За кілька днів Верховна Рада обиратиме Уповноваженого з прав людини.

Для перетворення цієї інституції на дієвий інструмент захисту прав кожного громадянина важливо, щоб новий омбудсмен мав бездоганну репутацію, досвід правозахисної діяльності і широке суспільне визнання.

Такою людиною, на думку фракції «Наша Україна», є співголова Харківської правозахисної групи Євген Юхимович Захаров.

Понад 120 депутатів з чотирьох фракцій підтримали висунення цієї кандидатури, а 20 грудня відповідне рішення прийняв і профільний комітет Верховної Ради.

Але найголовніше, що цю кандидатуру підтримали тисячі громадян, більше ста громадських організацій, українські та зарубіжні правозахисники. Можна відзначити, наприклад, звернення Міжнародного товариства «Меморіал», що об’єднує 93 неурядові організації та першого Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації Сергія Ковальова. Громадський рух на підтримку Захарова охопив усі регіони країни і є свідченням зрілості українських громадян, які самі висунули людину, покликану захищати їхні права.

Таке визнання Євген Захаров заслужив усім своїм життям. У сімдесятих-вісімдесятих роках він виявив неабияку мужність, підтримуючи родини політв’язнів, витягуючи здорових людей з психлікарень, поширюючи самвидав. Своєму покликанню він залишився вірним назавжди — і відновлюючи чесне ім’я репресованих як фундатор харківського «Меморіалу», і розповсюджуючи правдиву інформацію через правозахисні видання, захищаючи права людини як співголова Харківської правозахисної групи та голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

Не обіймаючи державних посад, будучи все життя принципово позапартійним і живучи далеко від столиці, Євген Захаров допоміг захистити права тисячам співвітчизників, що звернулися до його громадської приймальні. Серед його здобутків — видання книжок з прав людини, переклад і поширення в Україні міжнародних документів, міжнародні конференції, десятки семінарів для правоохоронців, суддів, адвокатів, створення спеціалізованої мережі та Фонду захисту жертв катувань, підготовка законопроектів, понад 200 праць з прав людини, опублікованих у багатьох країнах світу.

Звичайно, правляча коаліція має механічну більшість для обрання омбудсменом висунутого нею депутата від фракції Партії регіонів. Але такий крок ніколи не знайшов би розуміння ні української, ні світової спільноти.

Нещодавно Комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарбер наголосив: «Наш досвід свідчить, що омбудсмен ефективно працює лише тоді, коли він незалежний, включно з незалежністю від політичних сил, оскільки не має права представляти ту чи іншу частину суспільства».

Український парламент має шанс успішно скласти іспит на відповідність європейським цінностям, а правляча більшість — засвідчити, що вона не на словах, а на ділі прагне суспільного порозуміння.

Обрання Євгена Захарова на посаду Уповноваженого з прав людини стане вагомим внеском у таке порозуміння і продемонструє, що не лише опозиція, а весь парламент надає перевагу правам людини перед груповими та партійними інтересами.