Наступного року уряд обіцяє високі темпи економічного зростання, а неекономічні експерти в цьому не впевнені.

Під час формування держбюджету-2007 Кабмін виходив із прогнозованого рівня зростання ВВП у 6,5 відсотка за більш ніж оптимістичного показника інфляції — 7,5 відсотка. За словами експерта центру «Кейс-Україна» Віталія Ваврищука, втримати цю планку навряд чи вдасться. «Ми прогнозуємо інфляцію на рівні 10—11 відсотків. Зокрема, з огляду на такі інфляційні ризики, як подорожчання комунальних послуг та енергоносіїв», — зазначає експерт.

Заяви про те, що Україна переходить до етапу «стійкого економічного зростання», випереджають події. «Зарано говорити про те, що основні проблеми економіки подолано, — каже пан Ваврищук. — Тож протягом 2007-го ВВП зростатиме дещо меншими темпами порівняно з роком нинішнім — десь на рівні п’яти відсотків. Зокрема, через уповільнення темпів зростання приватного споживання».

В новому році трохи кращою буде ситуація на зовнішніх ринках, що може частково компенсувати втрати цього року (десятивідсоткове скорочення експорту). 2007-го, за прогнозами «Кейс-Україна», реальні обсяги експорту залишаться на тому самому рівні або дещо збільшаться. Однак значно вищими темпами зростатимуть обсяги імпорту, що забезпечить від’ємне торговельне сальдо, яке, в свою чергу, гальмуватиме зростання ВВП.

Найкращі показники нового року обіцяє продемонструвати сектор ринкових послуг.

І металургія, і хімічна промисловість наступного року будуть змушені працювати на інвестиції задля зменшення енергоємності виробництва, щоб зберегти свою конкурентоспроможність на тлі підвищення цін на енергоресурси.

Економісти Міжнародного центру перспективних досліджень прогнозують наступного року зростання ВВП на рівні 5,5 відсотка за 9-відсоткового рівня інфляції. «Основним рушієм зростання ВВП, як і цього року, буде приватне споживання, але водночас збільшиться його інвестиційна складова», — зазначає експерт центру Олександр Жолудь. Але обіцяних інновацій наступного року чекати не варто. «В бюджеті дещо більші суми заплановано не на соціальні програми, а на капітальні вкладення, проте різниця не настільки істотна, щоб реально вплинути на економіку. Це ніби перекладання грошей з однієї кишені в іншу: наприклад, інвестиції в житлово-комунальне господарства ідуть не на реформу ЖКГ, що могло б сприйматися як інновації, а на банальне латання дірок».

За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, владі досі не вдалося сформувати чіткої стратегії розвитку суспільства та розробити ефективних механізмів стійкого економічного зростання. Натомість і після Нового року основні центри ухвалення рішень (Президент—Кабмін—Верховна Рада) продовжать вибудовувати «під себе» загальнонаціональну інституційну мережу, демонструючи неготовність до узгоджених дій. Тим часом економічна політика країни буде фактично підпорядкована фіскальним потребам, а економічний блок уряду лише обслуговуватиме завдання Міністерства фінансів, передовсім — з поточного виконання бюджету.