У Національній філармонії відбувся концерт відомого вокального секстету
«Sіnger Pur». «Пісні кохання на всі часи» німецькі музиканти виконали в межах турне по Східній Європі за підтримки Гете-інституту.У назві своєї програми
«Sіnger Pur» поєднали зовсім несумісні речі: закохані ж за часом не стежать! Але чи можуть вони вберегти себе від його впливу? І чи залишиться спогад про силу їхнього кохання у людській пам’яті? На ці питання музиканти відповідали музикою про любов, що пережила не одне століття.Найдавніші з них
— старовинні ірландські, французькі та німецькі пісні. В них йдеться про красу дівчини, про свято кравців, про зиму — і знову про гарну дівчину («Дівчино, присунься до мене» — оголошує назву німецької пісні баритон гурту Райнер Шнайдер-Ватерберг і додає: «Це цілком зрозуміло у таку холодну зиму»). Герої пісень шукають своє кохання у морі (у «Подорожі на воді» Мендельсона останній сонячний промінь показує мандрівнику, де його кохана), гинуть у водах Рейну, заслухавшись співом Лорелеї (у баладі Сілхера), відкривають своє серце лісу та долині, вітру та ночі. Але про що б не співалося, кожна пісня — ще одна перемога любові над часом. Про нього нагадують різні «лічильники»: зозуля — у німецьких піснях, годинник — у творі сучасного композитора Паттерсона «Відрізок часу» (Єва помічає годинник на руці Адама — саме він, а не яблуко стає символом гріхопадіння).Як годинник, працювали й самі музиканти
— бездоганно та злагоджено. Колектив досить нетипового складу (сопрано, три тенори, баритон та бас) вже 15 років доводить, що усі перепони можна подолати об’єднаними силами: для «Sіnger Pur» сучасні композитори роблять перекладення відомих пісень минулого, їм присвячують і власні твори. Кожен з них виконується з любов’ю — як-от «Щедрик» Леонтовича. Німці співали його на прощання разом з київською публікою, українською, з ніжним акцентом: «Прилетільа-а-а льастівонька».
