Вадим ГРИЩУК, голова Ковельської райдержадміністрації (Волинська область):

Переконаний: у районі не повинні утримуватись апарати райдержадміністрації і районної ради. Адже це не тільки лягає важким тягарем на місцевих платників податків, а й породжує різні конфлікти. Прикро, але є такі приклади і в нас на Волині. Район повинен мати одного керівника, який об’єднав би виконавську і представницьку гілки влади.

Вважаю, що перед тим, як здійснювати таке серйозне реформування органів місцевого самоврядування, необхідно передусім змінити систему формування бюджетів місцевого рівня. Якщо проаналізувати бюджет нашого Ковельського району, то з необхідних 60 млн. 242 тис. гривень власні надходження становлять усього 6 млн. 586 тис. Тобто наш район на 87,5 відсотка дотаційний. Хіба можна за таких умов здійснювати самодостатнє місцеве самоврядування? Із тридцяти селищних і сільських рад лише в Дубівській сільській раді бюджет бездотаційний. Утім, Ковельський район виробив торік промислової продукції на 173 млн. гривень (без міста Ковеля), сільськогосподарської — на 29,2 млн. Здавалося б, що за таких умов район, населення якого лише трохи перевищує 40 тисяч, мав би бути самодостатнім.

Минулого року мав змогу познайомитися з організацією місцевого самоврядування в Польщі. Там кожна гілка влади має свої повноваження. Бюджетні кошти в Польщі витрачають точно за призначенням. Ніякій гміні там, наприклад, не спаде на думку доглядати за загальнодержавною дорогою. У нас ви можете часто побачити дітей, які понад міжнародною трасою білять дерева або прибирають сміття. Нам там казали, що ваше самоврядування закінчилося там, де і почалося, бо у вас немає коштів. Не можна вважати нормальною ту ситуацію, коли території перебувають на ручному управлінні, яке здійснюється з Києва.

Прикро, але сьогоднішня система оподаткування не зацікавлює сільських голів у зниженні рівня дотаційності. Вони добре знають, що захищені статті (оплата праці, охорона здоров’я, освіта, енергоносії) будуть дотовані державою. Прикро, але деколи доводиться їхати в ту чи ту сільську раду, змушувати сільського голову ходити на роботу. На жаль, місцеві громади ще мало питають із своїх лідерів про виконання делегованих їм повноважень. Бажано було б спростити і механізм відкликання голів сільських рад, що сьогодні залишається дуже складним. Це підвищило б їх відповідальність перед громадою.