Віктор Янукович днями зробив гучну заяву. Прем’єр сказав, що балотуватиметься на посаду Президента, якщо буде скасовано політичну реформу. Однак сенсаційною, принаймні для мене особисто, вона не стала. Передусім через попередні дії глави Кабінету Міністрів та антикризової коаліції, в якій роль першої скрипки грає пропрем’єрська Партія регіонів.

Схоже, у діях політиків настав цугцванг, говорячи мовою шахістів. А це — свідчення повної відсутності стратегії під час втілення в життя політичних планів.

Перші заморозки

Пленум центрального комітету КПУ, за словами народного депутата Леоніда Грача, поставив ультиматум перед членами коаліції про узгодженість дій. Інакше, погрожують комуністи, вони вийдуть з коаліції.

За повідомленням колег-телевізійників, один з наймолодших членів ЦК КПУ, народний депутат Олександр Голуб заявив: у лютому наступного року комуністи таки вийдуть з коаліції. Бо дострокові парламентські вибори дають їм шанс на збереження статус-кво в суспільстві. З другого боку, схоже, в лавах Партії регіонів посилюються позиції яструбів, яких вистачає і в оточенні Віктора Януковича. Власне, про це ми писали в попередніх публікаціях, коли звертали увагу на прояви реваншизму, що періодично з’являлися у діях «біло-синіх». Понад те, за моїми даними, отриманими з наближених до керівництва Партії регіонів джерел, там всерйоз думали над тим, як відтиснути у «тінь» одного з ідеологів «реваншизму» Євгенія Кушнарьова. Однак, схоже, гору взяли саме «яструби», які і визначають поведінку прем’єра.

Не збираюся давати оцінку діям колишнього чи діючого міністра закордонних справ, але спроба заблокувати виконання указу глави держави про надання директив перед поїздкою прем’єра до США явно простежується.

Не дивно, що останнім часом з’явилися чутки про конфронтацію головного спонсора «регіоналів» Ріната Ахметова та прем’єра. Один з найбагатших людей країни єдиний з фракції ПР не голосував за відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. А газета, засновник якої група СКМ, уже надрукувала кілька публікацій, що завдають удару по іміджу і Віктора Януковича, і уряду. І це не дивно, бо бізнес, фінанси зокрема, як каже один мій знайомий, люблять тишу. Так, «помаранчеві» попсували трохи крові володарю донецького «Шахтаря». Так, йому довелося повернути «Криворіжсталь». Однак продаж цього підприємства з аукціону за суму в чотири рази більше сприяв капіталізації активів групи СКМ, якою до виборів володів Рінат Ахметов і, гадаю, продовжує мати стосунок і нині. А це зміцнило його позиції в західному світі. Як людина, що довго займалася бізнесом, Рінат Леонідович розуміє: протистояння прем’єра і глави держави б’є насамперед по іміджу держави, а тому і по багатих людях, які хочуть цивілізовано вийти на світові ринки, у тому числі фондові. Однак, за нашими даними, прем’єр нині не вельми прислухається до порад таких, як Рінат Ахметов. Віктор Янукович вважає, що відтепер лише він може визначати правила гри на політичному полі. Чим обернеться така поведінка? Можна спрогнозувати, що рано чи пізно донецькі захочуть позбутися свого непокірного «дона». Тому їм також вигідно піти на дострокові вибори. Особливо після різкого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що вже негативно позначається на рейтингах і прем’єра, і Партії регіонів.

Пейзаж після бою

Чим обертається таке протистояння, уже відчули на собі «помаранчеві». Після відставки Юлії Тимошенко з посади прем’єра між БЮТом і «Нашою Україною» розпочалася війна, яка завершилася поразкою для обох політичних сил. Жодна з них не отримала такої підтримки на минулих виборах, якої прагнула. Понад те, не вистачало голосів і для формування коаліції. Однак бойові дії не припинилися навіть після початку переговорів про формування єдиної «помаранчевої» команди. Невгамовний кадровий апетит залишив, як і героїню казки Олександра Пушкіна, біля «розбитого корита».

Лише тепер вони, схоже, усвідомили, в яку втрапили халепу. І проблема не лише у гучних відставках Бориса Тарасюка чи Юрія Луценка. «Помаранчеві» зрозуміли: вони не можуть впливати на розвиток подій у країні. Особливо за відсутності традицій і вироблених усталених правил поведінки на політичному полі. Недаремно кожна зі сторін протистояння у трикутнику Верховна Рада — Кабінет Міністрів — Президент трактує Основний Закон країни на свій лад, що вносить хаос у роботу владних інститутів. А від того потерпає передусім народ. Звідси і намагання Віктора Ющенка перекроїти партію Народний союз «Наша Україна» за своїми лекалами. Саме тому він так наполегливо агітував за Віктора Балогу на виборах голови політради НСНУ. Хай навіть тимчасового. Бо потрібно, як стверджують аналітики, не лише провести на цю посаду Юрія Луценка, а й виставити на майбутні вибори єдиний блок. І бажано, щоб туди увійшов і БЮТ. Адже минулорічний похід по депутатські мандати чотирма колонами лише розпорошив сили і не дав бажаного результату. Окрім того, якщо Юлія Тимошенко не погодиться блокуватися, тоді НСНУ піде по голоси виборців самостійно. А закон забороняє брати участь у виборах партії, яка зареєстрована менш як за рік.

* * *

Як бачимо, дострокові парламентські вибори починають випукло проявлятися на політичному горизонті. Підтвердження цього — заява Юлії Тимошенко в минулий понеділок про те, що вони з Юрієм Луценком домовилися спільно домогтися дострокових парламентських виборів. Інше запитання: чим вони закінчаться, поки що, схоже, головних політичних гравців не хвилює. Підсумки підіб’ють після того, як осяде порох після битви.