Нещодавно український народ став свідком численних спроб
«антикризової коаліції» здійснити системну дискредитацію міністрів та керівників, що належать до помаранчевої команди. Відставка під надуманим приводом Юрія Луценка, ганебний спектакль з недопущенням до роботи Бориса Тарасюка, безпідставні звинувачення на адресу Анатолія Гриценка засвідчили відверте бажання «антикризовиків» вчинити показову розправу над політичними опонентами.Сьогодні в українському парламенті розгортається черговий, рекордний за рівнем брутальних інсинуацій, акт ганебної вистави з шельмування
«помаранчевої команди». Новою мішенню обрано колишнє керівництво Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз України». Механізм дискредитації аналогічний тому, який використовувався під час антиющенківської кампанії в 2004 році: Генпрокуратуру, КРУ та податкову зобов’язали в будь-який спосіб «відкопати» компромат на екс-голову НАК «Нафтогаз України» Олексія Івченка.Безпідставність та надуманість цих звинувачень довести дуже легко. Варто лише зважити, що в 2005 році, за керівництва Івченка, НАК
«Нафтогаз» мала прибуток понад 300 млн. грн., тоді як у 2004-му збитки компанії становили більш як півтора мільярда. Загалом у минулому році витрати «Нафтогазу» було зменшено на 2 млрд. грн.Очевидно, що за спробами розправи над
«помаранчевими» керівниками енергетичного сектору стоїть не лише бажання помсти чи намір знищити політичних опонентів. Чинний глава Мінпаливенерго разом зі своїми «соратниками» послідовно виводять газову галузь з державного управління і намагаються передати її під контроль приватним структурам, до яких вони причетні безпосередньо.Саме з подачі Юрія Бойка
«Укртрансгаз» свідомо заганяється в борги перед «Укргазенерго» шляхом незбалансованої цінової політики у сфері транспортування газу. Як наслідок — держава стала перед загрозою повної втрати державного контролю над газотранспортною системою. «Нафтогаз» вже не має ніякого відношення до постачання та продажу імпортного газу в Україні — ці повноваження передані приватним компаніям.Нинішнє керівництво енергетичного сектору вдається до створення монопольного контролю над розподільчими газовими мережами в регіонах шляхом скуповування відповідних підприємств через підставних осіб. На сьогодні низка компаній з газопостачання на сході та в центрі країни вже перейшли під контроль
«бойківської бригади». Непокірним залишається лише західний регіон.Отож продовженням подій стали рейдерські атаки за участю силових структур на компанії з газопостачання Закарпатської, Івано-Франківської та інших областей. Справа дійшла навіть до силового захоплення приміщень, погроз і побиття співробітників. 7 грудня у ВАТ
«Закарпатгаз», не гребуючи жодними засобами, відбулася спроба привласнити одну з таких компаній.Фракція
«Наша Україна» змушена констатувати, що нинішній уряд намагається вивести з державного підпорядкування й віддати в розпорядження «своїм» комерційним структурам не лише імпорт газу, але й транспортування та постачання кінцевому споживачеві.Ми заявляємо, що не допустимо подібного розвитку ситуації і зробимо все, щоб нафтогазовий сектор держави працював на користь народу України, а не для приватних кишень нинішнього керівництва Мінпаливенерго та
«Нафтогазу».Микола Оніщук, заступник голови фракції.