Як уже повідомляла наша газета, наприкінці грудня у столиці здали перший в Україні висотний, майже 110-метровий, житловий будинок. І хоча неподалік доводять до «кондиції» ще кілька хмарочосів, саме 34-поверховому гіганту на вулиці Гришка випало ввійти в історію піонером нової ери у вітчизняному будівництві. Його вже передали на обслуговування компанії «Ковальська-Житлосервіс», і незабаром новосели приходитимуть до своїх квартир не просто на оглядини чи на ремонтні роботи, а, як належить власникам, до ще не обжитого, а вже рідного дому.

Говорячи про нову еру, автор не вдавався до шаблонних у таких випадках метафор. Словосполучення відповідає буквальному значенню: спорудження понад 30-поверхових висоток сьогодні експериментальне чинні будівельні норми розраховано лише на 25-поверхівки. І холдинговій компанії «Київміськбуд» разом з науково-дослідними інститутами, які зважилася на цей експеримент, належить тепер створити базові загальнодержавні нормативи для будинків майбутнього ось таких і вищих хмарочосів, де комфортність визначатиметься не лише «захмарними» панорамами, а й цілком «земною» безпекою.

Пастки для червоного півня

Я живу неподалік новобудови. І простуючи до станції метро «Позняки», не раз чула відгуки перехожих: «Женуть поверхи до неба, а про безпеку не думають. Не дай Боже, пожежа, хто на ту верхотуру дістанеться». Власне, скептиків вистачало і вистачає не тільки в нашій окрузі. Переконання, що пожежники з їх «допотопною» технікою не дістануть вище 9—10-го поверху чи в кращому разі до 16—17-го, популярне в народі, як міф про засновників Києва. Можливо, саме тому під час «презентації» хмарочоса і представники «Київміськбуду», і його «співавтори» найбільше уваги приділяли саме розвінчанню міфу про особливу підступність «червоного півня» у висотках. І не тільки на словах, а й демонструючи всі деталі антивогняного захисту.

Будинок має три технічні поверхи, що розбивають його на автономні блоки. Вписуючись у фасад, вони, за задумом проектантів, мають відігравати конкретну функціональну роль у разі надзвичайних подій, зокрема для відсікання вогню. У висотці встановлено найсучасніші автоматизовані системи протипожежного захисту: відеонагляду, голосового оповіщення мешканців про небезпеку, подачі води. Окремий ліфт передбачено для пожежної команди: він живиться від різних трансформаторів. До речі, групу журналістів піднімали догори на цьому ліфті: сподіваємося, це той поодинокий випадок, крім профілактичних, звичайно, коли отісівський підйомник «потурбували» викликом.

У кожній квартирі прилад визначення концентрації газу в повітрі та розпилювач води, чого, на жаль, немає в наших звичайних будинках. Протипожежні двері витримують атаку вогню протягом півгодини, а дві сходові клітки спроектовано так, щоб до них не потрапляв дим. Загалом залізобетонна конструкція будинку здатна витримувати три години випробовування полумям. Системи електрозабезпечення розраховано на 90 хвилин. За словами фахівців, «коефіцієнт безпеки споруди найвищий. Будинок як загальнопросторовий обєкт витримає будь-яку надзвичайну подію в окремих приміщеннях».

Однак експеримент не вичерпується цією потужною системою захисту. Ще один його пункт евакуація мешканців у разі нештатної ситуації зовнішнім шляхом: на даху розміщено два вертолітні майданчики, і як альтернативу сьогодні розглядають застосування протипожежних рятувальних рукавів (усередині них без жодної шкоди для організму людина може зісковзнути з верхніх поверхів на землю). Для гасіння вогню у горішній частині будинку передбачено водяну спринклерну установку, яка спрацьовує автоматично на підвищення температури в приміщенні.

Звичайно, всі ці новітні досягнення були б неповноцінними без традиційного атрибуту наявності поблизу висотних будинків пожежних депо. Холдингова компанія врахувала і це: на житловому масиві «Позняки» вона споруджує сучасну «пожежку».

Одне слово, про всі деталі антивогняного імунітету хмарочосів можна розповідати дуже довго. Я не знаю, чи похитне це позицію стійких скептиків, але принаймні в мене закралася думка, що не завадило б і нашій крихітці-десятиповерхівці підпасти під схожий експеримент. Дивись, у сусідньому підїзді стіни в «доступній» для пожежного шлангу квартирі не встигли б закоптитися до приїзду вогнеборців.

Розуму в будинку вистачить... якщо мешканці не підведуть

Окреме приміщення виділено під диспетчерську. Це буденне у вжитку слово тут означає складну компютерну систему з відеокамерами, які не просто моніторять обстановку, а оперативно реагують на ситуацію. На диспетчерський пункт виведено і системи відеоспостереження, котрі встановлено в коридорах загального користування. Як пожартував один з колег, за такої системи контролю навіть затятий курець не наважиться порушити «антитютюновий закон» (нагадаю, згідно з ним, зокрема, заборонено курити навіть обачно в підїздах).

Хтось із підкованих у темі журналістів, навпаки, дуже серйозно допитувався у представників «Київміськбуду», чи можна їхнє дітище з усім його технічним начинням віднести до розряду «розумних» (за програмою «розумний дім» «нежива» споруда перетворюється, по суті, на штучний інтелект. В таких будинках використовується домотика централізована система керування, що координує всі напрями життєдіяльності: безпеку, опалення, освітлення аж до оповіщення відсутнього не тільки в квартирі, а й у країні господаря, хто натискує на дзвінок його домофона. Авт.). І хоч висотка на Гришка не належить до цієї програми, як запевнив головний інженер «Київміськбуду», «розуму їй вистачить», якщо, звісно, мешканці не підведуть.

Побоювання, що таке може статися, небезпідставне. Відомо, що, заселяючись у нову квартиру, ми прагнемо «перекроїти» інтерєр під свій смак, і це природно. У даному ж разі, виходячи зі специфіки антипожежного обладнання, творці будинку застерігають новоселів «підтягнутися до рівня хмарочосу і нічого не викидати. Тут немає зайвих речей». Йдеться, насамперед, про засоби пожежогасіння в квартирах, які комусь, можливо, псують «вид з дивану», і, прагнучи досконалості, якийсь естет приміряється прибрати з помешкання цю «зайву річ». І хоча «жити красиво» нікому не заборонено, ліпше, коли краса поєднуватиметься з безпекою. Принаймні справжній комфорт потребує цих двох складових, про що і нагадується в інструкції-памятці, врученій власникам помешкань.

Збитки заради майбутнього

Може, хтось і здивується, але «Київміськбуд» не одержить зиску зі своїх експериментальних висоток. За словами президента холдингової компанії Петра Шилюка, «ці будинки комерційні, але не прибуткові, а навіть, певною мірою, збиткові для нас. Собівартість квадратного метра в них на сорок відсотків вища, ніж у 20-поверховому будинку». Але, стверджує Петро Степанович, вони свідомо пішли на невигідний у грошовому сенсі експеримент заради створення нормативної бази. Цей будівельний майданчик став полігоном науково-технічних робіт, які не просто контролювалися науковцями, а супроводжувалися потрійним наглядом. До речі, конструкторські розрахунки дубльовано двома науково-дослідними інститутами. Президент холдингової компанії переконаний, що «в умовах дефіциту земельних майданчиків набутий досвід, кваліфікація персоналу, який опанував прогресивні, на рівні світових вимог, технології будівництва, виправдають фінансові втрати». Одне слово, це той випадок, коли честь дорожча від грошей.

... Головний підрядчик компанія «Солбуд» передає символічного ключа «експлуататору» — «Ковальській-Житлосервіс». Її керівник обіцяє інвесторам зробити все, аби «людина вже на подвірї відчувала себе вдома». А щоб новосели не бігали по установах, заселенням з усіма його клопотами займатиметься штаб «на місці». Він контролюватиме навіть якість ремонту, який робитимуть наймані власниками майстри.

Шкода, що я живу лише неподалік...

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.