Стан і перспективи розвитку загальної середньої освіти в Україні

Головним чинником розвитку ХХІ століття стає не накопичення матеріальних благ, а накопичення знань, досвіду, дбайливе ставлення до людей, їхнього здоров’я. На розвиток людського потенціалу щорічно у світі витрачається близько 20 трлн. доларів. Характерно, що для людського потенціалу у найрозвинутіших країнах сягає 2/3 національного багатства. У нас вдвічі менше. Звідси і добробут громадян, їх благополуччя, соціальний оптимізм.

Національна система освіти функціонує й розвивається у річищі дуже складних глобалізаційних процесів. І це розуміє наш уряд, антикризова коаліція. Не випадково на одному із найближчих засідань уряду буде розглянуто Програму розвитку освіти до 2011 року, яка є органічною складовою Програми діяльності уряду на цей само період «Конкурентна Україна». Нині на розгляді парламенту перебуває нова редакція законів «Про середню освіту», «Про вищу школу», «Про позашкільну освіту». «Про ПТО».

На сьогодні в Україні у 20,4 тис. шкіл навчається майже 5 млн. учнів, працює 512 тис. педагогів. Якщо об’єктивно, без упередження поглянути на стан справ в освіті, то можна констатувати, що в нас є різні за якістю навчальні заклади. Є і найсучасніші — такі, як київський ліцей «Поділ», київська СШ №171, Рішельєвська гімназія в Одесі, Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій, Львівський фізико-математичний ліцей, Вінницька гімназія №17 та інші. Таких шкіл багато. Не випадково за рівнем довіри громадян у суспільстві освіта серед інших інституцій в державі займає чільне місце після релігії і Збройних Сил. До речі, якщо по ІЛР Україна посідає 78 місце із 170, то якби не показник тривалості життя, Україна була б сороковою, бо освітянські показники в нас вищі, ніж у багатьох країнах світу, 98 відсотків дітей у нас ходять до школи і здобувають середню освіту.

Участь та результати українських школярів на міжнародних олімпіадах у 2006 році

Принагідно зазначу, що в 2006 році українські школярі на міжнародних олімпіадах з математики, фізики, хімії, біології та екології здобули 20 медалей із 22 учасників. Це відмінний показник.

Проте я був би необ’єктивний, якби не сказав, що ситуація в нас у середній школі в цілому є досить складною. Ми зупинили падіння дев’яностих, розпочався період стабілізації, підйому. Але становище більшості шкіл, якість української освіти є недостатньою. Наша школа у більшості відповідає за своїм змістом і структурою періоду аграрно-індустріального розвитку країни, який був характерний для середини ХХ століття. Раніше вміння читати, писати і рахувати були достатніми, щоб забезпечити сім’ю та бути активним громадянином. Багато чого, що вивчають нині діти, було створено для ери паперу і олівця. Ми дуже серйозно відстаємо від передових країн світу. Нині весь світ і школа відповідно вступили в епоху швидких змін, цифрову еру, коли з’являються школи без традиційних підручників, навчання відбувається весь день поза школою, протягом всього життя. Сучасні освітні, комунікаційні технології запалюють іскру творчості, підприємливості, підвищують продуктивність праці.

На нашу думку, головним лейтмотивом наших спільних дій: уряду, парламенту, можновладців, освітян, всіх політиків, незалежно від кольорів стягів, має стати вихід із стану «наздоганяючого розвитку» на позицію реальної конкурентоспроможності із освітніми системами передових країн світу. Приміром, невеликий Сінгапур обрав собі гаслом розвитку на наступні п’ять років програму «нація, що навчається», «мислячої школи». Згідно із нею на оновлення бази кожної школи виділяється по 2,2 млн. доларів.

МОН, уряд вважають, що на перспективу пріоритетними завданнями освіти є такі:

— європейська якість і доступність освіти;

— духовні орієнтири в освіті;

— демократизація в освіті;

— підвищення статусу вчителя (щасливий вчитель — щасливий учень — щаслива Україна);

— розвиток суспільства на основі нових знань.

У розданих народним депутатам матеріалах відображено конкретні системні заходи щодо модернізації, оновлення середньої освіти.

Назву лише окремі кроки, які вживалися урядом протягом останнього часу.

Видатки Державного бюджету на освіту

Помітно зросло фінансування освіти. Якщо в 2004 р. на освіту було виділено 18,3 млрд. гривень (5,3 відсотка від ВВП), то в 2006 р. — 33,1 млрд. (6,4% ВВП), а в 2007 р. — 39 млрд. грн. (6,6% ВВП), із них на середню і дошкільну освіту — 24,8 млрд. грн. Це вдвічі більше, ніж три роки тому!

Торік капітально відремонтовано 221 школу (найбільше в Запорізькій, Дніпропетровській, Луганській, Київській та Полтавській областях). У 471 школі замінено системи опалення, відремонтовано дахи. Всього на ремонти шкіл вперше витрачено більш як 170 млн. гривень. Найбільше робіт виконали в Донецькій, Житомирській областях, Автономній Республіці Крим.

Ми здійснили ряд заходів щодо формування високодуховного середовища в освіті. На третину проти 2005 р. зменшилась кількість правопорушень серед учнів шкіл. Запроваджується національна система виховання, стартував спортивно-патріотичний комплекс «Козацький гарт», відновлюють роботу сотні позашкільних навчальних закладів. Вперше до виховної роботи залучено системно батьків, учнівське самоврядування. Серйозні кроки МОН, органи місцевого самоврядування здійснили щодо підтримки здоров’я дітей. За два роки на 24% збільшилася кількість тих дітей, які харчуються в школах, нині 97% школярів 1—4 класів, 87% всіх учнів харчуються в школі. Відновлюється діяльність спортивних гуртків, секцій, проведення фіззарядки, оздоровчих вправ під час занять.

Підвищення зарплати педагогічним працівникам

Зростає середня заробітна плата освітян. Якщо в 2000 році вона становила 151 грн, 2003 р. — 392 грн., то за підсумками 2006 р. вона становить 929 грн., а до кінця 2007 року досягне 1050 гривень.

Кроки зі зміцнення навчальної матеріально-технічної бази шкіл

Зроблені кроки, істотні кроки зі зміцнення навчальної матеріально-технічної бази шкіл. За останні два роки надруковано 25 млн. підручників, 14,5 млн. в 2006 році. Повністю забезпечені підручниками учні 1—6 класів, на 80—90 відсотків забезпечені книгами старшокласники. В 2006 році ми істотно збільшили видрук книг для предметів природничо-математичного циклу. Окрім того, видано додатково 625 тисяч хрестоматій з літератури. Особлива увага приділялася випуску літератури для шкіл з навчанням мовами національних меншин, спеціальних закладів. Загалом за останні п’ять років було створено і видано понад 700 найменувань підручників і посібників. Нині ми опрацьовуємо модель загальнонаціонального підручника, обов’язково із електронним супроводом.

У минулому році вперше було поставлено обладнання для 197 шкіл для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку на 85 млн. грн.

У МОН спільно з АПН завершено розробку переліку навчально-лабораторного обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології. Проведено перші закупки цього обладнання на суму 17 млн. гривень. На часі спільна робота з вітчизняними виробниками цієї продукції. Успішно стартував спільний проект із Світовим банком, який передбачає підтримку середньої школи на 450 млн. грн., тільки в 2007 році буде спрямовано до шкіл 200 млн. грн.

Перелік ефективних кроків уряду можна продовжувати. Проте найголовнішими пріоритетами на 2007 рік слід визначити інформатизацію освіти та турботу про вчителя, підготовку нового педагога.

Інформатизація в освіті — це революційний крок до світових стандартів її якості. В Україні реалізується державна програма інформатизації шкіл.

Реалізація державної програми інформатизації шкіл

«Інформаційних і комунікаційних технологій в освіті». Відповідно до неї в Україні комп’ютеризовано 10438 середніх шкіл, або 73% від всіх наявних проти 56% у 2004 році. Зусиллями уряду і місцевих рад в 2006 році придбано для шкіл 2466 комп’ютерних комплексів. Це найбільше за всі останні роки. Переважна більшість цього обладнання потрапила до сільських шкіл. У гіршому стані — нині міські школи.

Практично повністю забезпечені сучасною технологією міста Київ та Севастополь, близькі до цього показника Волинь, Закарпаття та Рівненщина. На жаль, пасуть задніх АРК Крим, Кіровоградська, Луганська, Київська області.

Ми врахували уроки минулих років і серйозно працюємо над створенням програм дидактичних і методичних посібників на електронних носіях. На сьогодні розроблено 142 програмні засоби, найбільше з математики, фізики, географії, інформатики, біології.

Практично вдвічі зросла чисельність шкіл, під’єднаних до Інтернету. Завершується робота зі створення всеукраїнського освітнього порталу, шкільного освітнього порталу «Острів знань». Школи зможуть безплатно користуватись цим порталом за допомогою вебінерфейсів, систем пошуку і навігації. Особлива увага до навчання педагогів спільно з «Інтелом», «Майкрософтом». Це одна із головних проблем.

І ще про одне. Хочу попросити керівників районів, міст, щоб у 2007 році в кожній бібліотеці школи було передплачено освітянські журнали. Я такого листа направив всім головам РДА і головам міст.

Проблема сучасних педагогів

Колись Бісмарк сказав таку річ: «Дайте мені кілька тисяч нових вчителів і я розбудую нову Німеччину». Тому наш уряд особливо уважно ставиться до цієї важливої теми, розуміючи, що всі реформи, весь прогрес будуть зведені нанівець, якщо ми не матимемо кваліфікованих, сучасних педагогів. Нині ми стоїмо перед реформуванням педагогічної освіти, хочемо мати не вчителя-поводиря, а вчителя-новатора, який би привив учневі любов до праці, вміння навчатися все життя. Плануємо, щоб кожен педвуз, підрозділ АПН мали в своєму складі школу, дитсадки. Потрібні відповідні зміни до Бюджетного кодексу.

Українській школі потрібно нові педагогічні технології, нові ідей, педагоги-новатори, сучасні освітянські лідери — директори шкіл, гімназій, ліцеїв.

Турбує уряд і ще досить низький матеріальний стан вчителя, особливо молодого. МОН серйозно думає зараз над реформуванням оплати праці вчителя, стимулюванням творчо працюючих педагогів. В цьому році молодь, яка піде працювати в сільську школу, отримає підйомні в розмірі п’яти мінімальних окладів. А студенти-педагоги отримають 10% надбавки до стипендії. Ми орієнтуємо ради на те, щоб в бюджеті кожного району чи міста закладалися кошти на придбання, кредитування житла.

Житло вчителям

До речі, є вже перші результати нашої співпраці з адміністраціями, радами, профспілками освітян. За минулий рік в Україні отримали житло 895 педагогів, проти 167 в 2004 році, 556 в 2005 році. Найкраще потурбувались про людей в Полтавській, Тернопільській, Черкаській областях. Найгірше в Рівненській, Дніпропетровській, Закарпатській областях та в Севастополі. Ця проблема має бути пріоритетом для виконавчої влади, оскільки близько 20 тис. педагогів потребують житла.

Звання «народний вчитель»

Окрім матеріальних стимулів, ми не забуваємо про престиж праці педагога. В цьому році вперше буде присвоєно звання «народний вчитель», вручено п’ять Державних премій кращим педагогам по 100 тис. грн. кожна. Приємно відзначити, що ініціативу уряду підтримали всі області. Нині в Україні встановлено майже двісті регіональних премій. Наприклад, в АРК запроваджено (12) щорічних премій по 10 тис. грн. кожна. Найбільше встановлено премій в Івано-Франківській, Черкаській, Київській, Кіровоградській областях. Ці кроки дали можливість ним в цьому році практично вирішити кадрову проблему в школі.

Сільська школа

Особливим предметом турботи уряду є сільська школа. Незважаючи на те, що в цьому році було збудовано майже три десятки шкіл (найбільше в Житомирській, Хмельницькій, Івано-Франківській), проте через демографічну кризу місцеві ради змушені закривати школи.

Наведу ось такі цифри: в 2001 р. в Україні було 600 тис. дітей в І класах, в 2003 році — 453 тис., 2006 р. — 387 тисяч, а в 2007 р. планується, що до школи прийде 375 тисяч першокласників. Проте з 2008 р. в Україні розпочнеться приріст школярів на 10 тисяч осіб, 2009 — на 20 тисяч.

Позиція міністерства — не допускати бездумного закриття шкіл, завжди слід виходити з інтересів дитини. Під час прийняття рішення слід обов’язково враховувати думку громади. Нині в Україні триває експеримент «школа-родина», розширюється мережа навчально-виховних комплексів «школа-дитсадок». Триває робота зі створення опорних шкіл, шкільних округів. На базі цих шкіл «майбутнього» треба організовувати профільне навчання, міжшкільні факультативи.

Зовнішнє оцінювання знань учнів

Особливої уваги сьогодні набуває співпраця МОН з профільним комітетом Верховної Ради України. Зокрема, щодо вдосконалення Закону «Про середню освіту», зокрема, ст.36, де передбачається на кілька років знизити межу наповнюваності класів, поділу їх на групи.

У цьому році і в майбутньому ми нарощуватимемо зовнішнє оцінювання якості знань учнів. В 2007 році кожен третій учень-випускник братиме участь в експерименті. У Києві, Харкові, Львівській області — всі учні. В Харківській області вперше планується провести оцінювання з біології, хімії та фізики. У 2008 році всі випускники шкіл будуть охоплені зовнішнім оцінюванням. Ми плануємо запровадити обов’язкове оцінювання з математики поряд з українською мовою і історією.

Інформуємо вас також, що в цьому році Україна з-поміж 67 держав візьме участь у міжнародному порівняльному дослідженні математичної і природничої освіти за проектом TІMSS.

Шановні народні депутати!

Я далекий від думки, що у нас все добре. Проблем накопичилося дуже багато. Вони долаються передусім важкою працею освітян.

Але є теми, які мусимо розв’язувати ми з вами. На жаль, навіть досягнутими високими темпами розвитку кризу нам ще довго не подолати. Поглянемо на цифри. Кожна п’ята школа потребує капітального ремонту, 800 шкіл стоять небудованими, 3 тис. без центрального опалення, 4,9 тис. без водогонів. На ці потреби потрібно 9,1 млрд. грн. До цього слід сказати, що ще 6 млрд. гривень потрібно на переоснащення шкіл, всього 15,1 млрд. грн. Гадаю, було б правильним, щоб не менше половини коштів, виділених Мінбуду, були спрямовані на потреби освіти.

Унормувати слід і пропозицію щодо створення Фонду розвитку освіти, куди б спрямовувалося не менше 1 відсотка від реалізації всіх товарів. Ці фонди повинні бути в руках відповідних громад. Такий закон вже підготовлений. Вирішенню гострої проблеми інформатизації школи мусить слугувати новий закон про обов’язкове відрахування 10 відсотків прибутку на ці потреби компаніями, які займаються інформаційними технологіями, Нині ми готуємо з Мінтрансом спільну колегію за участю всіх провайдерів, де обговоримо цю проблему.

Вважаю за необхідне внести зміни до Закону «Про суспільну мораль», встановити жорсткий контроль за телерадіопростором, захистити дітей від потоку агресій, насилля. Слід запровадити законодавчо такий механізм, коли б жодна телекомпанія не мала права існувати, не виділяючи часу для освітніх і культурних програм. І ще одне. Нам обов’язково слід відроджувати позашкільну освіту. Для цього треба внести зміни до статті 14 Бюджетного кодексу, перефінансування позашкілля із бюджетного кошика №1.

Ми мусимо зробити все щодо дебюрократизації освіти, посилення турботи про дітей, позбавлених батьківського піклування. Ми вважаємо, що на часі розробка комплексної програми соціального захисту дітей сиріт, інвалідів «Дитинство».

Цього року розпочнеться новий проект «Школа майбутнього», мусить бути повністю завершена комп’ютеризація всіх середніх шкіл, половина з яких повинна бути під’єднана до Інтернету.

Уряд зверне особливу увагу на післядипломну освіту вчителів, професійну орієнтацію молоді, вдосконалення мовної політики, посилення міжнародної співпраці.

Переконаний, що конструктивні пропозиції народних депутатів допоможуть уряду чітко окреслити свою освітню політику.

Дякую за увагу!