Проектна педагогіка нині поширена в американських та японських школах, а в нашій країні вона виходить із забуття. Зміст її полягає в тому, що школярі індивідуально чи в групах за певний час виконують пізнавальну, дослідницьку, конструкторську чи іншу роботу на задану тему. Їхнє завдання — одержати новий продукт, розв’язати наукову, технічну чи іншу проблему.

Чи можна цей метод застосовувати з шестирічками у початковій школі? Можна, стверджує вчитель-методист Київської гімназії східних мов №1, науковий кореспондент Інституту педагогіки АПН України Ольга Соломонюк .

Нині вона працює у третьому класі. За попередні роки разом із учнями розробила і реалізувала три проекти.

Найскладнішим, вважає Ольга Вікторівна, був проект у першачків. Вони прийшли у гімназію і, що називається, з порога почали «гризти» складні східні мови, які їм вибрали батьки (китайська, перська, гінді). Що зробити, аби їх вивчення сприяло пізнанню світу взагалі? Так народився проект «Країна, мову якої ти вивчаєш». Його діти і батьки (!) впроваджували п’ять місяців і завершився він у травні великим спільним святом.

На ньому лунали національні пісні та вірші мовою оригіналу, демонструвались костюми індусів та персів, інсценувалась індійська казка, виставлялись малюнки тощо.

Дорослі були не лише глядачами. Вони ділилися враженнями від поїздок до Китаю, Індії, Ірану; показували сувеніри та відеофільми.

У другому класі проект назвали «Ми шукаємо друзів сільської школи». Завдяки дитячій газеті «Я сам(а)» гімназисти знайшли їх у Софіївській Борщагівці, що під Києвом. Відбулося дві зустрічі (два етапи проекту). Перша — у селі, де столичні діти презентували себе перед ровесниками. Друга — у стінах гімназії. Друзі разом співали, танцювали, робили обереги, відгадували загадки, інсценували казку, мандрували станціями.

Невдовзі Ольга Соломонюк запропонувала другокласникам тему «Чи знаєш ти країни Євросоюзу?». Актуальний проект, чи не так?

Заочно мандруючи землями Європи, діти зробили (знову-таки з батьками) три стрічки Миру, взяли участь у вікторині. Шестеро її переможців незабаром побувають на відкритті районного євроклубу, де і передадуть стрічки Миру організаторам...

«Подружись з «Веселкою» — так називається черговий проект невтомної вчительки. Мета його — познайомитись із видавництвом «Веселка», зустрітися з дитячими поетами і письменниками, глибше «пірнути» в дитячу літературу.

— Впровадження методу проектів забирає багато часу, — зазначає Ольга Вікторівна. — Але результат вартий того. Діти отримують більше знань, стимул до самостійної роботи, пошуку. Формуються такі риси, як наполегливість, ініціатива, винахідливість, почуття взаємодопомоги.