30 січня у Великому залі Національної музичної академії відбудеться авторський вечір відомого українського композитора Геннадія Ляшенка. В концерті звучатимуть твори майстра, висунуті на здобуття Шевченківської премії.

Не так давно представники американського музичного видавництва «Фішер» зацікавились сучасною академічною музикою в Україні. Переслухавши багато записів, вони вирішили укласти угоди на право публікації творів та «прокату» нот строком на п’ять років із трьома українськими композиторами — Євгеном Станковичем, Ігорем Щербаковим та Геннадієм Ляшенком. Під час розмови напередодні авторського концерту Геннадій Ляшенко зізнався, що від цієї угоди найбільше сподівається на те, що його музика, добре відома в Україні завдяки міжнародним фестивалям «Київ Музик Фест» та «Музичні прем’єри сезону», частіше звучатиме й за кордоном.

Трапляється, що композитор стає музикознавцем і навіть захищає дисертацію. Буває й навпаки: музичний дослідник починає сам писати музику. Для Геннадія Ляшенка композиція і музикознавство — це дві частини його особистості, творча і та, що аналізує й контролює, які він продовжує реалізовувати у стінах Музичної академії України. І цю рідкісну професійну рису, здається, успадкували від вчителя більшість його учнів, які рідко обмежуються суто композицією. Приміром, Володимир Гронський активно працює в кіно, Іван Тараненко заснував у Каневі Міжнародний фестиваль мистецтв, а також конкурс піаністів і композиторів «Фарботони», Олег Безбородько постійно виступає як піаніст, пропагуючи твори сучасних українських композиторів, Андрій Матвєєв працює в оргкомітеті «Київ Музик Фесту».

А починав викладати Геннадій Ляшенко ще до закінчення Львівської консерваторії у львівському Вищому військово-політичному училищі, де величезні групи студентів треба було спочатку зацікавити музикою, а потім знайти потрібні слова для розповіді про неї. 24-річному викладачу вдалося здобути неабиякий авторитет, а кілька років по тому він почав займатися із студентами Львівської консерваторії.

У 1968 році Геннадій Ляшенко вступив до аспірантури Київської консерваторії до класу Ніни Герасимової-Персидської. У 1974-му його запросили викладати на кафедрі композиції, професором якої став у 1988-му.

Тепер про Геннадія Івановича пишуть дисертації, в яких головне місце займають його п’ять симфоній. Для самого композитора дуже важливі ті партитури, що написані у 1992-му та 1998 роках, —Симфонія № 4 «Pro memorіa» (пам’яті жертв голодомору) та Симфонія № 5, яку композитор присвятив дружині.

Геннадій Ляшенко завжди із вдячністю говорить про всіх виконавців своїх творів. Він створив багато інструментальних концертів, бо завжди знав, хто їх згодом виконуватиме. 30 січня у Великому залі Національної музичної академії вкотре звучатиме Другий концерт для віолончелі з оркестром Геннадія Ляшенка, який виконає Іван Кучер у супроводі Державного естрадно-симфонічного оркестру під керуванням народного артиста України, диригента Алліна Власенка. Ще один інструментальний концерт — «Музика» для фортепіано з оркестром — був написаний для відомого київського піаніста Юрія Кота, але цього разу його виконає один із учнів Геннадія Ляшенка — Олег Безбородько. У другій частині вечора звучатиме хорова музика. «Містерію тиші» на тексти Тараса Шевченка заспіває камерний хор «Кредо» (диригент Богдан Пліш), а другу редакцію кантати «Вітражі та пейзажі» на вірші Богдана Ігоря Антонича вперше виконає Київський камерний хор «Хрещатик» під орудою Лариси Бухонської.

Фото Анатолія СЕЛЕНТІЯ.