Цікавий лист надійшов до редакції «Голосу України» з міста на Десні: «Їхав я з Києва до Чернігова, — пише О. Козлов. — На півдорозі стоїть стовп, що сповіщає про межу Чернігівської області, а на ньому — російський двоголовий орел на гербі. Це що, вже встигли Чернігівщину продати Росії, а нам просто забули повідомити? На нарукавних нашивках чернігівської міліції теж є російський герб. То що, нашою міліцією з Кремля керують? Хотілося б, щоб газета на своїх шпальтах пояснила, чи не є таке вільне використання герба іншої держави порушенням міждержавних законів?».

Як з’ясувалося, роботи по створенню обласного герба розпочалися згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації у 1999 році. Була створена творча група з істориків, архітекторів, художників. Не всі були одностайні у виборі варіантів герба. Справді, це питання не вирішувалося однозначно навіть у ХVІІ столітті. Відома, наприклад, колізія чернігівського полковника Григорія Самойловича, сина гетьмана І. Самойловича, з магістратом за символіку Чернігова. У чолобитній старшини, яка взяла участь у Коломацькому перевороті 1687 року, є такі красномовні рядки:

«А сын его, Григорий, в Чернигове бранил войта и мещан, и лаючи казнью грозил, что войт и мещане хотели поставить на ратуше орла платаного, в то знамение, что город Чернигов есть власное их царского пресветлого величества отчина, и говорил Григорий войту и мещанам так: «Не будете, мужики, жить на свете, что хочете выломаться из подданства господина отца моего и поддаться Москве». И заказал, дабы орла не ставили и ставить не дерзали».

Після всебічного вивчення проблеми фахівцями був запропонований усе ж варіант нинішнього «двоголового» герба, який і затвердила 12-та сесія обласної ради 11 липня 2000 року. Чому ж так сталося? На це ми попросили дати відповідь члена правління Українського геральдичного товариства, наукового співробітника Чернігівського історичного музею, кандидата історичних наук Ігоря СИТОГО, аргументи якого і визначили нинішнє зображення герба.

— Використання чорного двоголового орла як гербової емблеми Чернігово-Сіверщини сягає сивої давнини, — зазначив він. — Зображення хижого птаха ми бачимо на речах скіфів, які населяли південь Чернігівщини у V столітті до нашої ери, на речах полян, які населяли захід Придесення у VІІ-VІІІ столітті нашої ери. Цього птаха зустрічаємо на окутті рога тура зі знаменитого кургану Чорна могила Х століття. За легендою, тут похований князь-засновник Чернігівського князівства. Нащадки чернігівського князя Святослава Ярославовича (1054-1076) у своїх родових гербах мали чорного двоголового орла. Про стародавність цієї емблеми, її пов’язаність саме з Чернігівщиною, стверджували й польські геральдисти ХVІІ ст. Сума наведених фактів і стала підґрунтям для надання Чернігівському воєводству у 1635 році чорного двоголового орла як герба.

І. Ситий пояснив, що символіка обласного герба дуже відрізняється від герба Росії, затвердженого у 1993 році. Чорний колір орла віддзеркалює походження назви Чернігова (від чорних, дрімучих лісів, князя Чорного). Дві голови орла символізують дві складові області — Чернігівщину і Сіверщину, а також два стольних міста — Чернігів та Новгород-Сіверський. На грудях орла — синій щиток із золотою облямівкою, на якому зображено знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (1024 р.).

До вищезгаданих зауваг слід додати й те, що у Московії двоголовий герб став використовуватися значно пізніше, ніж на Чернігівщині. Московський князь Іван ІІІ (1462 — 1505), одружившись на візантійській царівні Софії Палеолог, запозичив родовий герб візантійських царів. Звідтоді двоголовий орел у різних варіаціях стали застосовувати московські царі. Після входження Чернігово-Сіверщини до складу Росії місцевий двоголовий герб був замінений одноголовим. Але у часи незалежності справедливість, так би мовити, відновлено. Отже, Чернігівщині, схоже, не доведеться відповідати у жодному суді за «запозичення» символіки.

Чернігів.