Виступ Голови Верховної Ради України Олександра Мороза на закритті другої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання

Шановні колеги, шановний Вікторе Федоровичу, керівники державних установ і організацій!

Ми закінчуємо сьогодні роботу другої сесії, і фінал вийшов, на перший погляд, не зовсім красивим, тому що частина депутатів залишила сесійний зал. Я хотів би, щоб ми від того не впадали в розпач і не вважали, що це якась екстраординарна подія. Вся справа в тому, що ситуація в парламенті відображає загальнополітичну ситуацію в державі. Відбувається дуже складний процес зміни функцій, повноважень і відповідальності інститутів влади. Ні в одній країні ніколи це не проходило безболісно, й Україна не є винятком теж. Тому природна реакція політичної сили, котра підтримує інститут Президента, хоч вони прекрасно розуміють, що без закону «Про Кабінет Міністрів» функціонувати ефективно влада не може. Вони також розуміють, що відмінності між проектом закону, який вносив Президент, і тим проектом, який ми прийняли і схвалили, подолавши вето, не такі значні, щоб треба було реагувати в такий спосіб. Проте вони мають право на такий вибраний спосіб висловлення своєї позиції. Будемо їх поважати за те, що вони свою позицію відстоюють.

Однак хочу приєднатися до слів Віктора Федоровича щодо нової якості роботи парламенту і влади взагалі. Бо ця нова якість проявлялася не лише в сьогоднішньому подоланні вето. Нова якість проявлялася в тому, що багато законів, які мають суспільне, загальнодержавне значення, приймалося Верховною Радою конституційною більшістю. А це означає, що і люди, які відстоюють опозиційні переконання, і ті, хто є представниками провладної коаліції, коли йдеться про інтереси держави, голосують однаково. Візьміть закони, які стосувалися Світової організації торгівлі. Непрості закони (а з цього приводу нам ще доведеться багато працювати спільно з урядом, і не тільки з урядом, для відстоювання захисту інтересів товаровиробників в Україні), але голосування було переконливим, і воно демонструвало для світу налаштованість України щодо входження у Світову організацію торгівлі та відстоювання інтересів України.

Ухвалено велику низку соціальних законів. Вони теж голосувалися в основному конституційною більшістю. Ті питання, що стосувалися земельних відносин, також продемонстрували єдність підходів представників різних політичних сил у парламенті, і це може бути певною мірою виправданням для виборців, які не задоволені результатами голосування у березні 2006 року. Адже все-таки є надія на те, що парламент буде справлятися із своїми функціональними обов’язками ефективно. Ця надія підтверджується нинішньою роботою.

Я не буду займатися статистикою: скільки ми законів розглянули, яка динаміка прийняття тощо. Очевидно, це некоректна статистика, бо закон із законом порівняти не можна, є поправка до закону з однієї статті, яку можна розглядати за скороченою процедурою, а є капітальний закон, масивний, який стосується багатьох напрямів правовідносин.

Ми зробимо статистичний звіт у газеті «Голос України» для тих, хто цікавиться цією темою. Хочу лише сказати, що ми прийняли 130 законів або у новій редакції, або нових законів, що ми уважно розглядали пропозиції від Президента. Їх надійшло 35, всі вони розглянуті парламентом, 17 схвалено як закони України. Отже, і з інститутом Президента ми теж працюємо в тісному контакті. Щоправда, часом ця співпраця регулюється завеликою кількістю вето, що не личить законодавчому органу і, можливо, апарату Президента. Бо мені здається, що юридична служба у Верховній Раді найкваліфікованіша в Україні. Але якщо 25 і більше відсотків законів, які приймаються Верховною Радою, попадають під вето Президента, це свідчення того, що тут використовується не тільки юридична, а й політична складова для визначення оцінок. Маємо тут на увазі й пояснення перехідного періоду від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління.

Треба не забувати, в який історичний період ми працювали під час другої сесії, і які складні питання розв’язували, зокрема, в міжнародному контексті. Відбувалися непрості переговори, які проводили і структури парламенту. Хотів би найперше зважити на одну деталь: ретельно аналізую звіти наших делегацій і по лініях міжпарламентської співпраці, і офіційних делегацій, які від’їжджають з парламенту, уважно читаю ці документи впродовж 17 років. Хочу сказати, що сьогодні якісно інший рівень і висновків та пропозицій, і участі наших депутатів у таких зустрічах.

Там грунтовно аналізується ситуація у світі, і видно роль України, можливості парламенту для того, щоб захищати наші інтереси, відстоювати їх у різних сферах нашої зовнішньополітичної діяльності.

У цей само період Кабінет Міністрів провів багато контактів, демонстрував свою позицію в Європі й за океаном, на Сході, я думаю, що її було сприйнято позитивно в суспільстві і в парламенті теж.

Інтенсивно в цьому плані працював інститут Президента, а зустріч президентів Росії і України це також продемонструвала. Вважаю, що це важливі, правильні кроки. Ми повинні налагоджувати, захищати свої інтереси там, де вони є, використовуючи всі інститути держави.

У нас склався якісно інший рівень взаємин із Кабінетом Міністрів. Під час розгляду закону про бюджет і всього того, що пов’язано з цим законом, ви не один раз у тому переконалися. Це дало змогу, розглядаючи бюджет, знайти оптимальне рішення, в тому числі з інститутом Президента після вето на цей документ, для того щоб основний фінансовий закон, основний фінансовий документ держави було прийнято своєчасно.

Зрозуміло, це передбачає певні завдання на перспективу, щоб мати запас часу для якіснішої підготовки таких документів. Сподіваюся, такий час з’явиться, бо не буде тих нюансів, які виникають під час організаційних засідань першої сесії.

Ми прийняли під час другої сесії перспективний план законодавчих робіт. І вже на наступну сесію (звертаюся до всіх депутатів, до голів комітетів зокрема і фракцій), аби вони в планування своєї роботи і складання загального плану роботи Верховної Ради на третій сесії за основу брали цей перспективний план.

Звичайно, найважливішою темою для наступної сесії буде продовження політичної реформи, зокрема розгляд тих законопроектів, які стосуються вдосконалення Конституції . В даному випадку не торкаюся тільки питань місцевого самоврядування, бо це справді всім зрозуміла і важлива тема. Ми від того не відступимося й обов’язково вирішимо всі заплановані завдання.

Йдеться й про те, про що ми спілкувалися із Президентом і Прем’єр-міністром кілька днів тому. Що практика запровадження змін до Конституції продемонструвала певні некоректності, напружені моменти, які треба, умовно кажучи, «розшити», знайти формулу розв’язання передбачуваних або непередбачуваних конфліктів. І це можна буде виконати у формі доповнення до змін у Конституцію.

Сподіваємося, що у майбутньому ефективно працюватиме і Конституційний Суд, бо після його створення минуло вже півроку, і поки що не маємо рішень, які потрібні, зокрема, по закону № 0900, про зміни щодо місцевого самоврядування. Гадаю, ця робота триватиме ефективніше, з більшою динамікою.

Звісно, були невипадковими дискусії між інститутом Президента і інститутом Кабінету Міністрів, адже спостерігався згаданий процес зміни функцій владних інститутів. Верховна Рада намагалася посприяти зняттю зайвих напружень, особливо, якщо вони мали суб’єктивний характер. Ця лінія триватиме, парламент уважно відстежуватиме рівень, якість виконання прийнятих рішень і Президента, і Кабінету Міністрів, і Верховної Ради, оскільки вони мають нормативний характер і потребують такого контролю відповідно до функцій, визначених у Регламенті та Конституції України.

Завершуючи свій виступ, хотів би зробити два висновки. Перший: курс на підвищення ролі і статусу місцевих рад, на зміцнення демократії залишається незмінним, він буде забезпечений Верховною Радою. Другий: я дедалі більше впевнююсь у тому, що парламент відпрацює всю визначену Конституцією каденцію успішно й ефективно. Глибоко в тому переконаний.

Хотів би також подякувати всім вам за небайдужість, за серйозну роботу над законопроектами. Хочу також, скориставшись моментом, привітати вас з усіма новорічними і різдвяними святами. Нехай Новий рік нікому із вас не підсуне ніякої свині. Спасибі вам усім.

Оголошую закінчення ранкового засідання і завершення роботи другої сесії парламенту України.