Формула порозуміння непроста арифметика

Кабінет Міністрів має на меті реорганізувати компанію «Нафтогаз України».

Коротко, НАК, як власник ресурсу, одержує виняткове право розподіляти газ українського видобутку і встановлювати на нього ціни спільно з НКРЕ. (Щоправда, при цьому споживач втрачає право вибору постачальника, але, по суті, він його і не мав). Принципова умова — єдина угода між споживачем і НАКом (або пов’язаною з нею структурою) на постачання і транспортування блакитного палива (до цього на транспортування укладали окрему угоду). З одного боку, це унеможливлює «самодіяльність» облгазів та існуючі раніше схеми, за якими дешевий енергоресурс потрапляв не населенню, а приватним структурам, котрі потому продавали його за ринковими цінами. З другого — НАК мінімізує потенційні збитки, зумовлені передусім відмовою теплокомуненерго (ТКЕ) платити за рахунками. На третю декаду січня ДК «Газ України» виділив їм лише третину від планового обсягу природного газу (ДК лякає відключенням, а його — рішеннями місцевих судів про заборону такої санкції або збитковістю ТКЕ. — Авт.). Поза сумнівом, безгрошів’я багатьох постачальників тепла в ЖКГ породжує перевантаження собівартості послуг неадекватними витратами. От і цього разу в Ужгороді КРУ виявило, що місцеве ТКЕ два роки поспіль включало у собівартість 1 Гкал тепла видатки, пов’язані з оплатою роботи юристів та аудиторів.

Підсумуємо. Борги ТКЕ перед ДК «Газ України» за 2006 рік з урахуванням платежів, які провели вже цьогоріч, перевищують 1,2 мільярда гривень. Рівень розрахунків за рік погіршився мало не на 20 відсотків. Звідси несподіване запитання Віктора Януковича, як платять за рахунками чиновники, які опікуються орендою деяких ТКЕ?!. Новий порядок на газовому ринку і законодавче закріплення відключень неплатників має покращити платіжну дисципліну. Але, по-перше, якщо уряд порозуміється з бізнесом, бо чимало облгазів уже приватні, за ними стоять доволі впливові, у тім числі російські інвестори. І, по-друге, якщо місцеві органи влади сприймуть нові правила з розумінням, бо їхня відповідальність набуває нової якості — своєрідної гарантії належного рівня розрахунків за спожите паливо в умовах його подорожчання і зростання житлово-комунальних тарифів. Формулу порозуміння ще доведеться шукати.

Логічно відповідальність чиновників у регіонах підкріплювати доходами місцевих бюджетів, деякі з них тільки псують враження від картини загального благополуччя. З Тернополя повідомили, що бюджетні доходи становили 287 мільйонів гривень, із яких 72,9 відсотка — податок з громадян; дотепники його вже назвали бюджетом «голодування». У Києві з доходами все о’кей, але також є проблеми між надавачами комунальних послуг і користувачами, інвесторами і забудовниками, владою і населенням тощо. Заява членів комісії Київради про неадекватність комунальних тарифів — не відвологлий порох уже тому, що її почуто.

Головною столичною новиною стало розблокування ринку житла — забудовники, наче по команді, відновили продажі квартир на первинному ринку. Перший сніг асоціювався з обвалом цін на солодкі кристали, і згори наче застерігали від цього на ринку нерухомості. Але то була мана. Реалії інші. Вартість квартир у новобудовах, доки тримали пропозицію на нулі, зросла у різних класах від 4 до 8 відсотків. Тож середня вартість столичного квадратного метра проти минулої зими вже подорожчала майже удвічі. Утім, експерти запевняли, що ціни на нерухомість зростатимуть і далі. Зважаючи на інфляцію і рівень попиту на столичний дах, то очевидно. Але вже важко збалансувати середній рівень реальних доходів населення з нестримними цінами на нерухомість. І чи взагалі це можливо, якщо їх піднімають штучно, щоб компенсувати фінансові втрати від гіпотетичного скорочення темпів будівництва. І тут треба шукати формулу порозуміння.

Кажуть, її віднайшли у Кабміні. Ця формула сприятиме встановленню економічно обгрунтованих ринкових цін на пальне. Мовляв, достатньо нехитрих арифметичних дій, щоб її опанував навіть автолюбитель. З’ясовується, в роздрібному сегменті ринку нафтопродуктів нині працює 715 АЗС, в оптовому —близько півсотні компаній. Формула спирається на середньозважені котирування європейських цін на пальне за останні 30 днів. Причому моніторити ціни треба, враховуючи транспортні витрати на залізниці, курсові значення долара США і євро, витрати на логістику і збереження, нормовані та умовно-сталі видатки на утримання АЗС. І тоді одержимо лише величину собівартості нафтопродукту, до якої треба додати плановий доход АЗС відповідно до інвестиційної привабливості цього виду бізнесу. Я — автолюбитель, однак не маю хисту Ковалевської, тому краще довірюсь експертам. Вони відмоніторили ціни на пальне за місяць до 12 січня включно. І на підставі їх стрімкого падіння на європейському ринку дійшли висновку, що в січні ми матимемо профіцитний баланс пального, а в першій половині лютого — зниження цін на АЗС. Профіцит і зниження цін на кордонах мали, але роздрібні ціни на А-95 трималися на стелах АЗС мертво. Мало того, мій автомобіль вказував на те, що октанове пійло його не вдовольняє. І я думала про те, коли ж експертам спаде на думку повернутися обличчям до моїх потреб, бо мене не задовольняє кількість і якість високооктанових бензинів. І про те, що встановити, скажімо, дисконтну поправку на якість заважає наша нестримна жадоба до легких грошей.

На прогнозах синоптиків стосовно зниження температури ціни на нафту в Європі знову почали зростати, пообіцяли зробити прогнозні уточнення наприкінці місяця. Нехай чимало в цій формулі сумнівного, такого, що може перетворити її на інструмент адміністративного впливу на ціни. Але це правильний, хоч і незначний, крок до виведення ринку із широкої смуги екстенсивного розвитку. До речі, ось і «Укртранснафта» нарешті розпочала шукати кредити на закупівлю світлих нафтопродуктів у стабілізаційний фонд.