Цілісність судової системи України і розумні терміни розгляду судових справ за рахунок розумного завантаження суддів. У цих та інших чинниках Голова Верховного Суду України Василь Онопенко (на знімку) вбачає запоруку поліпшення українського правосуддя і зниження тенденції зростання кількості звернень наших громадян до Європейського суду з прав людини. Таке своє бачення у налагодженні роботи судової влади він висловив під час зустрічі з Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Юрієм Зайцевим, заступником міністра юстиції Валерією Лутковською, керівниками апарату уповноваженого, що днями відбулася у приміщенні найвищої судової інстанції.

Предмет розмови більш ніж актуальний — тенденція до зростання кількості звернень наших громадян до європейських інституцій по захист своїх прав і свобод, на чому наголосив Урядовий уповноважений. Співбесідники одразу зійшлися на думці, що, з одного боку, це певна ознака демократичності нашого суспільства і зростання правової обізнаності і навіть сміливості громадян. З другого — зайве підтвердження хвороби наших судової та виконавчої систем у винесенні вердиктів і виконанні судових рішень.

Урядовий уповноважений і заступник міністра звернули увагу чільників судової влади на посилення моніторингу Комітету міністрів РЄ за виконанням рішень Європейського суду. Тобто відслідковує не лише поновлення прав громадянина, відшкодування завданих збитків, а і вжиття державою системних заходів з недопущення встановлених порушень. У цьому контексті з оптимізмом сприйнято повідомлення Голови Верховного Суду про ініційовані законодавчою і судовою гілками влади останні рішення Верховної Ради України. Ідеться про перші кроки у прийнятті законів, що дадуть можливість розвантажити насамперед Верховний Суд у розгляді касаційних справ (а отже, й дотримуватися розумних термінів їх розгляду), зроблять реальним доступ громадян з числа військових по судовий захист своїх цивільних прав. До речі, Василь Онопенко висловив упевненість, що парламент остаточно прийме ці закони вже на початку третьої сесії Верховної Ради. Наголошуючи на плідній роботі над відповідними законопроектами виконавчої влади, її представники просили керівників найвищого судового органу держави з розумінням поставитися до деяких принципових новел. Зокрема, до норми, яка дасть змогу громадянам подавати позов на суд за протиправне зволікання розгляду їхніх справ, а отже, і зменшить потребу звертатися до європейських інституцій. У відповідь керівники судових палат ВС, які брали участь у розмові, акцентували увагу співбесідників на можливих ризиках у виконанні рекомендацій європейських правників. Щоб, як мовиться, з водою не вихлюпнути дитину, коли йдеться про проблему розгляду суддями відводів на самих себе. У позбавленні їх такого права судді вбачають загрозу іншого перекосу — використання відводів як засобу для зволікання розгляду судових справ, а отже, порушення розумних термінів. Тих самих, про які піклується Європейський суд.

Загалом обидві сторони залишилися задоволені цією плідною розмовою — першою на такому рівні — й домовилися продовжувати співпрацю в цьому форматі. Бо для виконавчої і судової гілок влади це ще один механізм підвищення міжнародного іміджу держави Україна, а для її громадян — можливість реально достукатися у двері її величності Справедливості.