Про трагічний випадок, що стався з Євгенієм Кушнарьовим, громадяни дізналися з повідомлень ЗМІ. Й упродовж кількох днів
— до його поховання, а також після цього вони коментують, висловлюють версії того, що саме сталося під час: полювання?, об’їжджання мисливських угідь?, санітарного відстрілювання хижаків?Досі достеменно не відомо не лише це, а й звідки куля влучила в Кушнарьова: з-за куща?, з машини? Як і де все відбулося: серед дороги, в лісі чи на галявині? Крім того, нам досі не повідомили, на якого саме звіра полювали мисливці, котрі й стали очевидцями чи учасниками трагедії, та скільки саме їх було
— 10, як повідомлялося в перші години після трагедії, чи п’ять, як твердилося пізніше? Зрештою, було це банальне браконьєрство чи ні?Не поспішайте шукати
«десять» розбіжностей у двох однакових «малюнках» і звинувачувати в недобросовісній перевірці фактів журналістами. Адже більшість з них посилається на заяви хоч і різних, але офіційних осіб — передовсім представників правоохоронних органів різних рівнів. А їхні коментарі й відповіді на запитання преси змінювалися, як прапорець флюгера за вітряної погоди. Незважаючи на те, що, крім Кушнарьова, всі учасники полювання, які мали б відразу дати необхідні пояснення, слава Богу, живі й здорові.Не будемо зараз говорити про Кушнарьова та про його можливі гріхи, бо нині він
— перед іншим судом. А нам жити далі, й немає гарантій, що цей резонансний випадок — останній. І ми вкотре переконались у непослідовності, брехливості й безпорадності нашої влади. Тим часом смерть цього політика — не заплутаний злочин, після якого не залишилося ані слідів, ані свідків. То чому щодо нього влада не дала офіційної і достовірної інформації? Натомість багато версій, котрі суперечать одна одній і котрі сприяли появі найбезглуздіших чуток — від: «Кушнарьова вбили політичні противники» — до: «Бухнули мужички, то й стріляли, хто куди!»Насправді, чому свідки, а за ними й вищі посадові особи давали коментарі, які вже за кілька годин суперечили попереднім? Боялись, як би воно не повернулося в якийсь інший бік, як би чого потім не вийшло? І чому офіційної інформації про те, що сталося, немає й досі? Зрештою, чи регламентує українське законодавство дії офіційних осіб у таких випадках
— як це робиться, приміром, у країнах Європейського союзу?Начальник прес-служби Генеральної прокуратури України Олексій Бебель пояснив:
«Кримінально-процесуальний кодекс гласить, що інформацію про справу надають винятково слідчий або прокурор — тоді, коли вважають за потрібне. Коментувати чутки та версії, у тому числі надруковані в ЗМІ, не є можливим і суперечить законодавсту».А ми щось там говоримо про європейську демократію... І насамкінець. Євгенія Кушнарьова не встигли відспівати, а суспільству підкинули нову інформацію до роздумів: сім
’ї небіжчика начебто належить компенсація, передбачена законами «Про державну службу» та «Про статус народного депутата» — 2,5 млн. грн. Її прокоментували всі, кому не ліньки, звісно, з найфантастичнішими припущеннями. Може, насправді, вони — фантастика, а може, й ні. Але знову — жодної офіційної заяви щодо цього в ЗМІ не з’явилося. Панове можновладці, ну не можна так з нами, бо ми таки насправді вже інші...
