12 січня 2007 року, в останній день роботи другої сесії, депутати Верховної Ради подолали вето Президента України на Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Для подолання президентського вето на закон, який докорінно змінює існуючий порядок здійснення державою повноважень власника державних Ощадного та Укрексімбанку, комуно-соціалістично-регіональній парламентській більшості не вистачило б голосів, якби не позиція моєї фракції — Блоку Юлії Тимошенко. Її депутати (крім автора цих рядків, його колег Левка Лук’яненка, Миколи Томенка, Андрія Шевченка та Сергія Буряка) за наполяганням своєї лідерки теж одностайно голосували за зміни до закону.

Нова редакція статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» скорочує кількість членів наглядових рад державних банків, які призначаються Президентом та Верховною Радою, з семи до п’яти осіб. Натомість Кабінету Міністрів надано право призначати своїх п’ять членів наглядової ради. Крім того уряд отримав ще й право вносити Президенту пропозиції щодо призначення членів наглядових рад за його квотою.

Згідно зі статтями 38 і 39 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до компетенції наглядових рад віднесені питання визначення основних напрямів діяльності банку, затвердження річних результатів його діяльності, розподіл прибутку тощо. Тож неважко спрогнозувати, як зміна порядку призначення членів наглядових рад Ощадного та Укрексімбанку, в яких представники парламентсько-урядової коаліції матимуть більшість голосів, може вплинути на роботу цих банків.

Ощадбанк минулого року спрацював із прибутком у 145 мільйонів гривень, що на 20 мільйонів більше, ніж за усі десять попередніх років його діяльності! Укрексімбанк 2006 року заробив 250 мільйонів гривень. В Ощадбанку сьогодні розміщено понад 7 мільярдів гривень мільйонів громадян України. Два роки тому Всесвітній банк оцінював вартість Ощадбанку усього в 600 мільйонів гривень, сьогодні за нього готові викласти понад 2 мільярда євро! Якщо в 2002—2004 роках, за першого урядування Віктора Януковича, кількість неповернених Ощадбанку кредитів сягала понад 30%, то сьогодні їх менше 7%. (До речі, головною причиною загибелі агропромбанку «Україна» саме і стало масове неповернення кредитів.) Прикметно, що серед тих, хто взяв і досі не повернув багатомільйонні доларові кредити, — фірма «Інфокс» та інші, до діяльності яких причетні деякі народні депутати від Партії регіонів.

Підгрунтя для серйозних сумнівів у тому, що нині «донецькі» захопили державні банки, щоб на державу і людей працювати, дають нещодавні призначення за квотою парламенту нових членів наглядової ради Ощадбанку. Серед них такий собі пан Волинець, який одночасно є членом наглядової ради комерційного банку «Актив», що пов’язують із відомими братами-«регіоналами» Клюєвими. Або пан Пушкарьов — голова правління банку «Мрія», який належить російському «Внешторгбанку», конкуренту Ощадбанку.

Зважаючи на цю ситуацію, тим більше видається незрозумілою позиція фракції Блоку Юлії Тимошенко, яка голосувала за подолання президентського вето. Наша лідерка зважилася на цей, як на мене, ризикований крок за умови, що автори законопроекту впишуть до нього норму про те, що в наглядових радах державних банків обов’язково має бути по одному представнику від опозиції. Регіонали з радістю погодилися, очевидно, зметикувавши, що один опозиціонер із 15 членів наглядової ради (дев’ятеро яких від урядової коаліції) на заваді їх далекосяжним планам не стане.

Насамкінець зауважу, що за чинними нормами статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти її членів, а рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів ради. Запроваджений комуно-соціалістично-регіональною парламентською більшістю при сприянні БЮТу новий принцип формування складу наглядових рад Ощадного та Укрексімбанку на практиці може призвести до прийняття ними рішень за відсутності та без врахування позиції членів наглядової ради, призначених, приміром, Президентом. І тоді ніхто не дасть жодної гарантії, що невдовзі кількість неповернених Ощадбанку донецькими фірмами кредитів, як і за першої каденції уряду Януковича, становитиме понад 30%, внаслідок чого найбільший державний банк знову опиниться на порозі банкрутства. Про долю заощаджень мільйонів українських громадян у цьому випадку говорити зайве.