Чи любите ви хурму? Якщо так, то приїжджайте до Нової Каховки. Тут у селищі Плодове розташований єдиний в області науково-дослідний розсадник «Новокаховське», де вирощують екзотичний фрукт. А зібраний врожай роздають тим, хто працює в господарстві. Умова: з кожного плоду слід здати три кісточки. «Так їх же тут немає!» — часом губляться робітники. Ото таку вивели, без кісточок. Загалом до Реєстру України новокаховські садівники внесли вже чотири сорти хурми.

У Новій Каховці кажуть: «Розсадник тримається на Дерев’янку!». І справді, усе своє свідоме життя він пов’язав з деревами та кущами, іншою рослинністю. Його кабінет — то суцільна скарбниця: де, що, як росте. Василь Миколайович Дерев’янко хоч вночі розбуди й запитай, так і «сипле» назвами сортів, їх різновидів, звідки походять, як доглядати, чим обприскувати, як садити, поливати. А вже що стосується хурми, тут він справжній дока! І звідки ота затятість та любов до екзотики? А от почув, каже, про садівника-любителя у Криму, поїхав, познайомився, привіз насіння й живці. Давненько то було, ніхто всерйоз не вірив у затію. Проте навіть найбільші скептики переконалися, а особливим аргументом стала минула зима з її незвичними для Таврії морозами. Екзоти вистояли. Відтак щоосені в саду господарства наче в казці — доглянуті дерева з гарним темно-зеленим листям густо вкриваються великими жовтогарячими плодами. Дрібноплідна у природних умовах хурма віргінська дає в Дерев’янка до 70 грамів у вазі. А на гібридах —до 120 грамів. П’ять років чекали такого плоду.

Загалом колекція хурми в «Новокаховському» налічує 50 сортів. Утім, виведений новий вважається таким лише після того, як його занесено до спеціального реєстру. Потрапити до нього — справа почесна, проте й дуже непроста. Окремі наукові розсадники мають часом не більше одного сорту, отож чотири дерев’янківські — то вагомий здобуток.

Новокаховські селекціонери знають чи не кожне екзотичне дерево, що росте в Україні.

— Їздимо скрізь, вивчаємо, в яких умовах росте хурма, були навіть у Вилковому, на Одещині, де рослину посадив колись сам король Румунії, — розповідає Василь Миколайович. — Утім, великих промислових плантацій хурми немає ніде у світі. Для південних областей України придатні для вирощування сорти «Говерла», «Роман-кош», а для інших регіонів добре підходять зимостійкі «Бордова» й, особливо, «Росіянка». Вони стійкі і до шкідників, а це вкрай важливо, бо хімічна обробка дорога й «тягне» основну частку в собівартості продукції.

Директор переконаний: хурму можуть вирощувати господарства та фермери, адже це цінний лікувальний продукт із вмістом калію, йоду та заліза, а також у хурмі відсутня кислота, що робить її дієтичним фруктом для тих, хто має захворювання шлунка.

До слова, господарство «Новокаховське» є філією Нікітського ботанічного саду. Водночас це самостійна госпрозрахункова структура, котра всі кошти «на науку» заробляє власними силами.

— Плекаємо надії й на ще один екзот — азімину трилопатну, — каже Василь Дерев’янко, показуючи великі майже циліндричної форми плоди, схожі одночасно і на грушу, і на яблуко, і на банан. — Десять років, як завезли до себе перші саджанці. Минулої зими втратили багато, але окремі дерева добре перезимували. Тож невдовзі матимемо на українських присадибних ділянках і цей тропічний поживний плід...

Херсон—Нова Каховка.