє майно Національній спілці фотохудожників, її фотофонду? Адже настав критичний час «моменту переселення в інше приміщення». До того ж пунктом 3.6 Угоди про співпрацю між Київською міською державною адміністрацією та Координаційною радою Національних творчих спілок України на 2006—2010 роки передбачено протягом 2006 року вирішити питання виділення приміщення Національній спілці фотохудожників.

А керівництво спілки у ці неприємні для неї дні сподівається, що виконавча служба у Подільському районі, Департамент Державної виконавчої служби Мін’юсту України «змилостяться» і продовжать на деякий час виконання рішення суду. Доки Київміськдержадміністрація знайде для спілки необхідне і, може, не таке, як було, занедбане приміщення.

І що своє слово на підтримку спілки скаже віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник.

Київ.