Ліберальне земельне законодавство дає можливість сільгосппідприємствам Вінниччини роками не сплачувати плату за землю, орендовану у територіальних громад. Але причина цього явища не лише в «не таких, як треба» статтях законів.

Майже 117 тисяч гривень заборгувало ПСП «Авангард», що в Оратівському районі, місцевій сільраді за оренду земель запасу і резерву. Ні секретаріат Президента України, ні районна та обласна прокуратури, ні обласний депутат, ні управління земельних ресурсів, не кажучи вже про сільраду, не можуть змусити підприємство розрахуватися з бюджетом. ПСП «Авангард» знаходиться в селі Осичне згаданого Оратівського району. У більшості населених пунктів під землі запасу і резерву виділялися не кращі ділянки. В Осичному — навпаки: грунти родючі, у гарному місці, каже начальник Державної інспекції з контролю за використанням землі у Вінницькій області Валентин Поліщук. Цю землю обробляє місцеве ПСП «Авангард», відповідно має з неї зиск, але вже упродовж трьох років не сплачує орендної плати. Сума, як для Осичного, набігла чимала — майже 117 тисяч гривень. В. Поліщук в особистій розмові з керівником зазначеного сільгосппідприємства намагався з’ясувати причину несплати. Вона виявилася «вагомою»: «Ніхто чітко не встановлював межі земель запасу і резерву, — так, за словами Поліщука, відповів керівник «Авангарду», — тому така ситуація».

В. Поліщук називає це звичайною відмовкою. Бо в кожній сільраді, за його словами, є документ з формування територій, виготовлений Інститутом землеустрою. На ньому чітко зазначено, де чия земля. Копію цього документа пан Поліщук надав керівнику господарства. Але той залишається на своєму.

Схоже, він так вільно почувається тому, що... добре знає земельне законодавство. Держземінспекція класифікувала ситуацію в Осичному як самовільне захоплення землі. На господарство накладено штраф у сумі... 255 гривень. Це максимальний розмір стягнення у такій ситуації, пояснив В. Поліщук. Така сама сума може бути стягнута прокуратурою — за несплату коштів за оренду землі. Якщо тільки в прокуратури дійдуть руки. Тепер Держземінспекція подала відповідні документи до обласної прокуратури.

У різні дзвони бив також сільський голова, намагаючись отримати орендні гроші. Звертався до депутата облради, в районне управління земельних ресурсів, навіть написав листа до секретаріату Президента України. Однак безрезультатно.

Крім сільради, право контролю за використанням землі надано районним держадміністраціям. Утім, оратівський приклад свідчить про те, що у керівників місцевої РДА упродовж трьох років не дійшли руки, щоб з’ясувати, чому керівник не сплачує кошти в бюджет.

На жаль, такі факти в області непоодинокі. У кожному районі маємо випадки, коли керівники сільгосппідприємств нехтують вимогами земельного законодавства і не діляться з бюджетом прибутками від землі-годувальниці, каже В. Поліщук.

Надіслано листа у прокуратуру з проханням надати позов до суду на СТОВ «Кропивнянське» Гайсинського району. Це підприємство також у боргах перед бюджетом — не платить за користування землею, що належить до невитребуваних паїв. «Ми виправимося і сплатимо всю необхідну суму», — таку обіцянку дав Держземінспекції ще один керівник одного з господарств із Козятинського району стосовно заборгованості за оренду землі...

Якщо через півроку після смерті власника землі на неї не виявилося спадкоємця, така земля переходить у власність держави. Тоді угоди на користування нею сільгосппідприємство укладає з райдержадміністрацією. Проте на переважну більшість ділянок, які називають невитребуваними паями, ніхто не збирається оформляти такі документи. Втрати бюджету від цього очевидні. Тим часом на нарадах і в районах, і в області час від часу ламають голови над тим, де взяти кошти для наповнення казни. Хто б це підказав чиновникам, куди закотилася їхня бюджетна копійка?..

Вінницька область.

Коментар помічника прокурора Вінницької області за дотриманням природоохоронного законодавства Андрія ШПОРТУНА:

— Прикро, але кількість порушень земельного законодавства в області не зменшується. З початку року за реагуванням прокуратури до різних видів відповідальності притягнуто понад 400 посадових осіб системи АПК, внесено 153 приписи та подання, 43 протести. Це дало можливість відшкодувати 3,5 мільйона гривень за користування земельними паями. Однак борги залишилися ще у 331 господарстві. Їх сума надзвичайно велика. Упродовж останніх п’яти років назбиралося майже 60 мільйонів гривень(!).

Відповідальність за такий стан справ лежить не лише на керівниках сільгосппідприємств. Її мали б розділити й голови сільських територіальних громад. За кожним фактом порушення земельного законодавства вони зобов’язані бити на сполох, інформувати правоохоронні органи, вживати всіх заходів, передбачених чинним законодавством. Це також сприяло б зменшенню заборгованості. Насправді деякі сільради навіть угод не уклали з господарствами на оренду землі. Керівники сільгосппідприємств під різними приводами намагаються уникнути такої процедури, а сільські голови йдуть у них на поводу. При цьому нарікають на дефіцит бюджету сільради. Але ж у кожному селі прокурора не поставиш. На мою думку, ситуація кардинально не зміниться доти, доки не буде прийнято більш жорстке земельне законодавство.