Із досьє
«Голосу України»Олександр Володимирович Сосінович, віце-президент Полтавської торговельно-промислової палати. Закінчив Харківський політехнічний інститут. Фах
— інженер-механік. Працював слюсарем, заступником начальника цеху на вагонобудівному заводі. Очолював приватне підприємство з будівництва автомобільних шляхів. З 1997 року — заступник директора, директор Кременчуцького відділення Полтавської торговельно-промислової палати. За вдачею лідер. Вміє працювати на перспективу. Володіє розвиненою інтуїцією. Відкритий, товариський, з почуттям гумору. Користується повагою і авторитетом серед колег та партнерів. Має багато друзів. Нагороджений найвищою відзнакою Торговельно-промислової палати України «Золотим Меркурієм». Захоплення — подорожі, мистецтво дизайну, рибалка. Одружений. Має двох синів.—
Олександре Володимировичу, наступного року виповниться десять років відтоді, як ви стали за «штурвал» Кременчуцького відділення Полтавської торговельно-промислової палати. Що змінилося за цей період?—
Десять років тому у відділенні працювало 27 осіб. Вони надавали кілька видів послуг на річну суму близько 400 тисяч гривень. З часом колектив збільшився до 50 фахівців і значно розширив спектр своєї діяльності. Зокрема, у зовнішньо-економічній та виставковій сферах, у сегменті експертиз та сертифікацій, оцінці рухомого та нерухомого майна, землі, судекспертизи. Тепер річний обсяг послуг відділення становить понад 2,5 мільйона гривень. Досвід, висока кваліфікація та професіоналізм колег дозволяють вирішувати надскладні завдання. З «юнг» вони стали справжніми капітанами у бурхливому морі вітчизняної економіки.—
Справді, зростання показників у декілька разів — більш ніж вагомий результат. Однак досягти його самотужки, певно, було б неможливим.—
Безперечно. У всіх своїх починаннях ми відчуваємо надійне плече президента Полтавської торговельно-промислової палати Володимира Олексійовича Чорнокондратенка, а також старійшин-засновників Кременчуцького відділення, які розпочали його роботу у 1977 році. Крім того, ми активно співпрацюємо з органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями. Підписано угоди про взаємодію з міськвиконкомом Кременчуцької міськради, з Фондом підтримки підприємництва міста Комсомольська, Асоціацією керівників підприємств служби побуту Кременчука та з іншими. Чільне місце у контактах відділення посідають провідні підприємства південного регіону Полтавщини: ВАТ «Укртатнафта», ВАТ «Кременчуцький колісний завод», Холдингова компанія «АвтоКрАЗ», ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод, ЗАТ «Граніти України». До речі, на виїзному засіданні Міжнародного трейд-клубу, яке відбулося цього року у нашому місті, ці потужні виробництва викликали діловий інтерес у представників бізнесу західно-європейських та східно-азійських держав.—
Очевидно, під час проведення засідання представників Міжнародного трейд-клубу ознайомили з інвестиційними програмами.—
У першу чергу. Зокрема, з наймасштабнішим проектом — будівництвом у Кременчуці мостового переходу через Дніпро. Це надзвичайно перспективна споруда. Вона розв’яже проблеми транспортування через головну водну артерію України не лише нашого промислового міста, а й всього Центрального Придніпров’я. Орієнтовний термін будівництва — п’ять років. Зараз проводиться робота з залучення фінансових ресурсів як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. Повернення коштів розпочнеться відразу після введення у дію транспортного мосту-терміналу — проїзд ним планується зробити платним.—
Цей проект зацікавив потенційних інвесторів?—
Сподіваюся, що так. Загалом на засіданні презентували три інвестиційних проекти. Крім вже згаданого, було привернуто увагу до спорудження нового житлового мікрорайону. Виросте він у центральній, досі незабудованій, частині міста на 120-ти гектарах мальовничої, екологічно чистої території з водоймищем. Третій проект — будівництво зернового термінала на території річкового порту. Більш детальна інформація про ці та інші пропозиції знаходиться на веб-сторінці нашого відділення.—
А чи не лякає майбутніх ділових партнерів нестабільність українського законодавства?—
Це головний біль як нашого бізнес-середовища, так і потенційних закордонних партнерів. Члени Трейд-клубу з Німеччини, Великобританії, Австрії, Швейцарії, Хорватії та з інших країн, котрі брали участь у кременчуцькому виїзному засіданні, прямо нам говорили про причини млявого закордонного інвестування нашої економіки. І вирішення цих проблем знаходиться насамперед у площині політичній, а потім законодавчій. Іноземному бізнесменові важко розібратися у наших законодавчих актах, які ледь не щомісяця змінюються відповідно до інтересів промислово-фінансових груп, представники яких знаходяться у владі.—
Як кажуть, у темному озері легше ловити «рибу».—
Усі знають про це ганебне явище. Чим рішучіше викоренимо його, тим скоріш позбавимося у зарубіжних колах слави непередбачуваного партнера. Показником стабільності роботи підприємства завжди є портфель замовлень на продукцію, рівень заробітної плати працівників, стан соціальної сфери тощо. І все це не повинно залежати від політичних перипетій у державі.—
А чим може у такій ситуації допомогти своїм членам Торговельно-промислова палата?—
Важелі нашого впливу, на жаль, невеликі. Тільки через виставкову діяльність, ресурси ділової інформації ми можемо пропагувати набутки вітчизняного товаровиробника. І, попри все, продовжувати шукати ефективних інвесторів та надійних партнерів. Завдяки і нашим зусиллям підприємства ведуть переговори зі шведськими бізнесовими колами, котрі зацікавилися трикотажним виробництвом у нашому регіоні. З індійськими — про співробітництво з Холдинговою компанією «АвтоКрАЗ» у галузі автомобілебудування та про співпрацю з Кременчуцьким льотним коледжем Національного авіаційного університету. Започатковано також прямі контакти підприємств з представниками торгово-економічних відділів посольств і міжнародних організацій, акредитованих в Україні. Одночасно, як я вже наголошував, тривають пошуки партнерів для інвестиційно привабливих проектів.—
Це, так би мовити, заділ на перспективу. А як він пов’язується з щоденною діяльністю відділення?—
В одному напруженому алгоритмі. Щойно, наприклад, завершили виставку з енергетики та енергозбереження, а вже почали підготовку до проведення виставки за цією само тематикою у жовтні наступного року. Така послідовність викликана чималим інтересом, котрий проявили відвідувачі нашого широкомасштабного заходу. Тому, користуючись нагодою, запрошую підприємців і всіх, хто цікавиться енергозбереженням, до Кременчука, на майбутню виставку. У наступному році плануємо також брати активну участь у проведенні заходів, запланованих Торговельно-промисловою палатою України та регіональними палатами. Щодо поточної роботи відділення — то вона «кипить і нуртує». Щодня виконуємо заявки на послуги з експертизи кількості, якості товарів, сировини та обладнання, визначаємо порядок користування земельними ділянками, оцінюємо майно, надаємо послуги з митного оформлення вантажів. Як регіональне представництво Асоціації Товарної Нумерації «ЕАН-Україна» — GS1 Ukraіne, впроваджуємо штрихове кодування товарів, займаємося перекладом комерційної, технічної документації. І ще одна важлива і актуальна справа — вивчаємо показники підприємств-претендентів на їх внесення до Недержавного реєстру надійних партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами.—
Крім цього, ви ведете ще й власне будівництво?—
Так. За підтримки Торговельно-промислової палати України, Полтавської ТПП почали зведення нового приміщення для відділення. Наприкінці 2008 року плануємо справити новосілля. Це дасть змогу значно поліпшити умови праці, ще ширше розгорнути виставкову діяльність, а, отже, примножити наші здобутки.Розмову вела Зореслава ЗОРИК.
На знімку: директор Кременчуцького відділення Полтавської торговельно-промислової палати Олександр Сосінович.
Фото автора.
