Родина Чужд із міста Дубно ось уже півстоліття вірна велоспорту. У ній — заслужений тренер, чотири майстри і один кандидат у майстри спорту, двічі чемпіон світу, член збірної України.

А все почалося з того, що Антон Семенович Чужда — уродженець села Майдан Дубенського району — під час служби в польській армії кілька разів перемагав у кросах, за що й одержав диплом. Цю відзнаку 75-літньої давності зберігає його старший син Петро. Бо вважає, що саме від цього потертого на згинах і пожовтілого від часу диплома почалося сходження до спортивних висот нащадків Антона Семеновича.

Антон Чужда першим в окрузі у далекому 38-му став власником велосипеда. Для цього продав корову. Замість того, щоб виручені 75 злотих витратити на ремонт хати, купити парочку поросят, якусь одежину, він купив велосипед із дерев’яними ободками. Їздив на ньому в магазин, до родичів у сусіднє село, перевозив невеличкі вантажі.

— Батько звик до велосипеда, привчив до нього мене і брата Миколу. Ми стали майстрами спорту, — розповідає Петро Антонович. — Я впродовж кількох років їздив на велосипеді на навчання у Кременецький педінститут. Оті 42 кілометри стали для мене добрим тренуванням — на спартакіаді профспілок я виконав норматив майстра спорту СРСР. Після закінчення вузу сорок два роки пропрацював тренером у Дубенській дитячо-юнацькій спортивній школі, створив потужну велосипедну секцію.

Порадували Петра Антоновича і його сини Віталій та Олег, які, як і він сам, стали майстрами спорту. Олега свого часу включили до збірних України і тодішнього Союзу. На світовому чемпіонаті у Мексиці він разом із відомими велогонщиками Сергієм Вороніним, Віктором Демиденком, Сергієм Шпаком виграв золоту медаль.

— Хоч і важко було розлучатись, але я зрозумів, що Олегу потрібен більший простір для подальшого шліфування майстерності, — розповідає Петро Антонович, який водночас був тренером сина. — Син тоді вже був у збірній СРСР і домігся гарних результатів.

Життєві обставини склалися так, що Олег Петрович з дружиною та синами Олегом і Дмитром переїхали до Іспанії. Тут, у Валенсії, він став професійним гонщиком, здобув не одну перемогу. До велоспорту долучились сини Дмитро та Олег (тезка батька). Вони успішно захищають спортивну честь України, примножуючи славу знаної спортивної родини Чужд. На стелажах у будинку «іспанських» Чужд — 103 спортивні трофеї.

68-річний Петро Антонович Чужда вірить у нові перемоги своїх онуків Олега — професійного гонщика клубу «Кельма», Дмитра — студента мадридського університету, який є членом молодіжної збірної України.

Дубно

Рівненської області.

На знімку: онуки Петра Антоновича Чужди Олег та Дмитро під час тренування біля села Липи Дубенського району із дядьком Віталієм Петровичем та племінником Вадимом (у центрі).

Фото із сімейного альбому родини Чужд.