Протест заради... протесту?
Остання сесія Полтавської обласної ради розглянула відразу два протести прокурора області. Не вдаючись у подробиці, варто лишень зауважити, що стосувалися вони питань регламенту, а також кількості заступників голови облради. Як відомо, депутати свого часу обрали двох заступників, хоча
«положено» одного, з приводу чого й «запротестував» прокурор. Депутати на те не зважили, відхиливши протест («Голос України» про це вже повідомляв).Але цікаво інше: головуючий оголошує результати голосування, більшість радіє... А в залі сидить сам прокурор області Віктор Войцишен і... не протестує. Ні пари з вуст! Ну відхилили, то й відхилили...
Через кілька днів щось подібне відбувається на сесії Полтавської міської ради. Розглядають відповідний протест прокурора міста з приводу передачі під забудову однієї із земельних ділянок. У прокурора —свої аргументи, у депутатів — свої.
«Традиційно» депутати більшістю голосів протест відхиляють. До того ж голова постійної комісії міськради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, інформації та депутатської етики Олексій Гавриков напередодні голосування привселюдно звинувачує прокурора міста в «замовному характері» цього протесту. Він навіть пересвідчується: а чи є в залі прокурор міста? Прокурор Іван Кінашевський устає, щоб продемонструвати депутатам свою присутність. І... спокійно сідає на місце.Автор не збирається тут аналізувати, хто правий, хто ні. Але якщо виходити з точки зору логіки, то варіантів може бути не так і багато. Якщо депутати відхиляють протест, а прокурор мовчить, то чи означає це, що... мовчання — знак згоди? Виходить, прокурор
«здався», апріорі погоджуючись, що саме він закони знає гірше від депутатів? Чи його служба дала маху? А якщо ні, то чи має він право мовчати?Але все, здається, набагато простіше. Подібні протести прокурорів — не що інше, як гра в котика і мишку. Такий собі юридичний пінг-понг, де в підсумку крайніх зазвичай не знайдеш: депутати ухвалили — прокурор опротестував — депутати відхилили...
Депутати порушили? Прокурор вважає, що так. Він опротестував? Опротестував! Депутати відхилили? Відхилили. Формально всі свою місію виконали. І всі задоволені!
А як же закон? Виходить, він і справді, як дишло... Бо двох правд не буває.
Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.
Слову — свободу, главу парламенту —
«на килим»Крим. Прокуратура Криму вимагає спростувати рішення про нові правила акредитації журналістів у Верховній Раді автономії, які викликали ажіотаж у пресі.
Вона вважає, що закону не відповідає, зокрема, вимога надавати документи, не передбачені законодавством, а також заборона на отримання інформації з інших джерел, крім прес-центру ВР АРК. Голові Верховної Ради Криму направлено вимогу привести у відповідність із законом порядок акредитації. Одночасно прокуратура нагадує про кримінальну відповідальність за умисне перешкоджання журналістській роботі й переслідування кореспондентів під час виконання їх професійних обов’язків.
Як ми повідомляли, днями півсотні кримських журналістів влаштували акцію протесту під стінами Верховної Ради автономії. Акредитовані співробітники ЗМІ зав’язали собі роти, щоб у такий спосіб продемонструвати заборону чиновників на свободу слова. Найбільше обурили журналістів три пункти документа: заборона на спроби запису інтерв’ю депутатів без їхньої згоди, дозвіл акредитувати не більше двох осіб від однієї редакції та право президії Верховної Ради позбавляти журналіста акредитації у разі, якщо члени цього органу вважатимуть, що у їх діяльності є порушення. Останнє, на думку мас-медіа, є привласненням президією повноважень суду. Під час акції медійники написали звернення до прокуратури.
Заяву, під якою підписалося більш як півсотні журналістів, зачитати на сесії доручили депутату ВР АРК Тетяні Красіковій. Але Голова ВР АРК Анатолій Гриценко цього зробити не дозволив.
...До речі, після цієї резонансної події Анатолій Гриценко побував
«на килимі» у Прем’єр-міністра у Києві. Як передає прес-служба Кабміну, В. Янукович дуже розсердився на незграбні дії кримського депутатського корпусу й соратників по партії. Він підкреслив, що процеси розширення свободи преси в Україні є необоротними.Віктор ХОМЕНКО.
