36,6 відсотка території Рівненщини займають ліси. Найбільша частина лісових угідь — понад 700 тисяч гектарів — під опікою держлісгоспів. У цій стратегічній галузі (з точки зору зайнятості населення) тільки у виробничих підрозділах, підпорядкованих Рівненському обласному управлінню лісового господарства, працює 6,8 тисячі людей. Про проблеми і здобутки лісівників бесіда з начальником цього управління Володимиром ГРИЦАЙЧУКОМ.

— Володимире Пилиповичу, головне завдання працівників вашої галузі, крім охорони лісів, — лісовідновлення та лісорозведення, адже якщо не робити цього на належному рівні, через певний час не буде чого і рубати. Як із цим у Рівненській області?

— Останніми роками лісівники області проводять лісовідновлення за принципом розширеного відтворення лісів. З 2006 року ми відновили роботи зі створення захисних насаджень на землях, які вилучені з сільськогосподарського користування. Ці роботи проведені на площі 1129 гектарів, а наступного року плануємо залісити 1,5 тисячі гектарів таких земель.

— Як мені відомо, садити ліс недешево: один гектар коштує до двох тисяч гривень. А як держава фінансує лісовідновлення та взагалі вашу галузь?

— Рівень фінансування державою на ведення лісового господарства в нашій області — у межах трьох відсотків від потреби, або у грошовому виразі це всього-на-всього 4,5 мільйона гривень. А ми у ведення лісового господарства вкладаємо майже 140 мільйонів гривень.

— Тобто левову частку грошей заробляєте самі?

— Саме так. Украй недостатнє фінансування державою змушує нас ефективно займатися лісокористуванням. І це вдається, бо на сьогодні у нас стала розрахункова лісосіка — вона становить 50 відсотків від приросту. У перспективі, враховуючи вікову структуру насаджень, прогнозуємо збільшення обсягу рубок головного користування майже у півтора разу.

— Але ж лісовий ресурс небезмежний — дерево росте багато років...

— Кому, як не нам, це розуміти. Саме тому активно займаємося лісовідновленням і, звичайно, генетико-селекційною роботою. Ми маємо одну з кращих в Україні лісонасіннєву плантацію. Ліси, посаджені з такого елітного матеріалу, будуть на 15—20 відсотків продуктивніші.

— І все-таки за постійного обсягу лісозаготівель, за таких само лісових ресурсів лісівникам Рівненщини вдається щороку на понад 20 відсотків збільшувати обсяги реалізації продукції.

— Цього досягаємо за рахунок комплексного і раціонального використання лісосировинних ресурсів, випуску конкуренто-спроможної продукції. За цим стоїть справді титанічна праця з вивчення ринку, маркетингу, а також з навчання робітничих кадрів. Більшості наших держлісгоспів вдалося втілити народну мудрість: сім раз відміряй, а раз відріж. Адже ціна кубометра продукції сьогодні істотно відрізняється: від 30 гривень за дрова паливні до 500 євро за фанерну сировину з дуба. Тому намагаємося в області самі більше переробляти деревини. Отож маємо більший зиск, продаючи вироби з дерева та заготовки.

Навіть відходам, які раніше спалювалися, знаходимо застосування. В цьому може бути показовим приклад співпраці з Костопільським ТзОВ «Свіспан-Лімітед», який є одним з основних наших ділових партнерів (він використовує майже 30 відсотків заготовленої в області деревини). Нині із згаданим підприємством реалізуємо спільний проект щодо більш повного використання відходів деревообробки та лісозаготівель, за яким плануємо використовувати щороку 100 тисяч кубометрів відходів (раніше вони здебільшого утилізувалися) для виробництва деревостружкових плит. Підприємство провело реконструкцію біржі сировини, де встановило лінію із сортування тріски на технологічну і паливну, а нашим лісогосподарським підприємствам надало на дев’ять місяців 1,2 мільйона гривень безвідсоткового кредиту для закупівлі рубальних установок та спецмашин для транспортування сипучих матеріалів, навантажувачів.

Проведення Державним комітетом лісового господарства України стратегічної лінії щодо легалізації ринку, а звідси проведення відповідних торгів з продажу деревини, дало змогу нам визначити ринковий рівень ціни на кожен із видів продукції. Отже, одержувати більші прибутки.

— Володимире Пилиповичу, мабуть, не останню роль у збільшенні обсягів реалізації продукції також відіграло підвищення продуктивності праці. Як це позначилося на заробітній платі лісівників?

— Ви маєте рацію. Щодо заробітної плати, то за десять місяців нинішнього року вона становить 1193 гривні, на кінець року очікуємо 1250, а у 2007-ому — 1500 гривень. Це дає нам можливість витримувати конкуренцію стосовно прийому людей на роботу, починаючи від лісника, лісоруба і закінчуючи керівниками виробничих підрозділів. До нас ідуть кращі фахівці. Та й ми самі плекаємо не лише ліс, а й кадри. Базовими у цій справі є Березнівський лісний коледж та Надслучанський лісний інститут. Під нашою опікою 21 шкільне лісництво. Та й конкурси професійної майстерності, які проводимо регулярно, заохочують людей до підвищення свого фахового рівня.

А ось майстер лісу Сопачівського лісництва ДП «Володимирецький лісгосп» (нині студент лісного вузу) Сергій Панасюк виборов перше місце у міжнародному конкурсі професійної майстерності в Молдові, в якому взяли участь представники тринадцяти європейських лісних держав.

— Перебуваючи на Рівненщині в рамках звіту уряду про сто днів діяльності, голова Державного комітету лісового господарства назвав цифру: в цілому в Україні вкладена в галузь державою гривня окупається в 2,5 разу. А що на Рівненщині?

— У нас співвідношення один до десяти. Самі порахуйте: держава дає нам 4—4,5 мільйона гривень, а до зведеного бюджету за нинішній рік плануємо заплатити майже 38 мільйонів, до Пенсійного фонду —32 мільйони, а з відрахувань до державного бюджету маємо зростання порівняно з минулим роком у півтора разу.

— Як відомо, лісом опікується не лише очолювана вами структура. Адже на Рівненщині 120,3 тисячі гектарів лісів як користувачам належать МінАПК, трохи більше 12 тисяч гектарів — військовому лісгоспу. Чи передбачає концепція, затверджена постановою Кабміну, об’єднання усіх лісних угідь під опікою системи Державного комітету лісового господарства? Іншими словами, чи буде в лісів один господар? Адже у семи няньок і дитя недоглянуте...

— В області розпорядженням голови Рівненської ОДА створено робочу групу з вивчення доцільності такого об’єднання. Проведені інвентаризація лісів, аналіз ефективності ведення лісового господарства всіма користувачами засвідчили його доцільність. Але є чимало відомчих неузгоджень, з’ясування яких не в нашій компетенції.

— І наостанок про болючі для Рівненщини теми: підпільні пилорами та незаконний видобуток бурштину, що дуже шкодять лісу.

— Справді, це дуже актуальні проблеми, з якими ми боремося. Але наших зусиль мало. Щодо вирішення проблеми з незаконними копачами бурштину, після яких ділянки лісу перетворюються на пустелю, то перші кроки у законодавчому плані вже є. Народний депутат України минулого скликання Микола Шершун ініціював поправки до законодавства, які дають можливість вивести з тіні видобуток бурштину. Однак не кожному по кишені придбати ліцензії на розробку родовищ. Тому потрібно на вищому рівні вирішити і цю проблему.

Щодо підпільних пилорам, де переважно переробляється крадена деревина, то Рівненська ОДА через Кабмін вийшла із законодавчою ініціативою з ліцензування такого виду діяльності, як переробка деревини. Загроза скасування ліцензії, на думку обласної влади, має стримувати переробників від використання краденого лісу. Цьому могло б завадити і запровадження сертифікації походження всієї сировини. Адже на сьогодні так регламентуються лише експортні операції.

Інтерв’ю взяла Олександра ЮРКОВА.

Рівне.