У жовтні 2001 року Верховна Рада України прийняла Земельний кодекс України, яким, відповідно до Конституції України, були закріплені гарантії набуття та реалізації права власності на землю. Разом із цією подією виникла потреба в запровадженні законодавчого механізму, який створив би базу для ефективної реалізації права власності на землю — права володіти, користуватися та вільно розпоряджатися земельними ділянками. Однак прийняття цих змін гальмувалося як прокучмівською більшістю, так і сьогоднішньою антикризовою.

19 грудня Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2008 року, прийнявши відповідний законопроект, за який проголосували антикризовики разом із БЮТ.

Фракція «Наша Україна» переконана, що дія цього закону призведе до ще більшого зубожіння селян, які мають на руках державні акти про право власності на земельні паї. Сьогодні ж існує виключно чорний ринок скуповування паїв у селян за безцінь.

Мораторій сприяє реалізації чітко спланованих, разом з судами та іншими конторами, схем з приведення селян до зубожіння. Накладення мораторію тільки шкодить формуванню цивілізованого ринку землі.

Саме тому абсолютно логічним стало накладання президентського вето на закон, яким продовжено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Український селянин вимушений здавати в оренду власні паї за мізерну плату (300 кілограмів зерна та мішок цукру в рік), інвестори вдаються до спекулятивних схем, державний бюджет недоотримує мільярди гривень у вигляді податків — такі реалії відсутності повноцінного ринку землі в Україні.

Відтак парламент зобов’язаний займатися врегулюванням законодавства про ринок землі шляхом прийняття відповідних законів (про державний земельний кадастр, про ринок земель та оцінку земельних ділянок і таке інше), а не шляхом продовження мораторіїв.

Лише цивілізований ринок землі з повноцінним законодавчим забезпеченням сприятиме розвитку економіки. Зволікання з цього питання матиме наслідком здачу в оренду іноземному капіталу найродючіших українських земель на найближчі 49 років.

Перенесення запровадження вільного обігу землі на невизначений строк призведе до порушення прав громадян на землю, загострення ситуації із забезпеченням ефективного використання та охорони землі, а також до поширення тіньових механізмів відчуження земельних ділянок, збільшення кількості зловживань у даній сфері.

Статті 14 та 41 Конституції України гарантують право власності на землю та встановлюють право кожного розпоряджатися своєю власністю.

На жаль, правляча коаліція разом зі своїм урядом не спромоглася на будь-які практичні заходи стосовно вирішення завдань зі створення повноцінного ринку землі та намагається й надалі утримувати його в тіні.

Фракція «Наша Україна» висловлює переконання, що скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення сприятиме законному вливанню інвестицій в аграрний сектор економіки і стане першим дієвим кроком на шляху формування прозорого ринку землі в Україні.

Президент також закликає Верховну Раду унормувати питання земельного ринку шляхом ухвалення закону про державний земельний кадастр, про ринок земель і оцінку земельних ділянок та інших законодавчих актів, необхідних для того, щоб земельний ринок набув легалізованого стану.