Школа честі, обов’язку, відваги...

Із досьє «Голосу України»:

Володимир ОРТИНСЬКИЙ народився 15 грудня 1955 року на Дрогобиччині. Закінчив Дрогобицький педагогічний інститут, працював у системі освіти. З 1985 року пов’язав свою долю із органами внутрішніх справ. Працював начальником Стрийського райвідділу міліції, начальником управління по роботі з особовим складом і начальником кримінальної міліції УМВСУ у Львівській області. У 1999—2001 рр. — начальник УМВСУ на Львівській залізниці, у 2001—2002 рр. — начальник УМВСУ у Львівській області. З 2002 року — на посаді ректора.

Службу в органах внутрішніх справ поєднує із послідовним підвищенням науково-професійного рівня. Закінчив Українську академію внутрішніх справ, університет «Львівська політехніка». Кандидат економічних наук. Захистив докторську дисертацію в галузі оперативно-розшукової діяльності. Голова обласної організації Спілки юристів України, член кваліфікаційної комісії суддів Західного регіону, член Міжнародної поліцейської асоціації. Депутат обласної ради.

Завтра — День міліції

Протягом минулих чотирьох років цей навчальний заклад рухався до нинішнього статусу в режимі стрімкого злету: інститут внутрішніх справ, юридичний інститут МВС України і врешті — від 21 січня 2006 року — Львівський державний університет внутрішніх справ. Нині це — визнаний в Україні й на міжнародному рівні науковий центр. Серед вузів, які готують кадри для правоохоронної сфери, університет вирізняється ексклюзивним спрямуванням підготовки фахівців із використанням нових освітніх технологій у світлі вимог Болонського процесу. «Нове дихання» університету безпосередньо пов’язане з ініціативами його ректора — генерал-майора Володимира ОРТИНСЬКОГО.

— Володимире Львовичу, яскрава «біографія» університету свідчить про те, що він діє ніби у завтрашньому дні, розвивається із випередженням. Тобто йому не притаманні ті проблеми, що постають нині перед органами міліції: недостатня матеріально-технічна база, недосконала правова база тощо.

— Відомо, що у всьому світі університети задають тон у регіонах, де вони розміщені. До слова, Мічиганський університет у США (там побувала наша делегація) має власне поліцейське управління, котре підзвітне лише навчальному закладу. Дбаючи про розбудову громадянського суспільства, ми просто зобов’язані розвивати підготовку кадрів у такий спосіб, щоб відповідати світовим цивілізаційним стандартам. А потрібну для цього науково-освітню і матеріально-технічну базу створюємо самі. Зрештою, і правову базу почасти також. Зокрема, наші професори В’ячеслав Навроцький і Віктор Грищук були співавторами Карного кодексу, брали участь у підготовці інших законопроектів, працювали в багатьох комісіях. Щороку на наукових конференціях ми аналізуємо в контексті вимог дня позитиви і негативи Карного кодексу, передаємо до Верховної Ради свої пропозиції. Вони накопичуються і, сподіваємося, згодом будуть враховані у вигляді законодавчих змін і доповнень.

— Маємо дещо парадоксальну ситуацію із підготовкою правників і правознавців. Мало не кожен навчальний заклад вважає своїм обов’язком навчати цієї спеціальності — незалежно від рівня освітніх можливостей. А результат? Деякі правники згодом звертаються до центрів зайнятості...

— Наших випускників там немає. Університет був і залишається єдиним в Україні навчальним закладом, котрий виконує державне замовлення з підготовки оперативних працівників для служб захисту економіки. Свого часу тут готували таких фахівців для усього Радянського Союзу. Ми дбаємо про те, щоб науково-освітні ресурси були використані із максимальною віддачею. Практикуємо гнучкі форми підготовки фахівців. Наприклад, відкрили цивільний економічний факультет. Кращі його вихованці після третього курсу можуть зробити цілеспрямований вибір, щоб працювати згодом у органах внутрішніх справ. Таких студентів переводимо із платної на державну форму навчання.

— Щороку ваш вуз пропонує якусь нову спеціальність. Якими суспільними потребами зумовлено зміни в навчальних програмах і який механізм новацій: ініціатива знизу чи доручення міністерства?

— Серед нових спеціальностей — практичний психолог. Фахівців цього напряму почали готувати з власної ініціативи. Цього вимагає саме життя. Нагадаю про світовий досвід: у цивілізованих державах жоден трудовий колектив чи освітній заклад — я вже не кажу про поліцію — не обходиться без психолога. Наші випускники-психологи працюватимуть із особовим складом, що причетний до екстремальних ситуацій. Практичні психологи вкрай потрібні в роботі з порушниками закону та жертвами злочинних дій. Наприклад, у ситуаціях із захопленням заручників, масовими заворушеннями. З наступного навчального року плануємо отримати державне замовлення для підготовки фахівців з інформаційних технологій. Потреба в них також продиктована реаліями. Потрібно на високому професійному рівні протидіяти злочинності в комп’ютерних мережах, діям хакерів. Для навчання таких кадрів ми вже підібрали спеціалістів, підготували матеріально-технічну базу. За підсумками наукової роботи кафедра інформатики та інформаційних технологій — одна з кращих в університеті. Тут розроблено три види нової спеціальної техніки ОВС, на які отримано патенти.

За нашої ініціативи складовою частиною університету вже три роки є Вище училище професійної підготовки працівників міліції, тобто сержантського складу. Нині воно розташоване на території навчально-тренувального центру «Верещиця» в Яворівському районі. У такий спосіб ефективно використовують наші ресурси, матеріально-технічну базу, навчальні корпуси. До складу університету увійшов також Прикарпатський інститут внутрішніх справ, що спеціалізується на підготовці дільничних інспекторів міліції. Маємо найкращі умови для фізичної підготовки: наші тири, стадіони, спортивні зали — серед кращих в області.

— Не таємниця, що здоров’я випускників шкіл нині тривожить. Модним є що завгодно — лише не здоровий спосіб життя. До слова, як самі викладачі, включно з ректором, підтримують фізичну форму?

— Це обов’язок кожного нашого працівника: задавати тон не лише у науково-освітній діяльності, а й у фізичній підготовці. Щоб постійно бути у «бойовій формі», щотижня всі ходять на тренування: із стрільби, бігу. Сам я щодня пробігаю не менше 5—6 кілометрів. А фізичний вишкіл вступників — то норма номер один. Тут ніяка протекція не спрацює. Хлопці й дівчата у присутності батьків складають іспит із фізичної підготовки, який знімають на відеокамери. Дівчата бувають краще підготовлені, а ми дотримуємося гендерної політики. Є представниці кращої половини людства і серед майбутніх оперативних працівників.

— Львів’яни вже звернули увагу на курсантів університету, котрі патрулюють на вулицях...

— За рахунок двохсот наших курсантів подвоєно патрульно-постову службу на вулицях Львова. І результат уже навіч. Наші вихованці, які проходять на третьому курсі піврічну практику, беруть участь у затриманні порушників правопорядку. Такий практичний і морально-психологічний вишкіл дуже потрібний для майбутньої служби в органах внутрішніх справ. Новопризначений міністр внутрішніх справ Василь Цушко на першій робочій нараді зазначив, що основним показником роботи міліції буде громадська думка про ефективність дій правоохоронців на місцях. Ми готові до цих критеріїв, бо постійно орієнтуємо на таку оцінку наших курсантів.

— Насамкінець, Володимире Львовичу, запитання до ректора — як науковця. Львів — авторитетний і відомий науково-освітній центр, місто університетів та академій, Чимало їх — із статусом національних. Як, з точки зору рівня наукових досягнень, вписується у цю велику родину очолюваний вами колектив?

— Наш університет відомий як представницький центр підготовки науково-педагогічних працівників. Тут працюють 23 доктори наук (у тому числі 11 — юридичних), понад сто кандидатів наук, 13 професорів і 35 доцентів. Половина наших працівників має вчені ступені та звання. Великі можливості з’явилися після відкриття магістратури та ад’юнктури. На навчання до них приймаємо і наших кращих випускників, і практичних працівників ОВС із усієї України, які схильні до педагогічної діяльності. Маємо дві спеціалізовані ради. Цього року понад десять чоловік — вихідців із різних областей України — захистили кандидатські дисертації суто за міліцейськими спеціальностями. У планах на 2007 рік —докторантура. Кадри для неї маємо.

— Дякую за розмову. З нагоди професійного свята — Дня міліції — наша газета зичить успіхів і добра усьому колективу!

Розмову вела Оксана ТЕЛЕНЧІ.

Запрошуємо на навчання

Підготовка фахівців за державним замовленням здійснюється на факультетах економічної безпеки, кримінальної міліції та підготовки слідчих. Фінансування підготовки фахівців на факультеті № 5 здійснюється за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб. Цей факультет готує фахівців з базового напряму «Право» — за спеціальністю «Правознавство», а також «Менеджмент» — за спеціальністю «Менеджмент організацій».

Університет здійснює ступеневу інтегровану підготовку фахівців за чотирма освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Після двох років навчання та стажування протягом шести місяців у практичних підрозділах ОВС курсанти 1-го рівня складають державні кваліфікаційні іспити. З врахуванням підсумкового рейтингового бала успішності вони отримують спеціальне звання прапорщика чи молодшого лейтенанта міліції. Тих, які навчалися успішно, рекомендують до здобуття кваліфікації правознавця-бакалавра — теж упродовж двох років зі стажуванням на практичній посаді 8—12 місяців. Після державних екзаменів їм присвоюють звання лейтенанта чи старшого лейтенанта. Кращі з категорії бакалаврів можуть упродовж одного року навчання здобути кваліфікацію спеціаліста. Найздібніші курсанти вступають до магістратури. Після року навчання і шестимісячної практики вони отримують погони старшого лейтенанта чи капітана міліції.

Ступенева система підготовки кадрів для правоохоронної сфери є динамічною, гнучкою. Вона дає змогу уникнути зрівнялівки серед курсантів, враховувати особистісні дані кожного, економити бюджетні кошти. Найкращих випускників магістратури рекомендують для навчання в ад’юнктурі та подальшої науково-педагогічної діяльності в навчальних закладах відомчої системи.