Наступного понеділка ми прокинемося у новому році. Половина з нас мучитиметься від похмілля. Іншу половину, насамперед «кращу», дратуватиме питання: де взяти грошей, щоб нагодувати сім’ю та заплатити по рахунках. За таких обставин не виключена революційна ситуація на соціальному ґрунті.

— Уявіть собі: у вас болить голова після численних свят, у гаманці — порожньо, а тут вам ще й квартирні квитанції за новими тарифами приносять! — таку картину соціально-економічного абстинентного синдрому змалювало Агентство моделювання ситуацій. Як на мене, дуже нагадує правду. І нам тоді буде, відверто кажучи, по фіг, у чому звинувачує Януковича Тимошенко, що обіцяє Ющенко і куди всіх посилає Азаров. Бо ці політичні розборки аж ніяк нашій хаті добробуту не додадуть... До речі, експерти агентства запевняють: наступного року суспільство, за умов більш-менш стабільної ситуації у країні, перевагу віддасть нарощуванню власного благополуччя, а не участі в політичних акціях.

Тобто ми житимемо так, як і жили останнім часом: кожен сам по собі. На державу сподіватися не варто. Уряд уже давно посилає народові «меседжі» про це. Але піти на відверту розмову із суспільством боїться. Боїться публічного покаяння про те, що час їхнього популізму минув і соціальна шара вже прокотила. І котили її політики, коли це було вигідно. І гроші знаходили. Віктор Федорович урівняв усі соцвиплати до 332 гривень (на той час велика сума). Згодом Юлія Володимирівна підвищила зарплати та пенсії чиновникам у десятки разів. Дехто зі спостерігачів переконує: це не дуже впливає на бюджет. Проте деморалізує соціум.

— Отже, кльово було вчора! — кажуть у тому само Агентстві моделювання ситуацій. А у рік свині пенсіонерам на кіло цієї свинини не вистачить 26 гривень, які вперто не хоче класти у свою свиню-копилку пан Азаров... Хоча й обіцяє соціальний захист співгромадянам похилого віку. Проте незрозуміло як, звідки і скільки.

Отримувати більше ми теж не будемо. Хіба що у конвертах, якщо роботодавець захоче. Платити по-білому та наповнювати різні соціальні фонди для нього сенсу немає. А на патріотичні заклики уряду ділові люди не ведуться — їх уже стільки «кидали».

З роботою в Україні теж проблем не буде, запевняють у Державній службі зайнятості. Вона пропонує понад два мільйони вакансій. Проблема у нас із заробітною платою, каже її директор Володимир Галицький. Лише у 5% запропонованих робочих місць оплата праці вище тисячі гривень. Тому ніякі патріотичні гасла і навіть родинні зв’язки не зупинять трудову міграцію наступного року.

Не ставатимемо песимістами, які стверджують — гірше вже не буде! Можливо, буде. А поки що давайте радіти маленьким перемогам. Наступного року таки виплачуватимуться 8,5 тисяч гривень при народженні дитини, незалежно від того, з багатої вона родини чи з бідної. Будуть надавати житлові субсидії і тим, у кого є борги перед ЖКГ та навіть авто у власності. Працюючих пенсіонерів не позбавлять пенсій, а інваліди зможуть отримувати статус безробітних та відповідну допомогу.

А у разі якщо соціальне похмілля буде-таки тотальним, стійким та виснажливим, вийдемо на Майдан. Цього разу вже за себе. Досвід є.