На гастролі до Донецька Київський театр оперети приїхав уперше за останні десять років.
Приїхав великим гуртом — 140 душ.
«Привезти менше було б нецікаво, — заявив директор та художній керівник театру Богдан Струтинський. — Звісно, так багато артистів — розкіш, але по-іншому ми не їздимо». На гастролі кияни не взяли оперет Кальмана, бо ці твори успішно йдуть у Донецькій опері. Вони привезли до шахтарської столиці «Летючу мишу» Штрауса, мюзикли «Моя чарівна леді» Лоу та «Таке єврейське щастя» Поклада, спектакль «Оперета — любов моя», а також дитячу виставу «Білосніжка і семеро гномів».Протягом усіх чотирьох вечорів зала Донецького академічного українського музично-драматичного театру, де проходили гастролі, була переповнена. Ті, кому не вистачило місць, дивилися вистави стоячи. Цікавість до класики у виконанні визнаного професійного колективу завжди велика. А тим більше, коли класичні репліки звучать актуально і навіть сміливо.
«Сидіти в тюрмі? А хто не сидів?» — натякає, звертаючись до зали, адвокат із «Летючої миші»...До речі, про сучасність. Художній керівник театру не приховує проблем із пошуком сучасного матеріалу.
— Ми шукаємо сучасний мюзикл на молодіжну тематику, — каже Б. Струтинський. — Мюзикл — це жанр великого міста. Свого часу наш театр оголошував конкурс на краще лібрето. Приносили роботи на тему Тараса Бульби, Ярослава Мудрого. Тобто суцільна патетика. На жаль, зараз для оперети українські композитори мало пишуть. Отже, треба брати класику, вона ніколи не підведе.
