Поверніть до школи... зброю

— Усі однокласники хотіли бути військовими, — пригадує Володимир Ілліч. — А вступити до училищ вдалося лише двом. Я став курсантом авіаційного. Після закінчення закладу облітав увесь Радянський Союз. Завданням нашої частини було забезпечувати безпеку космонавтів під час їхніх зустрічей та проводів. Після звільнення в запас повернувся на Донбас.

Бажання піти шляхом батьків-учителів десять років тому привело відставника до школи №7. Володимир Ілліч викладає трудове навчання, як батько. До шкільної майстерні одразу потяглися хлопчаки, яких новий учитель зумів зацікавити. Не раз вони перемагали на олімпіадах. Паралельно офіцер веде курс військової підготовки.

Мій співрозмовник зізнається, що на уроках часто трапляються «ліричні відступи»: учні цікавляться подробицями з армійського життя. Учитель висловлює жаль, що сьогодні інформацію про військову службу молодь черпає з негативних повідомлень про надзвичайні події в армії.

— Що таке неуставні взаємостосунки? Коли хлопець потрапляє до військової частини, він, як правило, не вміє штани попрасувати, гудзика пришити, черевики почистити. Не дивно, що «діди» у грубій формі примушують його це робити. Що краще ми готуватимемо допризовників, то менше буде так званої «дідівщини» та нещасних випадків. Нині навчаємо старшокласників за картинками. То чого дивуватися, що солдат за рік служби не встигає досконало освоїти військову науку і часом припускається трагічних помилок?

Шкільний учитель налаштований серйозно: поверніть до ЗОШ зброю! Соромно на пальцях вчити завтрашніх захисників Вітчизни.

У подружжя Пріхно двоє синів і дві дочки. Старший Олексій пішов батьковим шляхом. Свого часу виникли в сина проблеми в школі, батько взяв його з собою на службу. Після того, як хлопець побачив військовий літак і посидів у кабіні, помітно змінився. Кілька років по тому питань стосовно майбутньої професії в Олексія не виникло...

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Донецьк.