Останнім часом широкого резонансу в суспільстві набула проблема розповсюдження шляхом безрецептурного відпуску медичного препарату трамадолу і через аптеки, і через невстановлені для торгівлі медпрепаратами місця, тобто ринки, приватні приміщення тощо.

Критичні публікації та виступи у ЗМІ, на телебаченні звинувачують правоохоронні та контролюючі органи, Міністерство охорони здоровя України в небажанні навести лад у реалізації медпрепарату.

Про загрозу безконтрольного споживання трамадолу молодими людьми і можливі шляхи її подолання сьогодні говоримо з автором проекту закону про внесення змін до статті 321 Кримінального кодексу України стосовно встановлення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих лікарських засобів (реєстр. № 2408 від 23.10.2006 р.), народним депутатом України, членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимиром Малишевим (на знімку).

Володимире Степановичу, що спонукало вас, як народного депутата України, подати вказаний законопроект.

Донеччина це регіон важкої праці, де люди лише завдяки власній наполегливості, витривалості й терпінню заробляють собі на життя.

Досить часто через тяжкі та незахищені умови праці регіон втрачає велику кількість працездатного населення основи генофонду нації: гинуть годувальники, родини втрачають батьків, чоловіків, братів, синів. Молоде покоління це наша єдина надія і сподівання.

Іншою загрозою для демографічного розвитку регіону є трамадол. Цей синтетичний опіоїд, що його мають застосовувати винятково в хірургії та терапії як знеболюючий засіб (особливо в онкохворих), нині заміняє традиційні наркотики і, як злоякісна пухлина, дедалі більше розповсюджується серед молоді дискотеки, відвідування компютерних клубів, тусовки чи навіть дружні вечірки не проходять без трамадолової дози.

І тому в мене, як народного депутата України і вихідця з Донеччини, викликають велике занепокоєння черги молодих людей, що вдень і вночі стоять в аптеках за трамадолом.

Нещодавно головний лікар Донецького обласного наркологічного диспансеру І. Циба оприлюднив дані про 20 тисяч осіб, залежних від трамадолу. А фахівці відзначають, що попри відсутність реальної статистики, їх кількість зростає в геометричній прогресії. На вашу думку, що є причиною настільки стрімкого розширення кола трамадолозалежної молоді останнім часом, адже ця проблема існує вже більш як 10 років?

Перш за все доступність і, звичайно, ціна. Доведено, що трамадол діє як героїн, не дарма його називають молодшим братом цього важкого наркотику. Прийом трамадолу спричиняє в людини нудоту, головокружіння, пітливість, блювання, тремтіння кінцівок, а інколи судороги. Він призводить до моментальної лікарської залежності, розпаду особистості. Передозування може призвести до летального результату.

Трамадол особливо небезпечний для підлітків віком 14—16 років. Його доступність в аптеках, на ринках, в інших місцях торгівлі стимулює нездоровий інтерес. До того ж ціна 1 капсули трамадолу в легальному обігу становить приблизно 2 гривні, у разі продажу без рецепта — 5 гривень: порівняйте з ціною за 1 г героїну (100 доларів США).

Особі, залежній від трамадолу, необхідно від 5 до 10 капсул препарату на добу. При цьому його оптова ціна в фармацевтичних фірмах становить близько 50 копійок за капсулу. Отже, ви легко можете порахувати «навар» з кожної особи, якій аптечні заклади без рецепта відпустили трамадол.

Видається, що це досить «вигідний бізнес»?

За офіційними даними, фармацевтичні підприємства України за рік виготовляють 76 мільйонів лікарських доз засобу трамадол, але потреба не перевищує і 4 мільйонів доз для онкохворих. Квота або державне замовлення на виготовлення цього лікарського засобу відсутня.

Кількість знеболюючого засобу трамадол, що її щоденно продають місцеві аптеки, в багато разів перевищує потреби онкохворих, яким ці ліки прописують лікарі. В деяких аптеках і кіосках, порушуючи накази Міністерства охорони здоровя, цей сильнодіючий засіб відпускають без рецепта.

Поки що за незаконне зберігання та збут отруйної речовини можна порушувати кримінальну справу, а за без рецептурний відпуск отруйного лікарського засобу порушнику загрожує штраф у розмірі від 170 до 1700 гривень. Той, хто незаконно збуває трамадол, готовий платити такий штраф хоч на 5 років уперед, адже реалізатор отримує 1000 гривень прибутку за день, а власник аптеки має в десятки разів більше.

Іншої відповідальності за незаконну торгівлю трамадолом не передбачено. До таких аптек звертаються наркомани. В середньому за добу її відвідує 400—500 трамадолозалежних.

За оперативними даними МВС, за добу без рецепта трамадол реалізується 2—3 тисячам покупців, зі щоденним прибутком 5—7 тисяч доларів США.

А чому не діють правоохоронні органи? Чи не в їхній площині лежить ця проблема?

Проникнути на законних підставах до такого приміщення, що є приватною власністю і охороняється Конституцією, з метою документування злочинної діяльності та припинення фактів безрецептурного відпуску, порушення порядку зберігання і обліку неможливо, оскільки даний вид порушень не є злочином і не тягне за собою порушення кримінальної справи. Отже, співробітники міліції позбавлені права проводити всередині приміщення слідчі дії.

Підрозділами УБНОН УМВС України в Донецькій області протягом 2002—2005 років було вжито низку заходів, направлених на виявлення і припинення фактів порушення встановленого порядку обігу медпрепаратів, що використовуються особами, схильними до немедичного вживання наркотичних засобів.

У результаті проведених у 2002—2005 роках заходів виявлено 43 факти порушення порядку збереження, обліку і відпуску таких лікарських засобів. За даними фактами порушено 38 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 321 КК України.

Однак подальша судова перспектива таких кримінальних справ не визначена, оскільки існує проблема невідповідності встановленого МОЗ статусу трамадолу і статусу засобів, за порушення обігу яких наступає передбачена ст. 321 КК України кримінальна відповідальність.

Володимире Степановичу, ви тривалий час перебували на посаді начальника УМВС України в Донецькій області і займалися цією проблемою. Наведіть, будь-ласка, хоча б один приклад, що вас вразив як фахівця найбільше.

Протягом трьох років я вживав заходів, направлених на попередження зловживань щодо продажу цього препарату, проводячи велику розяснювальну і профілактичну роботу, притягуючи винних до відповідальності. Звертався до Міністерства охорони здоровя, МВС, облдержадміністрації як з проханням ініціювати зміни стосовно статусу трамадолу, так і щодо внесення змін до ст. 321 ККУ.

А стосовно прикладу, то ось вам найсвіжіший. Нещодавно один із судів Донецька виніс рішення, що зобовязує місцевих правоохоронців повернути приватному підприємцю близько 146 тисяч капсул трамадолу. У громадянина власника двох аптек в центрі міста цей засіб вилучали двічі: спочатку в одній аптеці, де ним торгували без рецепта, а потім, під час обшуку, в іншій аптеці, в офісі та автомобілі господаря. Якби міліціонери повернули транквілізатор власникові, він знову надійшов би у продаж для наркоманів. Нині апеляційний суд скасував рішення районного суду про незаконне порушення кримінальної справи і повернення трамадолу.

Останнім часом дедалі частіше лунають звинувачення на адресу Міністерства охорони здоровя України фактично в санкціонуванні безвідповідальної торгівлі високоліквідним наркотиком через аптеки. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням?

Ще в 1995 році Міністерством охорони здоровя України трамадол було внесено до списку отруйних речовин, реалізація яких без рецепта тягнула за собою кримінальну відповідальність. Однак уже через два роки тим самим відомством трамадол було перенесено до списку речовин, що містять отруту, а в 2003 році він набув статусу отруйного лікарського засобу, реалізація якого в умовах вулиці карається лише в адміністративному порядку. Хіба може адміністративний штраф протистояти надприбуткам, які отримують від продажу препарату реалізатори, постачальники чи ті, хто стоять за ними. Міліція Донеччини буквально «закидувала» листами МОЗ України, домагаючись зміни статусу трамадолу внесення його до переліку наркотичних засобів або отруйних і сильнодіючих речовин.

У 2004 році Міністерство охорони здоровя України видало наказ, що закріпив предметно-кількісний облік трамадолу, який продається в аптеках. Це нововведення, безумовно, посилює заходи контролю в аптеках, що здійснюють законну діяльність, але жодним чином не впливає на ситуацію, що склалася на нелегальному ринку трамадолу і не дає можливості кримінального переслідування осіб, що займаються злочинним промислом.

Таким чином, прийняті Міністерством охорони здоровя України протягом 2003—2006 років накази, які посилюють контроль за відпуском трамадолу строго за рецептом і запроваджують стосовно нього предметно-кількісний облік, у цьому разі не є ефективними.

Яким є ваше бачення виходу з кризи? Чи відображає поданий вами законопроект позицію суспільства з питання трамадолу?

Складне запитання. З одного боку, ціна, доступність і відсутність відповідальності за зберігання роблять трамадол престижним високоліквідним наркотиком. Незважаючи на те, що він викликає залежність, стан ейфорії, зміну психічного стану, наркотиком в нашій державі трамадол не визнано. Невідповідність між офіційним тлумаченням статусу засобу трамадол як «отруйного лікарського засобу» і закладеного в Кримінальний кодекс України поняття «отруйний засіб» не дає можливості однозначно кваліфікувати правопорушення. Я вважав за необхідне внести зміни чи доповнення до Кримінального кодексу України, а саме диспозицію частин 1 та 2 ст. 321 доповнити змістом: «а також отруйних і сильнодіючих лікарських засобів».

З другого все не так просто. 14 грудня ми в комітеті провели «круглий стіл», присвячений вирішенню вказаної проблеми. До участі в роботі «круглого столу» було запрошено відомих фахівців-наркологів, співробітників правоохоронних органів, МОЗу, Комітету з контролю за наркотиками, а також представників громадських організацій.

Під час дискусії ми вирішили змінити стратегію боротьби з цим явищем врегулювати питання контролю за виробництвом та обігом трамадолу шляхом внесення необхідних змін та доповнень до відомчих і міжвідомчих нормативно-правових актів, які регулюють обіг отруйних (у т. ч. лікарських) засобів. Зокрема, віднести трамадол до категорії «отруйних речовин, які є лікарськими засобами».

Така спроба вже була зроблена Міністерством охорони здоровя України шляхом видання наказу № 344 від 29.11.2005 р., що вносив зміни до наказу № 344 від 07.07.2004 р. Однак Міністерство юстиції України відмовило у його державній реєстрації, посилаючись на те, що Міністерство охорони здоровя України перевищило свої повноваження, «вторгнувшись» у сферу компетенції Міністерства екології та природних ресурсів стосовно контролю за обігом отруйних речовин.

Учасники одноголосно погодились взяти участь у розробці, а народні депутати України посприяти виданню аналогічного спільного міжвідомчого наказу, що дало б змогу остаточно вирішити вказану проблему і задовольнило б вимоги Мінюсту.

Безумовно, всі висловлені позиції і рекомендації учасників «круглого столу» будуть враховані. Досягнуто домовленості про те, що це не остання наша зустріч. Ми узгоджуватимемо кожний крок для прийняття сталих, обґрунтованих і виважених рішень.

І наостанок ще раз хочу закцентувати увагу на тому, що спонукало мене порушити питання незаконної реалізації трамадолу турбота про майбутнє нашої держави. Переконаний, ця проблема стосується особисто кожного. Якщо ми не діятимемо, то жоден із нас не застрахований від того, що завтра, за тиждень, через місяць, квартал, рік наші з вами діти і онуки поповнять ряди трамадолозалежних. За такого розвитку подій лише за 30—40 років Україна може перетворитись на безлюдну пустелю.

Закликаю кожного свідомого громадянина нашої держави, позбувшись споконвічного «моя хата скраю...», не залишатися байдужим, а залучитися до боротьби, щоб «не вмерла України ні слава, ні воля...»