Пригадую виступ одного з відомих академіків Національної академії наук України на
«круглому столі» з нагоди 20-річчя об’єкта «Укриття», який відбувся у Славутичі. Детальніше думки присутніх на ньому відомих учених про надійність цієї унікальної споруди «Голос України» викладав у номері за 14 грудня.Тож, кажучи про те, що
«Укриття» повністю виконує свої захисні функції, академік наголошував на необхідності посилення уваги до розв’язання чорнобильських проблем з боку уряду. Бо хоч би як зміцнили конструкції саркофагу, він, як і всі будівельні споруди, не вічний. Наголошував промовець і на необхідності поліпшення інформування громадськості про події на ЧАЕС. Адже навіть в інституті, який він очолює, де працюють люди, добре обізнані щодо подій на ЧАЕС, час від часу хтось запускає різні сенсаційні плітки про потребу закривати кватирки...Під час перебування 16 грудня новопризначеного міністра МНС Нестора Шуфрича на цій станції (треба віддати йому належне — свою першу поїздку він здійснив саме туди) йому продемонстрували, повідомляє інформаційно-представницький відділ ЧАЕС,
«передачу навантаження від покрівлі «Укриття» на змонтовані у рамках стабілізаційного заходу № 2 зовнішні металеві конструкції». Тобто потужні домкрати підняли дві балки, на які спирається покрівля «саркофага», і потім поклали їх на зведені перед цим ззовні західної стіни металеві конструкції. Отже, вони прийняли на себе 50 відсотків навантаження. Після чого міністр МНС заявив присутнім представникам деяких ЗМІ: «Ризик обвалення даху чинного об’єкта «Укриття» усунуто на найближчі 15 років».А позавчора одна з російських газет в Україні навела повідомлення, запущене
«в електронний ящик». Ніби 17 грудня обвалилася стіна «саркофага» і радіаційний фон у Києві й області зріс удвічі.Потім кореспондент газети почала з’ясовувати достовірність цієї тривожної новини, яка
«пішла в народ». Уточню, саме редакція донесла її до широкого загалу, винісши величезними літерами у заголовок на першій сторінці (щоправда, із запитальним знаком-сумнівом): «На Чернобыльской АЭС рухнула стена?»Далі цей іменний газетний, так само як і анонімний електронний, трюк всебічно коментується і завершується заспокоєнням:
«загалом нічого надзвичайного не сталося». Ні, сталося, шановні колеги. Ваша газета рознесла цю плітку-сенсацію. І вашим запевненням не повірили. Прочитавши повідомлення, до мене підійшли кілька працівників нашої редакції, пролунав не один телефонний дзвінок із запитаннями: «Ти ж бо там буваєш, що насправді сталося на ЧАЕС?»...Відповідаю всім читачам — те, що написав вище. Що відбулося під час відвідання станції новим міністром МНС. І додам, оскільки справді часто буваю на ЧАЕС: там завершують процес стабілізації — зміцнення конструкції
«Укриття», котре, як відомо, зводилося в екстремальних умовах і в найстисліші терміни. І, може, тепер воно ще не 15, а й більше років виконуватиме свої захисні функції....На жаль, стіни окремих будівель інколи падають. З різних причин, залежних від людей. І це погано. Та ще гірше, коли ми стаємо свідками падіння відповідальності за сказане й написане деякими безіменними чи названими авторами. Які потребують, як вважає начальник прес-служби МНС Ігор Кроль, допомоги психіатрів. А, може, їх треба виявляти і карати? Жарти і Чорнобиль — несумісні. А природа людини така, що донесену до неї плітку дуже важко й складно потім спростовувати. Та й приклади замовчування правди про те, що сталося свого часу на ЧАЕС, мабуть, також спрацьовують, породжуючи недовіру до влади.
Яків ГАЛЬЧЕНКО, оглядач з чорнобильських питань
«Голосу України».
