Тимур гуртує команду

Тимур Бедернічек, студент географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, стипендіат Верховної Ради України, керівник громадської екологічної організації «Служба охорони природи», схожий і несхожий на літературного героя Аркадія Гайдара. Батько, обираючи ім’я синові, думав передусім про великого воїна...

Вже змалечку Тимур знав, що буде екологом, захищатиме природу й братів наших менших. Для нього відома промова вождя червоношкірих Сієтла — немов молитва: «Хоч би що сталося із Землею — станеться із синами її». Ще першокурсником він став переможцем інтелект-шоу LG-Еврика, — виграв 32 тисячі доларів США на здобуття освіти у будь-якому вищому навчальному закладі світу. Та його цілком влаштовує навчання у Львові. Тимур Бедернічек, якого проректор Звенислава Мамчур назвала гордістю національного університету («більше б таких студентів»), був дворазовим переможцем Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Екологія та охорона навколишнього середовища» (Донецьк-2005, Донецьк-2006). Маючи повноваження громадського інспектора охорони довкілля, він рішуче кинувся навперейми кривдникам матінки-природи і... створив чималий дискомфорт (лагідно висловлюючись) посадовим особам.

Із листа до редакції газети «Голос України»:

«... Я, Тимур Бедернічек, разом із старшим державним інспектором М. Казимиром, державним інспектором Б. Чукором , старшим мисливствознавцем Львівського ФСТ «Динамо» Ю. Гринюком 26 липня 2006 р. виїхали на місце, де, за словами очевидців, розстрілювали качок з моторних човнів. Ми побачили там серед інших... першого заступника начальника державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області — начальника екологічної інспекції Львівщини С. Татуха. Човнів, які з гуркотом проносились перед ним і пострілів із цих човнів, які гнали беззахисних птахів під приціл, він «не бачив і не чув».

Це лише один лист «з приводу». Громадська організація «Служба охорони природи», створена стипендіатом Верховної Ради Т. Бедернічеком, веде широкий інформаційний наступ проти порушень природоохоронного законодавства, розміщує на своєму сайті повідомлення і коментарі. Мало того, «тимурівці» навчають громадян, як у разі потреби вести наступ на посадових осіб.

Із листів до начальника Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області Богдана Матолича:

«Шановний Богдане Михайловичу!

Як стверджують очевидці, за вказівкою голови Сокальської райдержадміністрації було відкрито шлюзи й спущено воду на Сокальському водосховищі. Державі було завдано збитків на мільйони гривень! Загинула практично вся риба! Задихнулася, замерзла чи була розчавлена льодом... Більш як 150 браконьєрів одночасно били рибу на цьому потоці всіма доступними способами. Починаючи від сіток, страшних вудочок-самодурів з десятками гачків на кінці, «екранів», острог і закінчуючи рушницями!!! Кригу вирубують сокирами й вирізають бензопилами. В утворених ополонках — сміливо застосовують електролови... Влада уперто цього не помічає!!!

Я закликаю Вас посприяти організації масового переселення риби за межі водосховища і прошу не гаяти ні хвилини часу! Прошу вас не піддатися на різноманітні провокації та зуміти притягнути винних до відповідальності. Звертаю Вашу увагу на спроби фіктивного заниження збитків. Зокрема шляхом заниження реальної площі водосховища. Повідомляю Вас, що я володію супутниковими знімками цієї території і визначу реальну площу водосховища та викладу результати в Іnternet. Закликаю Вас почати діяти!!!»

«Хочу звернути увагу на діяльність Вашого першого заступника Татуха С. Д., який своєю поведінкою підриває авторитет самих понять «екологія» та «охорона природи». З прикрістю повідомляю Вас, що такого поганого семінару, такої поведінки головуючого я не бачив ніколи в своєму житті, а відвідав десятки різноманітних семінарів у багатьох країнах світу. Спершу — запізнення, потім — майже весь семінар — читання вголос статей кодексу України про адміністративні порушення. На семінарі мене не навчили нічого нового!»

Надто великі амбіції? Надто войовничий наступ? Може, й так. Але цей юнацький максималізм продиктований великою і щирою любов’ю до природи. До того ж факти, що їх Тимур Бедернічек наводить у своїх листах і повідомленнях на сайті громадської організації, зокрема про Сокальську екологічну катастрофу, що завдала природі збитків на мільйони гривень, ніхто не спростував. І за неї поки що ніхто не відповів. За фактом порушено кримінальну справу (до результатів розслідування ми ще повернемося, тема потребує окремої публікації. — Авт.). А як сприймають «гострі стріли» Тимура посадові особи?

Коментар начальника Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області Богдана Матолича:

— Я говорив про Тимура Бедернічека з його викладачами. Він дуже активний, цікавий, перспективний, але... Як студент він — вільна особа, як президент екологічної організації — вільна особа, але як громадський інспектор він — не вільна особа і має керуватися положенням. Тут все розписано — права і обов’язки. Бо людина, на яку складено протокол, має право його оскаржувати. Я йому відповів: не твоя справа оцінювати апарат, який підпорядкований мені. Ти — громадський інспектор, повинен робити свою справу. Хоче бути активним — ніхто не гальмує його, але не такими методами. Написав йому: «Захищаючи тварин, не принижуйте людей».

Незалежно від того, яку посаду обіймає людина, вона має право на приватне життя. Це було у вихідний день. Татух був на відпочинку — як мисливець, який має усі документи. Якби він здійснив якийсь протизаконний акт, тоді можна було б давати йому якусь службову оцінку...»

Лауреат стипендії Верховної Ради не сприймає морального роздвоєння і вважає, що посадова особа навіть на відпочинку не може не реагувати на порушення. Діяльність Тимура та команди не обмежується оприлюдненням і публічним обговоренням тих чи інших фактів. До прикладу, Сокальській катастрофі був присвячений «круглий стіл» в університеті за участю науковців-експертів. Активісти громадської організації, засукаши рукава, беруться до конкретної «асенізаторської» роботи. Під час прибирання парку «Знесіння» винесли пляшок об’ємом 12 тисяч літрів. А при зустрічі Тимур із болем говорив про те, як жорстоко знищують китів і дельфінів біля берегів Японії. Він надіслав листа Надзвичайному та Повноважному Послу Японії в Україні Мацуо Мабучі: «Ми просимо Вас вжити заходів і посприяти припиненню екоциду, який японські рибалки ведуть біля берегів Вашої країни. Бійня, що вони влаштовують, забирає щороку життя тисяч дельфінів і китів... Вода стає червоною від крові...»

«Екологія — це стан душі. Якщо любиш природу і готовий за неї боротися, ти — один із нас! Ми працюємо у Львівській області, але за рік плануємо вийти на всеукраїнський рівень. Адже екологічної сили в Україні немає. Міжнародні екологічні організації оминули своєю увагою нашу країну. Ні Greenpeace, ані WWF не удостоїли нас честі створити в Україні своє представництво. За нами не стоять партії, чиновники чи бандити. Тоді ми слабкі? Ні! Адже на нашому боці — Божественні Закони Природи, загальнолюдські закони моралі та справедливості, Закони світового співтовариства та Закони України. Тому ми — сильні!»

Коментарі, як то кажуть, зайві. Поки триває з’ясування, хто має рацію — мисливці чи екологи — храм природи непомильно розрізняє щирих і лукавих, повертає нам «борги наші» у вигляді численних катастроф і сподівається на порятунок ...

Львівська область.

На знімку: Тимур Бедернічек відчуває себе сином Землі, яку покликаний оберігати.

(Фото з архіву).