або Як сумські можновладці пресою «опікуються»

У халепу вскочила сумська обласна газета «Сумщина». Розвідувальний «наїзд» на початку грудня минулого року вчинив на редакцію не якийсь там зальотний «наїзник», а особисто начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи і зв’язків із громадськістю виконавчого апарату Сумської обласної ради, він же один із членів ради співзасновників газети, Роман Петренко.

— Наїзд — занадто слабке означення, — уточнює завідувачка одного з відділів редакції Тетяна Бабинець. — Візит Петренка нагадував справжню кавалерійську атаку щонайменше ескадрону вершників.

Працівники редакції розказують, як, «в’їхавши» до редакції непрошеним гостем високопосадовець наказав свистати всіх на збори, на яких з місця в кар’єр представив свою дружину Юлію як майбутнього редактора газети. Після чого виконувач обов’язків редактора Володимир Чернов підписав наказ про прийняття Юлії Петренко на посаду заступника головного редактора. Тимчасово, мабуть, для «вивчення» ситуації. Та цього, здається, виявилося замало. Тож, як зазначається і у зверненні колективу до парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, було відсторонено від роботи начальника комп’ютерного цеху Олега Шушуру, а його обов’язки почала виконувати інша особа, наскільки мені відомо, знайома Юлії Петренко. Після чого подружжя покинуло ошелешений колектив редакції.

Утім, ненадовго. За якихось два дні «бойовий» дует повернувся знову, і новоспечений заступник редактора фактично одразу перебрала на себе обов’язки «головнокомандувача». Як, спитаєте, відреагував на це виконувач обов’язків? Запопадливо брав під козирок. Адже саме він оформив дружину високопосадовця на керівну посаду, хоча, як пише журналіст «Сумщини» Антоніна Кохан у статті «Сумщина»: «SOS» почуто: Ситуація розрулюється?», «у трудовій книжці майбутнього «керівника» досвідченого колективу — єдиний запис: 1 рік і 10 місяців роботи у ТОВ «Золота середина» («Сумщина» за 13.01.07 р. №4). Отже, з попелюшки одразу в принцеси? Дива та й годі. Раніше аналогічні метаморфози відбувалися хіба що у казках для дітей. Тож не випадково колектив «Сумщини» другий місяць безрезультатно відшукує цю засекречену «середину». Тим часом, стверджує колектив «Сумщини», Петренки фактично продовжують керувати газетою і, відповідно, тримають всю редакцію у стресовому стані.

Повірте, я далекий від того, щоб нагнітати пристрасті в цій некрасивій історії. Увесь вищеописаний перебіг подій викладено колективом редакції «Сумщини» у зверненні до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка та зафіксований у протоколі редакційних зборів від 25 грудня 2006 року, на яких був присутній і кореспондент «Голосу України». Ось короткі витяги лише з деяких виступів журналістів.

Тетяна БАБИНЕЦЬ: «... Усі дії, до яких останнім часом вдався Роман Петренко, не залишають у мене жодних сумнівів, що готується захоплення газети. Звідси припущення: закулісні господарі руками петренківського подружжя заздалегідь розчищають собі плацдарм перед роздержавлення комунальних ЗМІ...» Логічне припущення.

Антоніна КОХАН: «... З приходом до влади обласна рада на чолі з В’ячеславом Шапошніком наобіцяла нам цілий міх гречаної вовни. Та замість обіцяних комп’ютерів, допомоги у передплаті та врегулюванні стосунків з друкарнею в «нагороду» отримали Юлію Петренко».

Майже півтори години працівники «Сумщини» шпетили на всі заставки своїх можновладних «благодійників». На жаль, останні, зігнорувавши запрошенням на збори, так і не почули гнівних тирад на свою адресу.

Після зібрання я висловив сумнів тамтешнім своїм колегам, що Роман Петренко навряд чи самотужки наважився на таку операцію. Не тієї він вагової категорії.

— Для такої акції в Петренка й справді кишка затонка, — відповіли журналісти. Гадаю, він лише виконавець «стратегічного» замовлення «старших» товаришів. Здається, що разом із ним редакцією витає дух голови Сумської облради пана Шапошніка.

Витає чи ні — не знаю, оскільки ніколи не стикався з паранормальними явищами Однак у мене немає жодних підстав нехтувати їхні припущення. Мої підозри, що Роман Петренко співає із закулісного голосу, грунтуються на хвалькуватому зізнанні, зробленому цим паном у травні минулого року мені особисто, що вони, мовляв, уже давно нерозлийвода з нинішнім головою Сумської облради..

Заради об’єктивності зазначу: нині в «Сумщини» справи кепські як ніколи. Взяти хоча б той-таки разовий наклад газети, який за останні чотири роки зменшився вчетверо і зараз не дотягує навіть до 10 тисяч примірників. На мою думку, чимала вина у цьому двох останніх редакторів, за яких доводилося постійно співати осанну обласним можновладцям і з облдержадміністрації, і з облради. І ось прийшла розплата. Зрештою, левова частка вини і відповідальності за сьогоднішній фінансовий стан «Сумщини», гадаю, лежить на тій-таки обласній владі. «Дифірамби так заколисали можновладців, що вони, даруйте на слові, вже давно плюнули на своє інформаційне дитя. Ось лише один факт: за даними самої «Сумщини», за 15 попередніх років облрада не віднайшла в бюджеті на підтримку та розвиток часопису, в якого значиться співзасновником, бодай ламаного шеляга. Тоді як їхні колеги з Полтавської, Чернігівської та Харківської областей щорічно виділяють своїм виданням від 300 до 700 тисяч гривень бюджетних коштів. Хоча почекайте. У листопаді-грудні «Сумщині» від щедрот пана Шапошніка перепало таки 50 тисяч гривень. Їх якраз вистачило на випуск аж шести номерів. Чи не крезівська щедрість? Схоже, що саме вона послужила сигналом для початку «кавалерійської атаки» на редакцію часопису.

Проте колектив редакції сповнений рішучості залишити Петренка і компанію з носом. У прийнятій на грудневих зборах резолюції, зокрема, зазначено: «... Вивести з ради співзасновників обласної газети Романа Петренка та вимагати від ради співзасновників редакції газети «Сумщина» на найближчому засіданні оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади головного редактора часопису». Водночас журналісти не втрачають надії на захист їхніх інтересів з боку Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Тим часом їхні молодші колеги з редакцій міських і міжрайонних газет Сумської області з непідробною тривогою спостерігають за цим двобоєм, кола від якого розійшлися по всьому регіону. Хто переможе? Адже тамтешні «сюзерени» теж можуть розпочати підготовку «до роздержавлення» місцевих друкованих органів, не відкладаючи справу в довгий ящик. І ніхто їх тоді вже не зупинить.

Сумська область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

ПІСЛЯМОВА

Коли матеріал був підготовлений до друку, колектив редакції добився таки зустрічі з керівництвом Сумської облради, на яку В’ячеслав Шапошнік прибув у супроводі того-таки Петренка. Утім, за словами журналістів «Сумщини», спілкування нагадувало діалог глухого з німим.

— Представники ради, як на мене, весь час намагалися взяти нас на «понт» (по фені: брати на понт — качати права, залякувати. — Прим. авт.) — так описував зустріч один із журналістів «Сумщини». — Та ми вистояли. І тоді той-таки Петренко при всьому чесному народі заявив, що, мовляв, обласна рада запланувала в бюджеті 150 тисяч гривень для «Сумщини». Але редакція отримає їх лише за умови, що він залишиться у раді співзасновників. Обуренню працівників редакції на цю ескападу, до речі, записану на кілька диктофонів, не було меж...

Коментарі в цьому випадку зайві. А як прокоментує дії високопосадовців Сумської обласної ради, що їх вони чинять стосовно «Сумщини», Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації?..