Колектив, де зігрівають серця

АТ «Медінвестпроект» — 60!

Цей провідний вітчизняний проектний інститут добре знають у близькому і далекому зарубіжжі. Знають, бо за шість десятиліть творчої праці за розробками його архітекторів та інженерів створено сотні найрізноманітніших закладів охорони здоров’я. Найбільше їх, звичайно, в Україні, однак чимало є і в країнах СНД та в інших куточках світу. Детальніше розповісти про творчий доробок архітекторів та інженерів уславленого колективу ми попросили генерального директора АТ «Медінвестпроект», заслуженого будівельника України, лауреата Державної премії в галузі архітектури Віталія СтацевиЧа, котрий майже чверть століття очолює цю установу.

— Віталію Гнатовичу, чим було спричинено появу в Україні цієї специфічної проектної установи у важкий повоєнний рік?

— Насамперед тим, що країна, яка ще лежала в руїнах, потребувала якомога швидшого відродження та розбудови. З метою прискорення розв’язання питань із забезпечення проектною документацією лікувально-профілактичних закладів, а також для здійснення єдиної технічної політики цього напряму в Києві організували філію Всесоюзної проектної організації «Горздравпроект».

Повоєнний час вимагав особливих темпів праці: у стислі терміни готували документацію на оновлення старих та зведення нових лікарень, для будівництва головних корпусів медінститутів, курортів, спальних корпусів санаторіїв, НДІ тощо. Нашими першими об’єктами тоді стали головні корпуси Вінницького та Київського медінститутів, корпус Чернігівської міської лікарні, будівля Інституту гігієни праці і профзахворювань у столиці, затим — корпус санаторію ім. Чкалова в Одесі, лікувальні заклади у Кіровограді, Луганську та інших містах України. Новою сторінкою в біографії філії став 1958 рік, коли її перетворили на самостійний проектний інститут «Укрдіпроздоров» і підпорядкували республіканському міністерству.

З роками обсяги проектування, як і вимоги до якості робіт, зростали. Саме завдяки творчій праці нашого колективу нині в Україні маємо всесвітньо відомі науково-дослідні та виробничі корпуси інститутів геронтології, ендокринології та обміну речовин, фармакології і токсикології, урології, клініку сердечної хірургії Київського НДІ грудної хірургії та чимало інших медичних комплексів і споруд.

— Для багатьох пам’ятними є сімдесяті роки минулого століття, так звана епоха розвиненого соціалізму. А який внесок вашого колективу у неї?

— На початку сімдесятих прийшло широке визнання зрослого рівня проектантів. Завдяки цьому в нас відкрили науковий підрозділ, а сама установа стала спеціалізованим центром з проектування лікувально-профілактичних та наукових закладів охорони здоров’я. Вочевидь, не випадково в столиці України в ті роки на базі інституту проходили всесоюзні та міжнародні семінари і симпозіуми з метою вдосконалення роботи цього напряму для всіх країн співдружності. І хоч тоді переважало типове проектування, проте в республіці з’явилося чимало сучасних оздоровниць та інших лікувальних закладів за індивідуальними розробками архітекторів та інженерів інституту. Географія будівель, зведених за проектами киян, тоді охоплювала євразійський континент: міста Шевченко, Обнінськ, Димитровград, Зарафшан, Навої, Сосновий Бор, Нижня Тура; республіки Білорусь, Молдавія, Дагестан, Грузія.

— Чим запам’яталися для колективу і вас особисто роки, коли вже відчувався подих перебудови і вас призначили керівником цього колективу?

— У вісімдесяті роки минуло століття наші архітектори почали впроваджувати об’ємно-планувальні розв’язки лікувально-профілактичних установ (ЛПУ), блочну компановку будівель, котра давала змогу почергово вводити потужності, відкриті планувальні схеми, що давало право згодом розширяти лікарняні комплекси. У так званий перебудовний час ми чи не найбільшу увагу приділяли створенню великих сучасних лікарняних та амбулаторно-поліклінічних комплексів, НДІ, пологових будинків за індивідуальними проектами. Поряд з цим здійснювали значну науково-дослідну роботу, видавали чимало друкованих праць, посібників, методичних матеріалів. Завдяки активній участі творчого колективу технологів, архітекторів, інженерів у співавторстві зі спеціалістами інститутів КиївЗНДІЕП і «Медінжсервіс» було розроблено Державні будівельні норми (ДБН) «Будівлі і споруди. Заклади охорони здоров’я».

— З приходом незалежності чимало подібних колективів не змогли пристосуватися до ринкових умов і «наказали довго жити». Як ваш зумів вижити і навіть утвердитися?

— У перші роки незалежності, коли вкрай зменшилися капіталовкладення у будівництво, у тому числі й в об’єкти охорони здоров’я, ми чимало зробили для того, щоб не тільки вижити, а й зберегти свою нішу серед проектантів. Реорганізувавшись у квітні 1995 року в АТ «Медінвестпроект», активізували роботу стосовно розширення надання послуг. Провідні спеціалісти для підвищення кваліфікації та обміну досвідом побували в Угорщині, Італії, Болгарії, Туреччині, Польщі, Бельгії, Голландії, ОАЕ, Франції, Швеції, Данії.

Переломним для проектантів був 1997-й рік, коли АТ стало асоційованим членом холдингової компанії «Київміськбуд». Це дало змогу активно взятися за розробку проектів програми розвитку житлового будівництва із залученням коштів населення. У ті й наступні роки свій творчий пошук архітектори спрямовували на здійснення проектів, які відповідали б сучасним містобудівним та архітектурним вимогам, на створення об’ємно-планувальних розв’язок, де відчувалися б насамперед присутність повноцінного естетичного середовища, внутрішній простір і комфортність — чинники, які сприяють успішному лікувальному процесу, створенню належних умов праці для медичного персоналу і перебування в лікарняному закладі хворих. У всіх проектах уже було передбачено нові методи лікування із застосуванням новітнього обладнання.

— Якісь нетипові розробки ваших колег, з котрими варто познайомити наших читачів, могли б згадати?

— Їх чимало було навіть в останні роки. І в багатьох із них відчувається подих часу. У робочому проекті хоспісу Київської міської онкологічної лікарні, наприклад, передбачено зимовий сад і каплицю. Вдало й по-сучасному здійснено об’ємно- просторові та композиційні розв’язки у проекті Київського центру серця. Згаданий об’єкт — це сучасний кардіологічний корпус з усіма допоміжними службами. Його будівля вдало вписується поряд з міською лікарнею швидкої допомоги, що дає змогу приймати як планових хворих, так і по швидкій допомозі. Тут вперше в Україні передбачено в екстрених умовах доставляти хворих вертольотом з висадкою на даху кардіологічного центру. В проектах забудови житлових масивів враховуються насамперед вимоги замовників стосовно раціональних архітектурно-планувальних та прогресивних інженерно-технічних рішень і відповідності їх містобудівним концепціям.

— Проектування будь-яких споруд нині важко уявити без участі комп’ютера. А як з цим в АТ «Медінвестпроект»?

— Упровадження засобів автоматизації проектних робіт та міжнародних стандартів якості — окрема сторінка інституту. Сьогодні в АТ діє система автоматизації виробництва, локальна обчислювальна мережа, найсучасніша техніка, ліцензійні програмні засоби для всіх спеціальностей. Задля підвищення якості проектування ми впровадили міжнародну систему менеджменту якості відповідно до вимог стандарту ІSO серії 9001. Інституту — одному з перших з-поміж проектних організацій України — вручено міжнародний сертифікат якості.

Творча праця колективу інституту не раз відзначалася преміями і грамотами Держбуду, Спілки архітекторів України, медалями та дипломами багатьох виставок і конкурсів. За найкращі об’єкти, зведені за його проектами, авторські колективи удостоєні чотирьох Державних премій України в галузі архітектури і премії Ради Міністрів СРСР. Сьогодні АТ «Медінвестпроект» — це сплав молодих і здібних проектантів та висококваліфікованих ветеранів, котрим під силу розв’язувати найскладніші завдання.