1. Газова епопея і відставка, що настала за нею, уряду Юрія Єханурова. Крім газових проблем і конфлікту навколо маяків у Криму, ми були свідками загострення, пов’язаного із забороною на ввезення на територію Росії української м’ясної і молочної продукції. Саме по собі «газове протистояння» Києва і Москви не було конфліктом інтересів лише двох держав.

2. Парламентські вибори в Україні. У них брали участь 45 партій і блоків. 3-відсотковий бар’єр здолали п’ять: Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, «Наша Україна», Соціалістична і Комуністична партії. Виняткова важливість минулої виборчої кампанії визначалася, насамперед, тим, що із її завершенням остаточно набув чинності прийнятий восени 2004 року закон про політичну реформу, відповідно до якого Україна з президентсько-парламентської стала парламентско-президентською республікою. Найважливіші повноваження у справі керування державою перейшли від президента до прем’єр-міністра, затверджуваного новим складом парламенту. В цьому полягала інтрига виборів і подальші події, що настали за ними.

3. Київ спростовує інформацію про в’язниці ЦРУ на території України. Російське телебачення оприлюднило інформацію про таємні в’язниці ЦРУ під Житомиром і на на таємному об’єкті «Макаров-1». На об’єкти допустили журналістів, які слідів іракських в’язнів там не знайшли.

4. Зміна міського голови Києва. Після майже 10-річного правління Олександра Омельченка киянам захотілося змін. Своїм першим розпорядженням Леонід Черновецький звільнив співробітників Київської міської державної адміністрації. Його наступні кроки були не менш радикальні.

5. Створення помаранчевої коаліції. Її могли створити вже наступного дня після виборів. Однак спочатку «Нашій Україні» не хотілося, щоб прем’єром стала Юлія Тимошенко, а потім поскупилися з кріслом глави парламенту для Олександра Мороза. 22 червня помаранчеві союзники підписали угоду про формування правлячої коаліції у Верховній Раді, але протиріччя всередині пропрезидентської партії зробили коаліцію нежиттєздатною.

6. Антинатовські пікети в Криму.

7. Обрання Головою Верховної Ради України Олександра Мороза. «Саме та людина, що зможе об’єднати Україну», — сказав про Мороза лідер Партії регіонів Віктор Янукович.

8. Створення антикризової коаліції. Через кілька годин після розпаду помаранчевих Партія регіонів підписала угоду із Соціалістичною і Комуністичною партіями про створення нової — «антикризової» — коаліції.

9. Загальнонаціональний «круглий стіл» Президента Віктора Ющенка, підписання Універсалу національної єдності. Віктор Янукович очолив коаліційний уряд України. Трансляція всіх цих подій потіснила перші місця в рейтингах найпопулярніших телевізійних серіалів.

10. Мітинги в столиці та в областях проти підвищення тарифів на комунальні послуги.

11. Перехід в опозицію «Нашої України» і відставка помаранчевих міністрів.

12. Протистояння секретаріату Президента і Кабінету Міністрів. Деякі політологи перед Новим роком поспішили оголосити, що з підписанням бюджету холодна війна між двома Вікторами завершилася.