«Хочу поділитися з редакцією ось такою проблемою. Я і мої товариші-«чорнобильці» проходимо щорічний курс лікування в спеціалізованому стаціонарі обласної лікарні імені Калініна. Ліки, потрібні для цього курсу, купуємо за власні гроші. Хоча й маємо статус ліквідаторів та повинні отримувати безплатну медичну допомогу.

Микола Бережний, інвалід 1 групи.

Донецьк».

— Обласна лікарня імені Калініна має можливість витратити на медикаменти 5 гривень на один ліжко-день, — пояснив начальник управління охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації Олександр Аніщенко. — Більше не дозволяє бюджет. Зрозуміло, що цих коштів не вистачає. Щодо лікування «чорнобильців», то це швидше питання не так до нашого відомства, як до соціальної служби. «Чорнобильці» лікуються на загальних підставах, а витрачені кошти їм повинні компенсувати. Ми готові надавати медичну допомогу, але не готові витрачати більше грошей для «чорнобильців» за рахунок інших пацієнтів.

В обласному управлінні соціального захисту повідомили, що справді ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС мають пільгу із забезпечення медикаментами. Пільгу цю вони отримують під час придбання ліків в аптеках, за якими закріплені. На стаціонари пільга не поширюється.

Проблемна ситуація виникла через те, що бюджетні кошти, виділені медицині, не забезпечують стовідсотково потреби лікувальних закладів, вважає заступник голови обласної державної адміністрації Олена Петряєва.

— 75 відсотків витрат по медицині в області припадає на заробітну плату та нарахування, до 10 відсотків — на оплату комунальних платежів та енергоносіїв. І лише 3—4 відсотки залишається на придбання медикаментів і продуктів харчування. Решта — на капітальні ремонти, реконструкцію, закупівлю обладнання. Обсяг коштів, передбачених обласним бюджетом, задовольняє потреби медичних закладів лише на 53 відсотки. Звідси такі проблеми із медичним обслуговуванням у стаціонарах. Так, є стаття 49 Конституції, де йдеться про безплатну медичну допомогу. Але ця стаття суперечить статті 95, в якій сказано про фінансування у межах виділених коштів. Отже, ми говоримо про безплатну медичну допомогу в межах фінансування.

Отримати додаткові кошти для придбання медикаментів допоможе оптимізація ліжкового фонду, додала О. Петряєва. «В усьому світі 80 відсотків хворих починають і закінчують обслуговування на рівні дільничного чи сімейного лікаря. І основний потік грошових коштів іде на первинну медико-санітарну допомогу. Спеціалізовані центри мають 20 відсотків фінансування. Але в розвинених країнах такі центри забезпечені всім: класними фахівцями, апаратурою, медикаментами. Ми, на жаль, розпорошуємо кошти на утримання вторинної ланки — стаціонарів при центральних районних та міських лікарнях. У підсумку потерпають спеціалізовані центри та первинна медично-санітарна допомога», — пояснила заступник голови обласної держадміністрації.