Комунальний човен з рифів не знімуть і нові тарифи

11 лютого відбудуться парламентські слухання на тему «Стан житлово-комунальної сфери. Вихід з кризи». Комунальні проблеми днями обговорювали на міжкомітетських слуханнях Верховної Ради України.

Запрошений до дискусії віце-прем’єр-міністр України і за сумісництвом міністр будівництва, архітектури та ЖКГ Володимир Рибак нарікав на брак коштів та відсутність законодавчої бази для проведення комунальної реформи. Будь-які кардинальні зміни у галузі неможливі без запровадження нового Житлового кодексу, який протягом 10 років лежить у столах законодавців. У лютому Кабінет Міністрів пропонуватиме винести цей документ на обговорення під час парламентських слухань.

Народний депутат України Раїса Богатирьова звернула увагу на наявність великої кількості урядових програм і постанов, спрямованих на реформування ЖКГ, які існують переважно на папері. «За 2005—2006 роки з 53 заходів виконано тільки 19», підсумувала вона.

Зміни у галузі відбуваються надто повільно, що визнав і голова Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Юрій Сербін. Передовсім бракує нових підходів до управління житловим фондом, виробництва й надання комунальних послуг. Тільки в 17 відсотках багатоквартирних будинків створено об’єднання співвласників (ОСББ), досі не існує альтернативи державним комунальним підприємствам. Більш-менш активно приватна ініціатива працює хіба що у сфері надання ритуальних послуг. Нині 57 відсотків таких підприємств перебувають у приватній або колективній власності. Тим часом створювати комфорт для споживачів комунальних послуг погодилися тільки 364 приватні підприємства. Нині вони обслуговують 14 відсотків житлового фонду.

Не сприяє змінам і тарифна політика уряду. Учасники міжкомітетських слухань дійшли висновку: чинна система тарифоутворення є непрозорою і неефективною, а тому традиційно дає можливість відшкодовувати за рахунок населення втрати води і тепла, які відбулися не з його вини. Депутати підтримали ідею створення єдиного незалежного органу центральної влади, з яким місцеві держадміністрації погоджуватимуть комунальні тарифи.

Житлово-комунальна сфера залишається найенерговитратнішою. При цьому, на думку депутатів, влада й досі не сприймає ресурсозбереження як головний чинник підвищення рентабельності галузевих підприємств. У держбюджеті-2007 вперше було закладено 270 млн. грн. на пілотні проекти у сфері енергозбереження. Та населення і підприємства поки що не мають стимулів для економії ресурсів. Тому депутати пропонують запровадити пільгове оподаткування суб’єктів господарювання, які запроваджують альтернативні види палива та енергоощадні технології.

Парламентарії також пропонують посилити адмінвідповідальність за правопорушення у сфері енергозаощадження. З метою запровадження нових енергостандартів та створення єдиного механізму державного контролю у цій сфері народні обранці рекомендуватимуть Кабінету Міністрів внести на розгляд Верховної Ради нові редакції законів України «Про енергозбереження» та «Про енергоефективність».