Голова Верховної Ради Володимир Гройсман виступив з ініціативою створення плану законодавчих змін, спрямованих на запровадження реформ, необхідних суспільству. Про це він повідомив під час брифінгу за підсумками засідання Національної ради реформ, яке відбулося в середу.
Запропонований главою парламенту проект плану складається із семи розділів. У них чітко визначено: які документи і коли необхідно прийняти для того, щоб утілилися в життя вирішальні для нашої країни реформи. 
Ідеться про всеосяжні зміни починаючи від оборонного сектору до інституційних нововведень у роботі законодавчого органу. «Парламент має працювати над документами більш системно, — підкреслив В. Гройсман, — а відтак очевидно, що він потребує трансформації».
Проект ґрунтується на Стратегії 2020, Угоді про асоціацію України і ЄС та плані її імплементації, Коаліційній угоді, позачерговому посланні Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє і зовнішнє становище України» і програмі діяльності уряду. Голова Верховної Ради поінформував, що йдеться про ухвалення трьох сотень законодавчих актів, 95 з яких — це цілісні закони або такі, що пропонуються в новій редакції. Майже дві сотні передбачають внесення змін до чинних законодавчих актів. Перша частина спільного плану виконання необхідних реформ стосуватиметься нагального прийняття антикризових законів, які «дадуть змогу стабілізувати ситуацію, дадуть людям можливість зрозуміти, що робитиме парламент і які рішення надалі прийматимуться», — наголосив керівник законодавчого органу. Одразу після презентації проект плану отримали члени Національної ради реформ, депутати та урядовці. Володимир Гройсман висловив сподівання, що вже незабаром робочі групи напрацюють усі необхідні законопроекти, які не викликатимуть запитань, коли їх ухвалюватимуть у сесійній залі.
Також під час брифінгу глава парламенту повідомив, що вже найближчим часом відбудеться засідання експертної групи, яка працює над конституційною реформою. Як відомо, Володимир Гройсман погодився взяти на себе відповідальність за процес удосконалення Основного Закону. «Реформа системи управління державою є надзвичайно важливою, — підкреслив він. — З одного боку, ми приймаємо рішення, що дають змогу отримати допомогу МВФ, яку можна спрямувати на стабілізацію ситуації. З другого — нам потрібно використати цей час для структурних змін і реформ». Голова Верховної Ради наголосив на тому, що без змін до Конституції ми не зможемо створити «якісну систему управління, яка має бути відповідальна, прозора і компетентна».
На необхідності переходу до активної фази в реалізації важливих змін наголосив після засідання Національної ради реформ і Президент Петро Порошенко. «Сподіваюся, ми вже переходимо від розмов та агітації за реформи, від презентації до практичного і конкретного здійснення законодавчих змін та імплементації реформ, на які чекають усе суспільство й світ, здатний нас реально підтримувати», — сказав він, підкресливши, що війна на Донбасі не може виправдати затримку реалізації довгоочікуваних нововведень. Водночас їх реалізація та встановлення миру сприятимуть відновленню надходження іноземних інвестицій в нашу країну, переконаний глава держави.
Перші кроки з прийняття документів, які забезпечують виконання програми співпраці з Міжнародним валютним фондом позитивно оцінили партнери нашої країни. Їх уже назвали найбільш важливими з тих, які Україна зробила в переході від розмов про реформи до «реально непопулярних дій, за які політики інколи платять досить високу ціну». Президент наголосив, що державні діячі мають заплатити цю ціну за те, щоб врятувати країну. Він окремо подякував всім присутнім у понеділок у сесійній залі за роботу, яка сприяла, зокрема, ухваленню закону про відповідальність пов’язаних із банком осіб. «Нарешті, вперше за 23 роки, ми прийняли закон, який унеможливлює схему пограбування українців», — підкреслив він. Ідеться про недопущення ситуації, в якій відповідальність фінансових установ перед вкладниками перекладалася на Фонд гарантування вкладів і державу.
Окремо Петро Порошенко зупинився на можливості повернення до приватизації. Він звернувся до міністра економічного розвитку та торгівлі Айвараса Абромавичуса з пропозицією обговорити в парламенті таку перспективу, провести дискусію з фракціями та вилучити з переліку об’єктів, що підлягають приватизації, те, що має ризикований вигляд, аби забезпечити прозорість і ефективність цього процесу. Як приклад глава держави, навів проведення тендеру на розподіл частот зв’язку третього покоління. За його підсумками мобілізовано 11 мільярдів гривень. За інформацією Президента, внаслідок переговорів із прем’єр-міністром Італії Маттео Ренці, вже нині ми почули про готовність італійських інвесторів брати участь у приватизації в нашій країні, зокрема інфраструктурних, енергетичних та телекомунікаційних об’єктів. «Це справжня інтеграція, коли до нас приходить бізнес, який сплачує податки, працює чесно і займає прозору позицію», — наголосив Президент.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман (праворуч), голова адміністрації Президента України Борис Ложкін (ліворуч) під час засідання Національної ради реформ.

Фото Михайла МАРКІВА (прес-служба Президента України).