Асоціація продюсерів України висунула художній фільм Оксани Байрак «Аврора» (у головних ролях — Настя Зюркалова, Дмитро Харатьян і Ерік Робертс) на здобуття «Оскара». Тут би можна було лише пишатися, адже не кожного дня хтось наважується замахнутися на таку престижну нагороду. Та є кілька «але»...

Ні, проти задуму картини нічого не маю. Чорнобильська тема, мелодраматичний сюжет, гарні актори, особливо юна Настя, здавалося б, не можуть залишити байдужим. Так і сталося: багато хто виходив із зали з мокрими очима. Досить яскраві й контрастні сюжети також зробили свою справу. Цікаві й з драматургічної точки зору вкраплення. Приміром, на тлі квітуючої природи люди в маскхалатах і протигазах весь час вимірюють радіацію. Вразила картина евакуації людей із Прип’яті. Одне слово, є тло, гарна гра акторів, досить професійна операторська робота тощо.

Сюжет заздалегідь розрекламований і відомий. Поруч із Чорнобильською АЕС у місті Прип’ять є дитячий будинок. Одна з його вихованок, Аврора, мріє про родину. Вона дуже прив’язалася до одного з пожежників і часто ходить до нього в гості. А ще дівчинка мріє, що коли-небудь стане визнаною балериною, а поки що збирає знімки своїх кумирів. Та раптом усі її плани перекреслює страшна аварія.

І от — перше розчарування фільму. В момент, коли на Чорнобильській АЕС спалахує пожежа, там перебувають зовсім сторонні люди. За фільмом, чути страшенний вибух, у будівлі вилітають вікна, тим часом дівчинка якимось чином опиняється в самому пеклі — в пожежній частині атомної станції. Одразу закрадається думка: так ось чому вибухнула АЕС. Там просто не дотримувалися правил безпеки.

Другий надто вже неправдивий нюанс. Дівчинка із сірого радянського дитбудинку, яка мріє стати великою балериною, після ураження радіацією потрапляє в одну з найпрестижніших клінік Америки. До того ж її палата —зовсім поруч із палатою всесвітньо відомої зірки балету, кумира мільйонів, зокрема й головної героїні фільму. Ну, не можу повірити, що таке могло статися, навіть за надзвичайності ситуації, якою була аварія на ЧАЕС. А в сюжеті йдуть іще далі. Зірка віддає свої кошти — величезну суму — на операцію для Аврори.

Розумію, мені можуть закинути, що фільм художній, тож автори мали право на вимисел. Звичайно, він має бути, але ж не на такому недолугому й вузькому рівні. Автори в такій серйозній темі вдаються до вкрай примітивного «мила».

І найголовніше. Фільм, що його позиціонують як український продукт і збираються висувати на високу міжнародну нагороду від імені України, озвучено... мовою сусідньої держави. Це що, знову наш комплекс меншовартості? І від цього стає вже зовсім прикро.