Народні депутати просять уряд забезпечити ДП НАЕК «Енергоатом» тарифом на електроенергію, достатнім для повноцінного розвитку ядерної галузі.

Якщо Україна і надалі заощаджуватиме на атомній енергетиці, весь кваліфікований персонал українських АЕС, починаючи з 2010 року, може опинитися в Росії.

Серйозну стурбованість з приводу майбутнього кадрового забезпечення вітчизняної атомної галузі висловив президент держпідприємства НАЕК «Енергоатом» Андрій Деркач на засіданні підкомітету з ядерної політики та ядерної безпеки Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, яке відбулося 20 грудня. В засіданні взяли участь представники міністерств і відомств, НКРЕ, «Енергоатома» та консалтингових компаній.

За словами президента «Енергоатома», Росія, розпочинаючи з 2010 року, має намір розгорнути масштабну програму розвитку атомної енергетики, плануючи щороку споруджувати по два атомні енергоблоки. Реалізація цієї програми потребує передусім відповідного кадрового забезпечення. Як відомо, на період підготовки кваліфікованих фахівців у ядерній галузі йде багато років, а отож імовірно, що східні сусіди робитимуть усе можливе, щоб звабити досвідчених українських спеціалістів.

«Росія почне скуповувати фахівців нашої ядерної галузі і наші «мізки» в тому разі, якщо ми не зможемо забезпечити їх відповідними соціально-економічними умовами. Тому вважаю, що питання підвищення зарплати атомникам перебуває в полі загальнодержавних інтересів», — сказав Андрій Деркач, наголосивши, що соціальна політика разом з неухильним підвищенням рівня ядерної безпеки є пріоритетною в діяльності «Енергоатома», а тому керівництво компанії послідовно відстоюватиме перед Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) необхідність збільшення фонду заробітної плати в тарифі на атомну електроенергію.

Росія — аж ніяк не єдина держава світу, яка обрала в своїй енергетичній стратегії «ядерний сценарій» розвитку. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, загальносвітова генеруюча потужність атомних енергоблоків до 2030 року може зрости вдвічі. На сьогодні атомні електростанції працюють у 30 країнах світу, але кількість держав, які планують побудувати на своїй території першу АЕС, невпинно зростає. Нещодавно про наміри будівництва атомних станцій сповістили найближчі сусіди України — Польща і Туреччина.

Зростаюча роль атомної енергетики в умовах світового «ядерного ренесансу» покладає на галузь підвищену відповідальність і в аспекті її економічної ефективності, і в плані дотримання ядерної безпеки. З другого боку, на світовому ринку стрімко зростає вартість урану та ядерного палива, збільшується обсяг соціально-економічних виплат населенню з боку експлуатуючих організацій. Підвищується і конкурентна боротьба за послуги професіоналів-атомників.

На переконання голови підкомітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки народного депутата Володимира Броннікова, атомна енергетика України відповідатиме сучасним вимогам безпеки і конкурентоспроможності лише за умови достатнього тарифу на електроенергію АЕС, який, у тому числі, є джерелом заробітної плати для атомників.

Питанням формування тарифу на атомну електроенергію і було присвячено засідання підкомітету. На думку Володимира Броннікова та інших парламентаріїв, котрі взяли участь у дискусії, зокрема, Станіслава Сташевського і Василя Волги, сьогоднішній тариф на атомну кіловат-годину в розмірі 8,88 копійки не здатен забезпечувати ні інвестиційні, ні виробничі потреби компанії.

Упродовж останніх років атомна енергетика була своєрідним донором для споживачів електроенергії, оскільки завдяки заниженій ціні на атомну кіловат-годину стримувалися роздрібні енерготарифи. Водночас вартість електроенергії у вітчизняних теплових електростанцій більш як удвічі вища, ніж в атомних, що є нонсенсом, оскільки на світових енергоринках різниця між тарифами на продукцію АЕС і ТЕС не перевищує 20 відсотків.

Як зазначили на засіданні підкомітету Володимир Бронніков та директор консалтингової компанії «ЕФЕН-Київ» Михайло Ватагін, Україна в своїй енергетичній політиці пішла «особливим шляхом» розвитку, який полягає в систематичному недофінансуванні ядерної галузі. Продовження такої практики може взагалі позбавити атомну енергетику майбутнього.

Уже сьогодні потребують нагального вирішення такі завдання, як підвищення безпеки діючих енергоблоків та продовження їх експлуатаційного ресурсу, підготовка енергоблоків до зняття з експлуатації, реалізація програми поводження з радіоактивними відходами, будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива, створення в «Енергоатомі» централізованого запасу обладнання, забезпечення привабливих соціально-економічних умов для персоналу АЕС, забезпечення соціальних виплат населенню та безліч інших програм, можливість реалізації яких у чинному тарифі на електроенергію АЕС або не забезпечено повною мірою, або зовсім не передбачено.

НКРЕ 26 грудня планує затвердити новий тариф на електроенергію НАЕК «Енергоатом» на 2007 рік. Очікують, що його розмір становитиме 9,5 копійки за кіловат-годину.

Проте, за твердженням Володимира Броннікова, новий тариф дасть змогу «Енергоатому» в наступному році хіба що покрити збитки від інфляційних процесів, бо підвищення ціни атомної електроенергії становитиме всього-на-всього 6,8 відсотка.

За висновками парламентаріїв і представників Мінпаливенерго, тариф на електроенергію НАЕК має в перспективі становити не менш як 12,5 копійки за кіловат-годину.

Члени підкомітету ядерної політики та ядерної безпеки за результатами засідання вирішили звернутися до Кабінету Міністрів, НКРЕ, Мінпаливенерго та НАЕК «Енергоатом» з пакетом ініціатив із забезпечення компанії тарифом на електроенергію, достатнім для виконання положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Як відомо, стратегія передбачає збереження долі атомної електроенергії в загальному енергобалансі країни на рівні 50 відсотків.

Парламентарії, зокрема, пропонують міністерствам і відомствам розробити та подати до Верховної Ради пакет законопроектів з оптимізації тарифу на електроенергію НАЕК з метою зменшення податкового навантаження на компанію, розглянути можливість встановлення для «Енергоатома» тарифу на рівні вище, ніж 9,5 копійки за кіловат-годину, а також затвердити на тривалу перспективу таку методику формування тарифу для НАЕК, яка давала б можливість компанії розробляти фінансові плани розвитку на багато років наперед.

«Україна повинна сконцентрувати ресурси для виведення ядерної галузі із застою та дати поштовх для її розвитку. В іншому разі наша атомна енергетика ризикує стати після газової промисловості другим інструментом тиску на країну з боку зарубіжних конкурентів», — підсумував результати засідання Володимир Бронніков.

З огляду на це можна стверджувати, що однією з найважливіших умов стабільної роботи ядерної галузі має стати гідна оплата праці її фахівців.