Турбота про здоров’я дітей — турбота про майбутнє

Усі ми родом з дитинства. У цей період відбувається становлення особистості, закладаються основні риси її характеру і світогляду. І, приділяючи увагу освіті, духовному розвитку майбутнього громадянина країни, дуже важливо зберегти його здоров’я і сформувати навички здорового способу життя.

Саме тому радує, що день уряду у Верховній Раді України, який пройшов 9 січня 2007 року, переважно був присвячений питанням відпочинку й оздоровлення дітей у літній період.

Актуальність проблеми очевидна, обговорення питання відбувалося в гострій полеміці, було висловлено чимало критичних зауважень і конструктивних пропозицій.

У період підготовки дня уряду підкомітетом з питань курортів і рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму були проаналізовані матеріали про стан літнього оздоровлення в останні роки, подані міністерствами і відомствами, що мають безпосереднє відношення до його проведення.

На жаль, ситуація настільки складна, що вважаю за необхідне ще раз порушити її на сторінках преси і запросити до подальшого глибокого обговорення цієї проблеми вчених, лікарів, педагогів і батьків.

Думаю, немає необхідності вкотре доводити значення важливого державного завдання: оздоровлення дітей у літній період.

За останнє десятиліття у стані здоров’я дітей і підлітків сформувалися стійкі негативні тенденції, що характеризуються зростанням поширеності чинників ризику, збільшенням хронічних захворювань і інвалідності.

Сумно, але факт: сьогодні в Україні більш як 90 відсотків дітей страждають на хронічні захворювання, а 115 тисяч щорічно отримують інвалідність, отже, мають потребу у відпочинку, оздоровленні і лікуванні в літній період. Величезне значення в розв’язанні цих завдань належить санаторно-курортному лікуванню. Саме тому сьогодні надзвичайно актуальне підвищення ролі дитячих санаторіїв не тільки в лікуванні і реабілітації дітей, уже хворих на хронічні захворювання і дітей-інвалідів, а й використання їх для оздоровлення дітей і підлітків. Поряд із санаторіями велику роль у збереженні здоров’я дітей відіграють оздоровчі установи: стаціонарні табори, військово-спортивні табори, табори праці і відпочинку, пришкільні табори денного перебування і дитячі оздоровчі майданчики.

На жаль, останніми роками у країні оздоровлення дітей практично повністю замінено відпочинком. Близько 90% дитячих оздоровчих установ організували в минулому році тільки відпочинок. При цьому навіть відпочинок поступово стає дедалі більш короткотерміновим. Залишилися одиниці закладів, що забезпечують послуги з оздоровлення дітей, де тривалість змін — 21 і більше діб. Частина стаціонарних заміських таборів, що мають всі умови для організації повноцінного відпочинку, практикували тільки денне короткотермінове перебування дітей від трьох до семи годин.

У доповіді міністра у справах сім’ї, молоді та спорту на дні уряду Віктора Коржа відзначалося, що торік літом оздоровлено більш як три мільйони дітей. Як абсолютна цифра — чимало, а насправді — це трохи більш як 30% від загальної кількості дітей у державі.

Для порівняння скажу, що наприкінці минулого століття у стаціонарних дитячих оздоровчих установах України щорічно оздоровлювалися і відпочивали більш як 80% дітей, придбання путівки в дитячий табір було доступним практично кожній родині. Без ностальгії за минулим, над цим варто задуматися.

На жаль, незважаючи на вжиті заходи, скоротилася кількість установ, призначених для відпочинку дітей, передусім — заміських і таборів праці і відпочинку старшокласників. За останні роки в Україні не побудовано жодної дитячої установи для оздоровлення і відпочинку, а матеріальна база існуючих майже не розвивається.

За інформацією Міністерства сім’ї, молоді та спорту, сьогодні наявна база заміських дитячих закладів разом з дитячими санаторіями, маю на увазі державної і комунальної форми власності, за повної завантаженості в літній період може забезпечити лікувально-оздоровчими послугами тільки 30% дітей шкільного віку.

При цьому закономірно, що держава передовсім прагне забезпечити повноцінний відпочинок дітей-сиріт, дітей, що перебувають під опікою, а також обдарованих дітей. А інші?

Давайте подивимося, наскільки захищені в цьому плані діти робітника, учителя, лікаря, аграрія. Де в нас оздоровлюється основна маса дітей? Вештається — вибачте за різкість — в душних, загазованих містах і селищах! А скільки дітей загинуло минулого літа, залишаючись без нагляду дорослих, під колесами автомобілів, на водоймах, каналах і морі!

Турбує й інше: загальну статистику дітей, які відпочили, керівники місцевої виконавчої влади намагаються прикрасити кількістю тих, хто перебував у пришкільних таборах денного перебування.

Звичайно, влітку вони виконують важливу соціальну функцію — відволікають дітей від вулиці. Але питання в тому, наскільки такий відпочинок відповідає сучасним вимогам і чи є відпочинком як таким?

Той само запилений шкільний двір, ті само рідні обличчя вчителів і вихователів, ті само звичні ігри і розваги. А що інше може придумати педагог, якщо в переважній більшості регіонів органи місцевого самоврядування виділяють у літній період на ці майданчики лише три гривні на дитину. Смішна сума!

Як можна поставитися до того, що в значній частині пришкільних таборів Одеської, Київської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Чернігівської областей вартість харчування дітей становила від 1,5 до 4,5 грн. на день? А в Кіровоградській області на харчування дітей у таборах денного перебування виділялося аж 26 копійок! Ну що тут скажеш? Нагодувати б тих, хто передбачив ці копійки!

Дітям необхідні поліпшене харчування, витрати на транспорт для вивезення дітей на природу, водойми, організацію культурних заходів. Ось чому така форма оздоровлення за існуючого фінансування — чистої води формальність.

Звичайно, на даному етапі відмовитися від нього ми не можемо, та й це було б і неправильно, тому необхідно шукати кошти для якісного відпочинку дітей і у пришкільних таборах.

За всієї складності економічної і фінансової ситуації у державі питання санаторно-курортного лікування і оздоровлення дітей повинні перебувати серед пріоритетів, оскільки йдеться про здоров’я нації.

Здавалося б, щорічно на ці цілі з державного і місцевих бюджетів виділяються чималі кошти, ось тільки витрачаються вони не завжди ефективно і раціонально.

Досить подивитися на тендери, що проводилися профільними міністерствами. Вимоги до путівок у дитячі оздоровниці формувалися на 75%, виходячи з їхньої вартості, і тільки 25% виділялося на умови проживання, харчування і все інше. Не дивно, що у гонитві за дешевизною, нехтуючи умови відпочинку, путівки придбавали до установ, що не відповідали вимогам дитячого відпочинку.

Зрештою, найчастіше з дітьми в літній період працювали непідготовлені для цього люди. Керівники у гонитві за прибутком скорочують штат персоналу, формують дитячі оздоровчі групи з дітей різного віку — від 8 до 14 років. Це призводило до порушення режиму, правил безпечної життєдіяльності. Контролюючими органами було виявлено чимало й інших грубих порушень у діяльності дитячих таборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, протягом минулого літа за різні порушення ухвалено 593 постанови про тимчасову чи постійну заборону експлуатації дитячих оздоровчих установ, тимчасово або на постійно відсторонені від роботи 1169 осіб. У прокуратуру передано 11 справ. Це повинно послужити хорошим уроком посадовим особам напередодні літа 2007 року.

Думаю, що міністерства, що мають прямий стосунок до організації оздоровлення дітей, зобов’язані вже сьогодні почати підготовку до майбутньої літньої оздоровчої кампанії, проаналізувати стан матеріальної бази таборів, кардинально змінити систему підготовки кадрів для роботи з дітьми, вжити заходів із забезпечення безпеки життя і здоров’я дітей у літній період.

Питання відкриття і роботи кожної без винятку дитячої установи, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості повинні перебувати на постійному, щоденному контролі місцевих органів виконавчої влади.

Повертаючись до питання про вибір підприємств для оздоровлення дітей, слід зазначити, що бюджетні гроші повинні спрямовуватися тільки до спеціалізованих дитячих установ, незалежно від їхньої форми власності, які мають базу, відповідні педагогічні і медичні кадри й які забезпечують повноцінне дозвілля дітей. І, можливо, настав час визначити в регіонах базові дитячі установи з числа кращих.

У цьому зв’язку хочу сказати кілька слів про досвід Луганської області. Обласна адміністрація створила в Криму комунальне підприємство — дитячий оздоровчий табір «Південний». Сьогодні це зразок використання бюджетних коштів. Розроблено і фінансується програма розвитку матеріально-технічної бази, підбір кадрів здійснюється на конкурсній основі з-поміж кращих кадрів педагогічних вузів області. З квітня по листопад табір працює з 100% завантаженням, оздоровлюючи школярів насамперед із соціально незахищених родин. Крім того, тут створено всі умови для оздоровлення дітей дошкільного віку із дитячих будинків. На жаль, такі приклади — поодинокі.

Кажучи про ефективне використання бюджетних коштів, що заплановані на оздоровлення дітей, я хотів би звернути увагу на необхідність своєчасного їх направлення на місця. Кабінетом Міністрів України. На жаль, улітку 2006 року ці кошти надійшли в регіони з великим запізненням, тільки до липня місяці, коли оздоровчий сезон був у розпалі, і значна частина дітей знаходилася в таборах без попередньої оплати за їхнє перебування, що створювало чимало труднощів.

Проблемою, що вимагає пильної уваги, є вартість дитячого відпочинку. Не таємниця, що останніми роками ціни на дитячі путівки непомірно зростають.

Торік улітку дитяча путівка на 21 день у стаціонарний табір у Криму коштувала від півтори до 2,7 тисячі гривень, а в Артек — до 5 тисяч гривень.

Звичайно, вартість путівки прямо залежить від податків, що сплачуються, вартості енергоносіїв, продуктів харчування, комунальних платежів. Однак, на мій погляд, необхідний більш твердий контроль за процесами ціноутворення в установах, що використовують бюджетні кошти.

Я переконаний — настав час необхідності прийняття Закону України «Про відпочинок і оздоровлення дітей», проект якого був уже розроблений, але нині незаслужено забутий. До речі, багато хто з народних депутатів на дні уряду відзначав необхідність його прийняття.

Вважаю, що цей закон дасть змогу нарешті визначити поняття «відпочинок», «оздоровлення», конкретизує нормативні вимоги до організації оздоровлення і відпочинку дітей. Такий закон потрібний і для того, щоб держава визначилися: які категорії дітей і в яких організаціях оздоровлюватимуться за рахунок бюджетів усіх рівнів.

Гадаю, що закон має також передбачити систему заходів державної підтримки у сфері відпочинку і оздоровлення дітей і молоді і сприяти розв’язанню багатьох інших питань.

В Україні є всі умови для організації повноцінного лікування й оздоровлення дітей.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено державну програму розвитку всеукраїнської дитячої оздоровниці — курорту Євпаторія. Цей регіон — один із кращих дитячих курортів, що має всі умови для лікування й оздоровлення дітей протягом усього року. У цьому місті є необхідні природні ресурси, кваліфіковані медичні кадри, науковий потенціал, унікальні лікувальні методики, напрацьовані роками, зокрема й для лікування дітей із зон техногенних катастроф.

Як приклад можу назвати Євпаторійський центральний дитячий клінічний санаторій Міністерства оборони України, де ефективно лікуються і проходять реабілітацію діти з надзвичайно тяжкою патологією, дитячий санаторно-оздоровчий центр «Дружба», де успішно реалізуються спільні українсько-кубинські програми з лікування дітей, котрі постраждали від наслідків Чорнобильської аварії та інші.

Разом з тим не можу не сказати про те, що дитячі санаторії Міністерства охорони здоров’я України, розташовані в Ялті, ледве животіють, вражають своєю бідністю. Будинки потребують ремонту, застаріле лікувально-діагностичне устаткування — відновлення. Адже тисячі дітей України потребують повноцінного лікування в умовах унікального південнобережного клімату. Вважаю, що Міністерство охорони здоров’я України має нарешті визначити подальші перспективи розвитку і використання цих оздоровниць, домогтися їхньої ефективної роботи.

Протягом багатьох років унікальні можливості природних лікувальних ресурсів Криму в лікуванні дітей успішно використовуються Київською міською адміністрацією, що має в автономії три дитячі санаторії. Цілий рік діти столиці за рахунок міського бюджету одержують ефективне лікування в добре оснащених оздоровницях.

Водночас у Житомирській, Чернігівській, Київській та інших областях через бажання зберегти кошти в місцевих бюджетах дітей направляють на лікування і оздоровлення в санаторії і табори, що розташовані на цій само екологічно забрудненій території. Не думаю, що це додає їм здоров’я. Впевнений, що діти керівників цих регіонів літо проводять в інших умовах, не піддаючи своє здоров’я додатковому ризикові.

Вважаю, що в цьому випадку необхідно перебороти містечковий підхід і закуповувати путівки туди, де діти отримають найефективніше санаторно-курортне лікування й оздоровлення.

Беручи участь у роботі виїзного засідання Комітету у справах сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму Верховної Ради України, що відбулося в листопаді минулого року в Одесі, ми з колегами відвідали державне підприємство Дитячий центр «Молода гвардія».

Ось факти, що кажуть самі за себе. 27 лютого 2006 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України №107-р Дитячий центр «Молода гвардія» віднесений до сфери управління Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Однак уже рівно через півроку наказом колишнього міністра Ю. Павленка від 3 серпня №2667 «Молоду гвардію» передано на баланс комерційній структурі «Український центр сприяння розвитку дітей, молоді та сім’ї», що викликає багато запитань. Невже таке підприємство не потрібно державі? А може, краще використовувати досвід «Артека», що, залишаючись державним підприємством, розвивається і виправдує своє призначення?

Вважаю, що цей наказ потребує скасування, центр має бути надбанням держави, більше того, необхідно передбачити кошти на поетапну реконструкцію ДЦ «Молода гвардія».

За характером обговорення питання про оздоровлення дітей на дні уряду я побачив конструктивний підхід до цього питання і депутатів інших фракцій, що дає змогу висловити впевненість у подальших спільних діях. Багато що залежатиме від координації цієї роботи Кабінетом Міністрів України в особі віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника і міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Віктора Коржа.

Ми повинні жити майбутнім, а майбутнє України — це наші діти й онуки!